СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18365/21
пр. № 2/759/504/22
01 листопада 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Багінської І.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора міністерства юстиції України про визнання права власності на спадкове майно ,-
У серпні 2021 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверулись до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора міністерства юстиції України, в якому просять: визнати за ОСОБА_1 право власності на обов'язкову частку у спадковому майні, яка становить 1/3 частину спадкового масиву; - визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, що становить 2/3 частини спадкового масиву, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з надвірними та господарськими будівлями та земельної ділянки, розташованої за тією ж адресою і складаєється з: житловго будинку, позначеного на експілікації до схеми розташування під літерою «А»; сараю, позначеного на експлікації до схеми розташування під літерою «Б»; гараж-сарай, позначеного на експлікації до схеми розташування під літерою «Г», споруди, позначені на есплікації до схеми розташування під № «1-5»: № 1 огорожа, №2 хвіртка, №3 ворота з хвірткою, №4 огорожа, №5 огорожа. Безпосередньо житловий будинок садибного типу позначений на експлікації до схеми розташування під літерою «А», складається з наступних приміщень: квартира №1 : 1-1 веранда, загальною площею 10,7 кв.м., 1-2 кухня, загальною площею 7, 2 кв.м., 1-3 ванна, загальною площею 4, 9 кв.м., 1-4 житлова, загальною площею 12, 2 кв.м., 1-5 житлова, загальною площею 20, 4 кв.м.; квартира № 2 : 2-1 кухня, загальною площею 18,1 кв.м., 2-2 житлова, загальною площею 12, 7 кв.м., 2-3 житлова, загальною площею 10, 8 кв.м., 2-4 житлова, загальною площею 11, 5 кв.м., 2-5 санвузол, загальною площею 3, 7 кв.м., І коридор житлова, загальною площею 9, 2 кв.м., ІІ веранда, житлова, загальною площею 9,1 кв.м. Земельною ділянкою, яка знаходиться за тією ж адресою.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з надвірними та господарськими будівлями та земельної ділянки, розтащованої за тією ж адресою. Рішенням № 365 від 31.05.1957 року Виконкомом Києво Святошинської Ради Депутатів трудящих, Автотранспортній конторі відведена під індивідуальне житлове будівництво робітників і службовців земельна ділянка розміром 5 га. Дозволом Виконкому виконавчого комітету Києво-Святошинського району № 1026 від 15.07.1957 року ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво житлового будинку згідно типового проекту, встановлений граничний термін закінчення будівництва до 01.10.1959 року. Вважають, що дім було введено в експлуатацію, оскільки було дозволено прописувати осіб. У належний законодавством строк ОСОБА_1 , син померлого, який має право на обов'язкову частку у спадщині та спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 звернулись з відповідними заявами до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори. 14.05.2021 року позивачі отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з неможливістю визначити склад спадкового майна та з відсутністю документів, що посвідчують право власності на житловий будинок та земельну ділянку.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2021 року у справі відкрито провадження та признаено підготовче засідання.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. 07.07.2022 року подали заяви до суду про розгляд справи за їх відсутності.
Представник Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про да та місце слухання справи повідомлявся належним чином. 25.10.2021 року подав відзив, в якому на підставі поданих сторонами доказів прийняти рішення згідно чинного законодавства та слухати справу відсутності представника Київської міської ради.
В судове засідання представник третьої особи Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори не з'явився, подав заяву до суду про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що в задоволенні позову необхнідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Згідно вимог ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
На підставі ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Така заява має бути подана спадкоємцем протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, що встановлено ст. 1270 ІІК України.
У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «батьки» зазначено: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 (а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.12).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації смерті у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
За життя ОСОБА_3 склав заповіт від 02.06.2010 року, посвідчений державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної Контори Дмитрієвою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1-477 , згідно якого належну йому на праві власності частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, а також частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_2 (а.с.14).
Позивачі 21.11.2013 року звернулись до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за законом та заповітом після майна померлого ОСОБА_3 .
