Справа № 344/2512/23
Провадження № 2-о/344/133/23
15 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Антоняка Т.М.,
секретаря Мрічко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду заяву адвоката Щадей Надії Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, -
15 лютого 2023 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла заява адвоката Щадей Надії Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, у якій заявник просить встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сімферополь, Автономної Республіки Крим, Україна, від батьків: мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України; батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
В обґрунтування заяви зазначено, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклали шлюб на тимчасово окупованій території України в АР Крим, що посвідчується Свідоцтвом про укладення шлюбу від 15.05.2021, виданий Керченським міським відділом записів актів цивільного стану Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції республіки Крим. Внаслідок укладення шлюбу ОСОБА_5 змінила своє прізвище на прізвище чоловіка « ОСОБА_6 », однак не змогла здійснити відповідні зміни в прізвищі у зв'язку з карантинними обмеженнями та початком воєнних дій ІНФОРМАЦІЯ_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в місті Сімферополь, АР Крим, народилася ОСОБА_3 , що зокрема зафіксовано Свідоцтвом про народження, виданим 26 травня 2022 року НОМЕР_1 , Керченським міським відділом записів актів цивільного стану Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції республіки Крим та Виписним епікризом від 23.05.2022. Батьками дитини записані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказані документи не відповідають вимогам законодавства України, оскільки видані на тимчасово окупованій території України, визначеній відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Окрім того, батьками народженої дитини вказані громадяни російської федерації, а не громадяни України. Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки дитина народилась на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження дитини, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Представник заявників - адвокат Щадей Н.В. подала заяву про розгляд справи без участі заявників.
Представник заінтересованої особи не прибув у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 встановлено, що реєстрація народження дитини проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження (форма № ЮЗ/о) у разі народження в закладі охорони здоров'я або медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-І/о) та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, якщо дитина народилась за межами закладу охорони здоров'я встановленого зразку та на підставі інших документів у визначених випадках.
Як слідує з матеріалів справи, згідно копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є громадянином України.
Згідно копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянкою України.
До матеріалів заяви долучено копію виписного епікризу від 23.05.2022 Керченською лікарнею про народження дитини.
При народженні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було видане свідоцтво про народження від 26.05.2022 року Серія НОМЕР_1 Керченським міським відділом ЗАГСу.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія Автономної Республіки Крим визначається як тимчасово окупована територія.
З огляду на що суд критично оцінює представлені на підтвердження даного факту документи, що видані на окупованій території України, з огляду на їх неналежність та недопустимість при доказуванні.
Однак зважаючи, що заявник не має можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт народження дитини на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації народження документи, передбачені законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт народження підтверджується в сукупності дослідженими в судовому засіданні доказами, тому є правові підстави для задоволення заяви і для встановлення факту, що має юридичне значення.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.
Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр 5 проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників.
У відповідності зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Згідно вказаних Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Встановлення факту народження дитини необхідно заявнику для державної реєстрації дитини у відповідності до чинного законодавства України у сфері державної реєстрації народження, передбаченої законодавством.
Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачена можливість встановлення юридичного факту, що має значення, в судовому порядку.
Відповідно до статті 317 Цивільного процесуального кодексу України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву адвоката Щадей Надії Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 268, 315, 317 ЦПК України, -
Заяву адвоката Щадей Надії Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території - задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сімферополь, Автономної Республіки Крим, Україна, від батьків: мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України; батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Копію рішення невідкладно надіслати до відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) для виконання.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Тарас АНТОНЯК