Справа № 640/16987/22 Суддя (судді) першої інстанції: Черникова А.О.
16 лютого 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтро Трейд» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
ТОВ «Інтро Трейд» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.06.2022 № 0125940707.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним не було допущено порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки у фіскальному чеку було зазначено найменування товару, у тому числі, код УКТ ЗЕД.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що фактичною перевіркою податковим органом встановлено порушення проведення розрахункової операції через зареєстрований, опломбований реєстратор розрахункових операцій з порушенням використання режиму програмування, а саме: відсутнє найменування підакцизного товару, який реалізується із застосуванням РРО, що унеможливлює однозначно ідентифікувати споживчі якості реалізованого товару, чим порушено п. 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2023 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 11 лютого 2023 року.
Від ТОВ «Інтро Трейд» відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у місті Києві на підставі наказу від 31.05.2022 року № 1604-п «Про проведення фактичних перевірок» проведено фактичну перевірку кіоску, де здійснює діяльність ТОВ «Інтро Трейд» з питань дотримання вимог діючого законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку.
За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки ТОВ «Інтро Трейд» від 15.06.2022 № 13983/26/15/07/42874472.
В ході перевірки посадовими особами відповідача виявлено факт проведення розрахункової операції через зареєстрований, опломбований реєстратор розрахункових операцій з порушенням використання режиму програмування, а саме - відсутнє найменування підакцизного товару, який реалізується із застосуванням РРО, що унеможливлює однозначно ідентифікувати споживчі якості реалізованого товару, чим порушено вимоги п.п. ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2022 № 0125940707, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 5 100,00 грн.
Не погоджуючись із податковим-повідомленням рішенням, позивач звернувся із скаргою до ДПС України, за результатами якої прийнято рішення про залишення без задоволення скарги, а рішення без змін.
Позивач не погоджується з діями податкового органу щодо застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, оскаржив податкове повідомлення-рішення від 30.06.2022 року № 0125940707 до суду.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про незазначення у фіскальному чеку найменування підакцизного товару, зокрема найменування товару "сигарети/цигарки" спростовуються наданими до суду доказами.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно п. 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Відповідно до п. 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.
Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів (далі - Положення).
Згідно п. 1 розділу I Положення розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до п. 1 розділу II Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Пунктом 2 розділу II Положення регламентовано, що фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); назву товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10).
Матеріалами справи встановлено, що наданий позивачем фіскальний чек № 6199 від 14.06.2022 року містить скорочену назву товару («лаки стр силв») та код УКТ ЗЕД товару, а саме: в складі назви товару значиться 2402209020, що відображає безпосередньо сам товар («сигарети з фільтром»).
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що скорочене зазначення назви у фіскальному чеку дозволяє ідентифікувати товар, який реалізується, а тому висновки податкового органу про не зазначення у фіскальному чеку найменування товару не знайшли свого підтвердження.
Відповідач належними доказами не підтвердив правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, та наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про протиправність такого.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0125940707 від 30.06.2022 року прийнято протиправно, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі відповідач жодним чином не вказує на те, у чому полягає порушення судом першої інстанції норм процесуального права та/або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміст апеляційної скарги не розкриває суть порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки скаржником не зазначено, яку саме нopму порушено, у чому полягає таке порушення та чи є таке порушення підставою для скасування рішення.
Так, відповідно до п. 6 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Натомість, в апеляційній скарзі лише продубльовано зміст відзиву на позов. При цьому, Головне управління ДПС у м. Києві не зазначило жодних доводів, які б вказували на порушення позивачем норм податкового законодавства з огляду на наявні матеріали справи.
В той же час, всі аргументи відповідача, зазначені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, їм була надана належна правова оцінка. Жодних інших аргументів, відмінних від заявлених в суді першої інстанції, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя О.М.Оксененко