Постановою державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербини Я.О. від 14.05.2021 року за № 3703/02-31 відмвлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом, на відповідну частку кожному, на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, у зв'язку з неможливістю визначити склад спадкового майна та з відсутністю документів, що посвідчують право власності та реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку (а.с. 16).
Рішенням Виконкому Києво-Святошинської Ради Депутатів трудящих № 365 від 30.05.1957 року відведено Києво-Святошинській Автотранспортній конторі під індивідуальне житлове будівництво земельну ділянку розміром 5 га за рахунок орних земель колгоспу ім. Маленкова (а.с. 17).
15.07.1957 року Виконком Києво-Святошинської Ради Депутатів трудящих Київської області ОСОБА_3 надано дозвіл № 1026 на здійснення будівництва житлового будинку на земельній ділянці селище Жовтневе зі строком закінчення будівництва до 10.10.1959 року (а.с. 18).
15.03.2020 року позивачем ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с.19-23).
Проте, як вбачається з відповіді КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 17.10.2022 року № 062/14-9437 (И-2022) копія поверхневого плану з експлуатацією внутрішніх площ з інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 , виконані станом на 22.11.2002 року, де зазначено що будинок під літерою «А» за вказаною адресою не зданий в експлуатацію. Крім того, зазначено, що в подальшому технічна інвентаризація садиби в Бюро не замовлялась і не проводилась.
Відповідно до даних інформаційної довідки Київської міської державної адміністрації Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 18.02.2014 року ПБ-2014 № 3244 житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований.
Відповідно до ст.328 ЦІК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх до експлуатації, визначений ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів» та передбачений у листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 за № 12/5-126, відповідно до якого, оформлення свідоцтва про право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на теперішній час не прийняті до експлуатації, здійснюється виключно за наявності актів прийомки їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними чи державними технічними; по об'єктам, зведеним до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 за №449. якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), складений БТІ.
Таким чином, враховуючи, що земельна ділянка, на якій розташовано спірне домоволодіння, на законних підставах перебувала у користуванні ОСОБА_3 , то зведений ним та не зданий до експлуатації житловий будинок літера «А» є об'єктом незавершеного будівництва.
Згідно із ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно і (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «ҐІро судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Відповідно до п. 23 даної Постанови у випадку відмови нотаріуса у оформленні права спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В Інформаційному листі Вищого реціалізованого Суду України від 16.05.2013 №24/753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судам роз'яснено, що окрім загального кола обставин, які встановлюються судом при вирішенні всіх спорів про право на спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з'ясовувати: 1) правовий режимземельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спакодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4)чи дотримано про будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протии пожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхіднідля набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок,іншу споруду (п.3-1 вказаного листа). У разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації прав власності необхідно з'ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, і державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, і право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна. За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним (п.3-2 листа).
Отже, якщо об'єкт будівництва не був завершений спадкодавцем або не був прийнятий до експлуатації, або право власності за ним не було зареєстроване, то до складу спадщини вxодять всі належні спадкодавцеві як забудовникові права та обов'язки, в тому числі і право передати від свого імені для прийняття до експлуатації завершеного будівництвом об'єкту, отримати на своє ім'я свідоцтва про право власності та зареєструвати право власності тощо.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН A3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.99 року N 12/5-126. 09.11.2018.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Однак житловий будинок не було здано в експлуатацію, тому до позивачів як до спадкоємців переходить право забудовника на оформлення зазначеного будинку у встановленому законом порядку, а будинок слід вважати до здачі його в експлуатацію незавершеним будівництвом.
Отже, якщо об'єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов'язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт; право одержати на своє ім'я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.
Визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Крім того, як вбачається з технічної документації на будинок, він побудований більшої площі, ніж передбачено дозволом на забудову.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги про визнання їх прав і обов'язків забудовника не заявляли.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивачів.
Керуючись ст.ст.2,4,12,76-80,141,2588, 259, 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора міністерства юстиції України про визнання права власності на спадкове майно- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Журибеда