іменем України
07 лютого 2023 року м. Кропивницький
справа № 387/622/21
провадження № 22-ц/4809/388/23
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.
за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Згода»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2022 року у складі судді Майстера І.П.,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» (далі по тексту ТОВ «Згода») про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки та скасування речового права.
В обґрунтування заявленого позову посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 9,7293 га, кадастровий номер 3521780600:02:000:0453, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 червня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Добровеличківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Левітчук Г.Б., спадкоємцями даної земельної ділянки в рівних частинах по 1/3 є позивачі у справі. Ця земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ «Згода» відповідно до договору оренди землі від 20 листопада 2009 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Згода» строком на 10 років. У жовтні 2020 року позивачі дізналися про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Згода» на зазначену земельну ділянку, яка виникла на підставі укладеної між ОСОБА_4 та ТОВ «Згода» додаткової угоди від 25 жовтня 2018 року, строком до 23 грудня 2030 року. Оскільки додаткову угоду від 25 жовтня 2018 року ОСОБА_4 не укладала, тому за життя, 09 жовтня 2020 року, нею подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до відділення поліції №2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області. З огляду на те, що волевиявлення на укладення зазначеної угоди ОСОБА_4 не мала, вказаний правочини не підписувала, вважали, що є підстави для визнання додаткової угоди недійсною. У зв'язку із зазначеним позивачі звернулися до суду з позовом щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування речового права - права оренди земельної ділянки.
Посилаючись на зазначені обставини просили суд усунути перешкоди у користуванні земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію речового права.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2022 року позов задоволено частково. Усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 9,7293 га, кадастровий номер 3521780600:02:000:0453, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, шляхом зобов'язання ТОВ «Згода» повернути земельну ділянку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (права оренди на строк до 23 грудня 2030 року) ТОВ «Згода» на земельну ділянку площею 9,7293 га, кадастровий номер: 3521780600:02:000:0453, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (запис про інше речове право від 09 серпня 2017 року №2187663). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ «Згода» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..
Представник позивачів адвокат Дмитрух Д.М.направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2022року залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Згода» - без задоволення. Вважав, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивачів адвокат Дмитрух Д.М. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності представника відповідача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 який успадкував 1/3 частки спадщини; ОСОБА_3 , яка успадкувала 1/3 частки спадщини; ОСОБА_2 , яка успадкувала 1/3 частки спадщини. Спадщина, яку в указаних частках успадкували позивачі, складається із земельної ділянки з кадастровим номером 3521780600:02:000:0453, площею 9,7293 га що, підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом, а саме від 09 червня 2021 року серії НРЕ 527738, зареєстрованого в реєстрі за №780, виданого приватним нотаріусом Добровеличківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Левітчук Г.Б.; свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 червня 2021 року серії НРЕ 527739, зареєстрованого в реєстрі за №781, виданого приватним нотаріусом Добровеличківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Левітчук Г.Б.; свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 червня 2021 року серії НРЕ 527740, зареєстрованого в реєстрі за №782, виданого приватним нотаріусом Добровеличківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Левітчук Г.Б., (а.с.15, 16, 17).
Спадкоємцями зазначеного у цих свідоцтвах майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 , який успадкував 1/3 частки спадщини; ОСОБА_3 - спадкоємиця 1/3 частки спадщини; ОСОБА_2 - спадкоємиця 1/3 частки спадщини. Спадщина, на яку в указаних частках видані ці свідоцтва складається з земельної ділянки з кадастровим номером 3521780600:02:000:0453, площею 9,7293 га
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 260678586 від 09 червня 2021 року, підтверджується, що об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка, кадастровий номер 3521780600:02:000:0453, площею 9,7293 га, право власності у розмірі 1/3 частки належить ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину серія та номер 780, видане 09 червня 2021 року (а.с.18).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 260677567 від 09 червня 2021 року, об'єкт нерухомого майна земельна ділянка кадастровий номер 3521780600:02:000:0453, площею 9,7293 га, право власності в розмірі 1/3 частки належить ОСОБА_3 , свідоцтво про право на спадщину серія та номер 781, видане 09.06.2021 (а.с.19).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 260666552 від 09 червня 2021 року, об'єкт нерухомого майна земельна ділянка кадастровий номер 3521780600:02:000:0453, площею 9,7293 га, право власності в розмірі 1/3 частки належить ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину серія та номер 782, видане 09.06.2021 (а.с.20).
Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №265703943 від 14 липня 2021 року, земельна ділянка площею 9,7293 га, кадастровий номер 3521780600:02:000:0453, цільове призначення: для ведення сільськогосподарського виробництва; адреса Кіровоградська область Добровеличківський район Олексіївська сільська рада, номер запису про право власності 42403472, дата, час державної реєстрації 09 червня 2021 року, розмір частки 1/3, власник ОСОБА_1 ; номер запису про право власності 42402072, дата, час державної реєстрації 09 червня 2021 року, розмір частки 1/3, власник ОСОБА_2 ; номер запису про право власності 42403353, дата, час державної реєстрації 09 червня 2021 року, розмір частки 1/3, власник ОСОБА_3 - підстава про державну реєстрацію іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 20.11.2008, видавник: ТОВ «Згода», Договір зареєстрований у Добровеличківському РВ КРФ ДП «Центр ДЗК» 24 грудня 2010 року за №041036900210; Додаткова угода до договору оренди землі, серія та номер: б/н , виданий 25 жовтня 2018 року, видавник: ТОВ «Згода»; свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 782, виданий 09 червня 2021 року, видавник: Левітчук Г.Б., приватний нотаріус Добровеличківського районного суду нотаріального округу в Кіровоградській області; свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 782, виданий 09 червня 2021 року, видавник: Левітчук Г.Б., приватний нотаріус Добровеличківського районного нотаріального округу в Кіровоградській області; свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 781, виданий 09 червня 2021 року, видавник: приватний нотаріус Добровеличківського районного нотаріального округу в Кіровоградській області Левітчук Г.Б.; свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 780, виданий 09 червня 2021 року, видавник: Левітчук Г.Б., приватний нотаріус Добровеличківського районного нотаріального округу в Кіровоградській області; відомості з ДЗК, серія та номер: 46625393, виданий 09 червня 2021 року, видавник: Державний земельний кадастр; внесення запису виникнення іншого речового права: договір оренди землі, орендар ТОВ «Згода», орендодавець ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , строк дії договору до 23 грудня 2030 року (а.с.21-23).
В матеріалах справи наявні примірники договору оренди землі від 20 листопада 2008 року, укладеного ОСОБА_4 (орендодавцем) із ТОВ «Згода» (орендарем) земельної ділянки площею 9,7293 га, зареєстрованого у Добровеличківському РВ КРФ ДП «Центр ДЗК» 24 грудня 2010 року за №041036900210 (а.с.24).
Відповідно до додаткової угоди від 25 жовтня 2018 року до договору оренди землі від 20 листопада 2008 року, який зареєстрований у Добровеличківському РВ КРФ ДП «Центр ДЗК» 24 грудня 2010 року, ОСОБА_4 (орендодавець) уклала із ТОВ «Згода» (орендар) дану угоду (а.с.25).
Як убачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14 березня 2019 року, індексний номер 159517754, об'єкт нерухомого майна земельна ділянка кадастровий номер 3521780600:02:000:0453, площею 9,7293 га, цільове призначення: для ведення сільськогосподарського виробництва; номер запису про інше право: 21876633 від 09 серпня 2017 року, підстава виникнення іншого речового права договір оренди землі, серія та номер б/н, виданий 20 листопада 2008 року видавник : ТОВ «Згода», Договір зареєстрований у Добровеличківському РВ КРФ ДП «Центр ДЗК» 24 грудня 2010 року за №041036900210; Додаткова угода до договору оренди землі, серія та номер :б/н виданий 25 жовтня 2018 року, видавник ТОВ «Згода»; вид іншого речового права право оренди земельної ділянки, строк дії 23 грудня 2030 року, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм, орендар ТОВ «Згода», орендодавець ОСОБА_4 ( а.с.26).
Із витягу з ЄРДР від 09 жовтня 2020 року та заяви ОСОБА_4 встановлено, що 08 жовтня 2020 року до Добровеличківського ВП надійшла заява від ОСОБА_4 про те що, працівники ТОВ «Згода» підробили підпис в договорі оренди земельної ділянки (а.с.27, 52-53).
