Справа № 761/2793/23
Провадження № 1-кс/761/2020/2023
30 січня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вахрушево Луганської області, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді охоронника ТОВ "АКСІОМА МЕДІКАЛ", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 42020101100000129 від 13.07.2020, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 42020101100000129 від 13.07.2020.
У клопотанні зазначено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100100000129 від 13.07.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Шевченківська окружна прокуратура міста Києва.
ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
ОСОБА_6 підозрюється у пособництві у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами у їх сукупності.
Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вахрушево, Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та утримувати його в арештному домі ДУ «Київський слідчий ізолятор», за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13, строком на 60 діб.
Визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що еквівалентно сумі у 214 720 грн.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в повному обсязі і просив його задовольнити.
Захисники у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що зібрані у кримінальному провадженні докази не підтверджують наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_6 , та не доведено необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просять відмовити у задоволенні клопотання.
В судовому засіданні підозрюваний просив відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, надані стороною захисту докази, дійшов висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100100000129 від 13.07.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.
ОСОБА_6 «19» січня 2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України. Злочин передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст.ст.8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами та факт вручення підозри ОСОБА_6 дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та вважати обґрунтованою його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування запобіжного заходу, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
Підставою застосування запобіжного заходу також є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним певних дій.
В клопотанні зазначено про наявність наступних ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку, це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (рішення у справі «W. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland) від 26 січня 1993 року).
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою №12369 від 26 червня 1991 року по справі «Лтальє проти Франції», п. 51, за скаргою №5522/04 від 20 січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою №38717/04 від 14 жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України» п. 29, 41 за скаргою №37466/04 від 20 травня 2010 року по справі «Москаленко проти України». В пункті 36 останнього зазначено, що «…органи судової влади неодноразово посилались на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєні яких він обвинувачується… Однак Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою».
Існування ризиків зазначених прокурором у судовому засіданні має місце у цьому кримінальному провадженні, однак ступінь їх ймовірності дозволяє слідчому судді застосувати більш м'який запобіжний захід.
При вирішенні заявленого клопотання слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, раніше не судимий, одружений, працює, має на утриманні дитину, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків.
Слідчий суддя, згідно зі ст. 194 ч.4 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
-тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, враховуючи докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, доходжу висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло за місцем проживання з 22:00 по 06:00 наступного дня.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;
- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176-179, 181, 183, 184, 193, 194 196, 205, 309, 395КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання, - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня.
Строк тримання під домашнім арештом визначити до 19.03.2023 року.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;
- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити до 19.03.2023 року.
Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді домашнього арешту покласти на органи Національної поліції за місцем його проживання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 03.02.2023
Слідчий суддя ОСОБА_1