Житомирський апеляційний суд
Справа №278/1627/18 Головуючий у 1-й інст. Зубчук І.В.
Категорія 21 Доповідач Борисюк Р. М.
15 лютого 2023 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря
судового засідання Гарбузюк Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №278/1627/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Зубчук І.В. у м. Житомирі,
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом та після його неодноразового уточнення (том 1 а.с.104-105, 216-217), просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,12 га, кадастровий номер 1822086500:03:001:0558, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , шляхом примусу ОСОБА_2 демонтувати огорожу розташовану вздовж подвір'я (металеві стовпчики та плоский шифер) довжиною 27 метрів, частину огорожі вздовж вулиці з бетонних плит довжиною 2,5 метри та дерев'яну вбиральню, зобов'язати ОСОБА_2 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав та стягнути з останнього судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що він є власником земельної ділянки за вищезгаданою адресою та кадастровим номером, але користувач суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 самовільно та без дозволу встановив паркан на його земельній ділянці та демонтував браму виїзду на вулицю, позбавивши його можливості обслуговувати будинок, до 2011 року ОСОБА_2 дійсно був власником земельної ділянки з кадастровим номером №1822086500:03:001:0461, за адресою: АДРЕСА_1 , проте рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 26.06.2013 державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, серії ЯК №638250, виданий Сінгурівською сільською радою Житомирського району 04.10.2011 року на ім'я ОСОБА_2 визнано недійсним, у зв'язку з чим позивач просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2022 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,12 га, кадастровий номер 1822086500:03:001:0558, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_2 демонтувати огорожу розташовану вздовж подвір'я (металеві стовпчики та плоский шифер) довжиною 27 метрів, частину огорожі вздовж вулиці з бетонних плит довжиною 2,5 метри та дерев'яну вбиральню, відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом з порушенням норм процесуального права та ухвалено незаконне рішення. Вказує, що оскаржуване рішення ухвалене без додержання норм матеріального права, адже позивач не конкретизував, як саме відповідач мав усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник - адвокат Ткачук Т.А. підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити із тих підстав, які зазначені у скарзі.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав, просив відмовити в її задоволенні, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,12 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер №1822086500:03:001:0558 (том 1 а.с.4).
Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.12.2018 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,1200 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер №1822086500:03:001:0568 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серії та номер ЯК №638250 виданий 04.10.2011 року (том 1 а.с.63).
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 26.06.2013 по справі №2-971/12 визнано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га, серії ЯК №638250, виданий Сінгурівською сільською радою Житомирського району 04.10.2011 року на ім'я ОСОБА_2 недійсним. Вказане рішення засилено апеляційною інстанцією (т1 1 а.с.60-62).
Згідно копії Акту від 25.04.2018, комісія в складі депутатів Сінгурівської сільської ради, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , здійснили обстеження земельної ділянки яка належить ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та встановили, що за вказаною адресою вздовж подвір'я розташована огорожа (металеві стовпчики та плоский шифер) довжиною 27 метрів, дерев'яна вбиральня та частина огорожі вздовж вулиці з бетонних плит довжиною 2,5 метра (том 1 а.с.8).
Відповідно до листа Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та акту обстеження земельної ділянки, 07.03.2019 року проведено обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822086500:03:001:0558, спеціалістами Управління з Держгеокадастру у Житомирській області та встановлено невідповідність кадастровому плану земельної ділянки. А саме: частина земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відгороджена парканом зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_2 , що унеможливлює в повній мірі користування земельною ділянкою (т. 1 а.с.106-107).
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 19.04.2021 по справі №278/206/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, про визнання недійсним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, відмовлено позивачу у задоволенні позову, оскільки останнім не доведено наявність права власності на вказану земельну ділянку (т. 1 а.с.133-135).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22.03.2021 по справі №278/3255/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, про визнання недійсним та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку, скасовано запис № 27492595 від 09.08.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер №1822086500:03:001:0568, площею 0,12 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 156-157).
Згідно висновку експерта №520/22 від 25.01.2022 фактичний розмір землекористування земельної ділянки з кадастровим номером 1822086500:03:001:0558, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає розміру встановленому у правовстановлюючих документах. Площа фактичного користування ОСОБА_1 становить 0,1048 га., також існує порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 1822086500:03:001:0558, яка належить ОСОБА_1 з боку суміжного землекористувача ОСОБА_2 , розмір земельної ділянки, яку на момент дослідження використовує ОСОБА_2 становить 0,0152 га. (т. 1 а.с.175-196).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні правовідносини сторін регулюються положеннями ст. ст. 15, 317, 319, 321, 373, 391 ЦК України, ст. ст. 78, 96, 106, 107, 125, 126 ЗК України.
Згідно приписів ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена у праві власності або обмежена у його здійсненні лише у випадку і порядку, встановлених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону (ч.2 ст. 373 ЦК України, ч.2 ст. 78 ЗК України).
Пунктом «г» ч.1 ст. 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 (пункт 7) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення буд-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що у позивача на законних підставах перебуває у власності земельна ділянка, площею 0,12 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер №1822086500:03:001:0558.
У порушення ч.1 ст. 96 ЗК України відповідачем на земельній ділянці ОСОБА_1 встановлено паркан та вбиральню, що обмежує останнього у здійсненні свого права користування земельною ділянкою. У спростування цих обставин відповідачем ОСОБА_2 належних і допустимих доказів не надано і таких не встановлено судом.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, дійшов вірного висновку щодо правильності обраного позивачем способу захисту та відновлення його порушеного права.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування або зміни не убачається, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений: 16 лютого 2023 року.