Справа № 344/2533/23
Провадження № 1-кс/344/1119/23
16 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погодженого з начальником відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №22022090000001418 від 22.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим відділом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади країни-агресора, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гаранти безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 статут ООН і Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3313 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення й подальшої військової окупації.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прийнято рішення про введення в Україні воєнного стану з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
24 лютого 2022 року військовослужбовці збройних сил чи інших військових формувань російської федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій і цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське й оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі й м. Бердянська Бердянського району Запорізької області, яке було захоплено та окуповано 27.02.2022.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закону № 1207-VII), тимчасово окупована територія російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація російською федерацією території України, визначених ч. 1 ст. 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ і міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, в тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходяться на тимчасово окупованій території.
Тимчасово окупованою територією відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VII, є частина території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили й здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили і здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації.
Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 серпня 2022 року» (в редакції наказу Міністерства від 20.09.2022), Бердянська міська територіальна громада внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та станом на 16.02.2023 перебуває в ньому.
Після окупації 27.02.2022 м. Бердянська Бердянського району Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території міста шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління в усіх сферах життєдіяльності громади селища, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення.
Разом з цим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у період з 27.02.2022 по 21.03.2022, представниками збройних формувань російської федерації всупереч порядку, встановленому Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцево самоврядування в України» та іншими нормативно-правовими актами, цілеспрямовано було створено окупаційну адміністрацію російської федерації - «администрацию города Бердянска и Бердянского района», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території селищної громади та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.
Так, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація російської федерації, це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Російська окупаційна влада - це система органів, утворених російською федерацією або за сприянням російської федерації на території АР Крим, міста Севастополя, на тимчасово непідконтрольних органам влади України територіях окремих районів областей України, а також незаконні організації на зазначених територіях, представники цих органів та незаконних організацій.
Колабораціонізм - це співпраця громадянина України з російською окупаційною владою та створеними чи підтримуваними російською федерацією незаконними збройними формуваннями в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також на тимчасово непідконтрольних органам влади України територіях окремих районів областей України, в т.ч. і Запорізької області. областей.
Перебуваючи на тимчасово окупованій території Запорізької області, громадянка України ОСОБА_5 , точний час встановити не вдалося за можливе, умисно, мотивовано, без фізичного примусу, погроз вбивством чи застосуванням насильства щодо неї та членів її родини добровільно прийняла пропозицію невстановлених досудовим слідством осіб із числа представників збройних формувань і окупаційної адміністрації російської федерації (далі за текстом - рф) - «администрация города Бердянска и Бердянского района» та стала головою штабу т.зв. руху «Мы вместе с россией» в м. Бердянську Бердянського району Запорізької області,
ОСОБА_5 , будучи головою штабу т. зв. руху «Мы вместе с россией» в м. Бердянську Бердянського району Запорізької області, займалась публічною діяльністю, пов'язаною з популяризацією проведення незаконного референдуму за приєднання тимчасово окупованих територій Запорізької області до складу рф та підтримкою окупаційної влади, зокрема добровільно приймала участь у проведенні відкритого публічного т. зв. форуму «Мы вместе с россией», який проходив 08.08.2022 в м. Мелітополь Запорізької області та на якому була прийнята т. зв. «резолюція про підготовку і організацію проведення референдуму виборчою комісією Запорізької області.
У вересні 2022 року ОСОБА_5 прийняла участь у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Запорізької області, в першу чергу в м. Бердянську Бердянського району Запорізької області.
На виконання прийнятих пропозицій, наприкінці вересня 2022 року ОСОБА_5 , з метою організації проведення незаконного референдуму, очолила комісію з охорони громадського порядку на одній з т. зв. виборчих дільниць м. Бердянська Бердянського району Запорізької області. Окрім цього, з метою забезпечення проведення незаконного референдуму ОСОБА_5 у складі комісії, за участі озброєних представників зс рф, відвідувала житлові квартири м. Бердянська Запорізької області та чинила психологічний тиск на місцевих жителів щодо їх участі в незаконному референдумі.
Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_5 , безпосередньо здійснювала агітацію до участі в незаконному референдумі, зокрема в тимчасово окупованому м. Бердянську Запорізької області були розміщені білборди із зображенням останньої та текстом, який агітує прийняти участь в незаконному референдумі.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, є тяжким злочином, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Встановлено, що у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться нерухоме майно, а саме:
- 9/20 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 2310400000:12:006:0298, площею 0,06 га;
- квартира, двокімнатна, за адресою: АДРЕСА_2 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, у клопотанні просив розгляд клопотання здійснювати без його участі, клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено, що це є необхідним для забезпечення арешту майна.
Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В даному кримінальному провадженні 11 листопада 2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці та жительці АДРЕСА_2 , раніше несудима, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваній ОСОБА_5 належить на праві власності майно, а саме: 9/20 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 2310400000:12:006:0298, площею 0,06 га; квартира, двокімнатна, за адресою: АДРЕСА_2 .
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, передбачає конфіскацією майна, як вид покарання.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення конфіскації майна.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
З метою забезпечення конфіскації майна накласти арешт з забороною права розпорядження на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- 9/20 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 2310400000:12:006:0298, площею 0,06 га;
- квартиру, двокімнатну, за адресою: АДРЕСА_2 .,
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6