З довідки від 05 квітня 2022 року №99 КПН «Помічнянська міська лікарня» встановлено, що ОСОБА_4 з 2002 по 2020 рік хворіла, пересуватись без сторонньої допомоги не могла (а.с.120).
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2021 року у справі була призначена посмертна судова почеркознавча експертиза (а.с.24-85).
Згідно з висновком експерта за результатами судово-почеркознавчої експертизи від 22 липня 2022 року №132, по першому питанню: Підпис від імені ОСОБА_4 у графі «__» розділу «Орендодавець» Додаткової угоди від 25 жовтня 2018 року, реєстрацію якої проведено державним реєстратором Кіровоградської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мешковим О.О. (номер запису про інше речове право: 21876633) до Договору від 20 листопада 2008 року, укладеного між покійною ОСОБА_4 та ТОВ «Згода», який було зареєстровано в Добровеличківському РВ КРФ ДП «Центр ДЗК» 24 грудня 2010 року за №041036900210 - виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (а.с.138-141).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що належна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельна ділянка, без відповідних на те правових підстав перебуває в користуванні ТОВ «Згода», а тому порушене право позивачів підлягає захисту, спосіб захисту полягає в усуненні перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом витребування її у відповідача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
За визначенням частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України). Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками; право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку, що також відповідає загальним вимогам вчинення правочину, визначеним цивільним законодавством України. При цьому орендодавцями земельних ділянок є, зокрема, громадяни, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (частина перша статті 4 вказаного Закону).
За визначенням статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; за загальним правилом частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є не вчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять належних доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_4 підписала оспорювану додаткову угоду до договору оренди землі від 20 листопада 2008 року, який зареєстрований у Добровеличківському РВ КРФ ДП «Центр ДЗК» 24 грудня 2010 року, оскільки підпис орендодавця на оспорюваній додатковій угоді до договору оренди землі від 20 листопада 2008 року вчинений не нею, а іншою особою, що встановлено висновком експерта.
У зв'язку з зазначеним вище правильним є висновок суду, що спірна додаткова угода до договору оренди землі від 20 листопада 2008 року, яка зареєстрована у Добровеличківському РВ КРФ ДП «Центр ДЗК» 24 грудня 2010 року, є неукладеною.
Крім того, враховуючи ту обставину, що спірна додаткова угода до договору оренди землі від 25 жовтня 2018 року не набрала чинності, тому у державного реєстратора не було підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Згода», а також внесення запису про речове право ТОВ «Згода» від 09 серпня 2017 року №2187663.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час звернення із позовом) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.
Так, відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, тлумачення наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, рішення про державну реєстрацію, тому, починаючи з 16 січня 2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до 16 січня 2020 року.
Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 жовтня 2020 року у справі №910/10963/19, у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №154/883/19-ц.
Отже з 16 січня 2020 року, тобто після звернення позивачів із цим позовом, такого способу захисту порушених речових прав, як скасування запису чи рішення про проведену державну реєстрацію права власності, закон не передбачає. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявність слова «запис» та «рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» у прохальній частині позову відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на час виникнення спірних правовідносин вносились саме записи про державну реєстрацію права власності і дана обставина не змінює суті заявлених позивачем вимог, які направлені на поновлення прав позивачів.
Виходячи із наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, (права оренди на строк до 23 грудня 2030 року) ТОВ «Згода» (Кіровоградська область, Новоукраїнського району смт Добровеличківка вулиця Центральна,84, код ЄДРПОУ 23100419) на земельну ділянку площею 9,7293 га, кадастровий номер: 3521780600:02:000:0453, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (запис про інше речове право №2187663 від 09 серпня 2017 року).
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Враховуючи ту обставину, що на момент розгляду спору судом належна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельна ділянка без відповідних на те правових підстав перебуває в користуванні ТОВ «Згода», правильним є висновок суду про те, що порушене право позивачів, підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та витребування її у відповідача.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» залишити без задоволення, а рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2022 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 лютого 2023 року.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
О.Л. Карпенко