Рішення від 15.02.2023 по справі 761/2217/23

Справа № 761/2217/23

Провадження № 2/761/5452/2023

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Матвєєвої Ю.О.

при секретарі: Каніковському Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2023 ТОВ «Перший український експертний центр» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 64097,84 грн., 3% річних у розмірі 162,17 грн., інфляційні втрати в розмірі 583,48 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 та витрати по оплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є обов'язковим виконавцем послуг з надання житлово-комунальних послуг. Відповідач є власником квартири по АДРЕСА_1 та є споживачем цих послуг. Разом з тим, відповідач своєчасно не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість, яка станом на 14.12.2022 року становить 64097,84 грн. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2023 року матеріали позову передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2023 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про визнання позову в частині основної заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 64097,84 та стягнення судових витрат, в частині стягнення 3% річних у розмірі 162,17 грн., інфляційних втрат в розмірі 583,48 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 просить відмовити, у зв'язку з не доведеністю позивачем по даним вимогам.

У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол № 29 від 15.08.2012 року), житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр».

ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на подальшу експлуатацію та обслуговування, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.09.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 згідно Договору купівлі-продажу квартири виданого 05.12.2014 року, належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачем, а отже, і виникнення цивільних прав і обов'язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює надання житлово-комунальних послуг до приміщення відповідача, а останній отримує та користується даними послугами та відповідно зобов'язаний здійснювати оплату наданих житлово-комунальних послуг.

На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Розмір плати за житлово-комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).

Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з початку користування цими послугами.

Виходячи з положень ст. ст. 319, 320, 322, 382 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII на власників квартир та нежитлових приміщень житлових будинків, як на співвласників багатоквартирних будинків законом покладено низку обов'язків, зокрема, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан, технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, та ч.1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несуче-огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташованій прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Власність зобов'язує. Тому власник майна не тільки має право на свій розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися належним йому майном та здійснювати стосовно останнього будь-які дії, що не суперечать закону та публічному інтересу, але й мусить виконувати певні обов'язки, передбачені законом. Одним, з таких обов'язків власника є його обов'язок утримувати майно, що йому належить.

Згідно з ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Квартира відповідача АДРЕСА_2 , є упорядкованим житловим приміщенням, забезпеченим всередині технічною можливістю споживання всіх комунальних послуг. Щомісяця позивач, виконував по будинку, в якому розташована квартира відповідача, комплекс житлово-комунальних послуг.

Відповідач отримує від позивача (виконавця) послуги, являється споживачем і знаходиться у договірних відносинах із позивачем.

Обидві сторони у цих відносинах мають певні права та обов'язки, а саме, виконавець зобов'язаний надавати споживачеві якісні житлово-комунальні послуги, а споживач зобов'язаний сплачувати за отримані послуги.

Підтвердженням того, що позивачем надавались житлово-комунальні послуги є копії Актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, копії Договору № 107-0 на технічне обслуговування пожежних систем від 15.11.2012 р., Договору № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.10.2012 р., Підрядного договору № 16-08-2013-то від 01 серпня 2013р; Договору №47 від 01.10.2012, Договору № 40 від 01.09.2022 на комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів.

Згідно розрахунку заборгованості б/н від 14.12.2022 р. по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритого для здійснення запису операцій, станом на 14.12.2022 року існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 64097,84 грн. за період з 01.06.2021 року по 30.11.2022 року включно.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання. на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

На даний час заборгованість не сплачена та завдає збитків Товариству, у зв'язку з чим здійснюється нарахування інфляційних втрат у розмірі 583,48 грн. та 3 % річних у розмірі 162,17 грн., за період з 01.08.2021 року по 31.01.2022 року.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому слід позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 64 843,49 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

Крім цього, позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, окрім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Також в питанні надання доказів варта уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.

Так, відповідачем в підтвердження надання послуг адвоката надано тільки копію договору про надання правничої допомоги від 15.09.2022 року;

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивачу ТОВ «Перший український експертний центр» в частині стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.10,11,57-61,79,209,210,212-215,223,228,258,259,265,268,273,354 ЦПК України; ст. ст.509,525,526 ЦК України, ст. ст.64,66,67,68,162 ЖК України; ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» 64 843,49 грн. що складає: основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 64097,84 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 583,48 грн. та 3 % річних у розмірі 162,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.О. Матвєєва

15 лютого 2023 року

Попередній документ
109031354
Наступний документ
109031356
Інформація про рішення:
№ рішення: 109031355
№ справи: 761/2217/23
Дата рішення: 15.02.2023
Дата публікації: 20.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.02.2023)
Дата надходження: 19.01.2023
Предмет позову: за позовом ТОВ "Перший український експертний центр" доЗадорожного П.А. про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
Розклад засідань:
15.02.2023 14:00 Шевченківський районний суд міста Києва