П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 521/11536/22
Головуючий в 1 інстанції: Мазун І.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І. О.,
суддів - Домусчі С. Д., Шеметенко Л. П.
за участі секретаря - Алексєєвої Н. М.
позивачки - ОСОБА_1 та її представника - Івуса П. В.
представника відповідача - Бродецької С. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи
Короткий зміст позовних вимог.
12 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (далі - Департамент), в якому просила скасувати постанову серії ОДП 2721014 від 03.08.2022 по справі про адміністративне правопорушення, встановленого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КупАП) про накладення на неї адміністративного стягнення в сумі 680 грн.
Також позивачка просила закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю в її діях відповідного складу правопорушення.
До того ж, ОСОБА_1 заявила про стягнення з відповідача, на її користь, витрат на правову допомогу в сумі 10 000 грн.
Обґрунтування позову складається з такого.
Так, позивачка указує, що її автомобіль був припаркований у крайній правій полосі, а не на перехресті, як вказав інспектор з паркування, що дозволено пунктом 15.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР). Відповідно до вказаної норми, стоянка усіх транспортних засобів у місцях визначених дорожніми знаками 5.38.1 «Місце для стоянки» та 5.39 не заборонено на проїзній частині біля тротуару.
За таких обставин та правового регулювання, позивачка вважає, що спірна постанова не відповідає вимогам ПДР, а тому підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд скасував спірну постанову та закрив щодо ОСОБА_1 справу про адміністративне правопорушення.
Також суд першої інстанції стягнув з Департаменту витрати на правову допомогу в сумі 3 000 грн. та сплачений судовий збір в сумі 520 грн.
Скасовуючи спірну постанову та закриваючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив із того, що притягнення до відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки за частиною 3 статті 122 КУпАП можливе в разі встановлення обставини створення перешкод дорожньому руху або загрози безпеці руху, що є необхідною складовою об'єктивної сторони даного правопорушення.
Між іншим, як зауважив суд першої інстанції, долучені до матеріалів справи фотознімки, на які посилається Департамент, як на доказ вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, містять лише фіксацію транспортного засобу позивачки/
Водночас, за твердження суду, з даних фотознімків неможливо встановити, що автомобіль позивачки припарковано на перехресті та створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, як це передбачено зазначеною статтею.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що надані відповідачем фотознімки не підтверджують кваліфікацію адміністративного правопорушення за об'єктивною стороною, оскільки не дають можливості встановити, чи створював автомобіль позивачки перешкоду дорожньому руху або загрозу безпеці руху, а, відтак, така кваліфікуюча ознака як порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, не доведена відповідачем належними доказами.
Також суд першої інстанції звернув увагу, що Департамент, окрім інших фото, надав фотознімки Катерининської площі та схему організації її руху, що не має жодного відношення до місця вчиненого правопорушення про яке зазначено в спірній постанові, а саме до місця події - Тираспольської площі, 2.
Щодо питання понесених ОСОБА_1 судових витрат, суд першої інстанції вважав, що витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн. не є співмірними із складністю справи і наданими адвокатом послугами.
На думку суду, є розумною та справедливою сума гонорару в розмірі 3 000 грн., оскільки, вона відповідає складності справи та витраченим адвокатом час.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, Департамент подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скаржник вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів про те, що автомобіль позивача створював перешкоди для руху або загрожував його безпеці.
Пояснюючи свою позицію з цього приводу, скаржник посилається на вимоги частини 3 статті 265-4 КУпАП, яка передбачає, що для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Отож, як указує скаржник, для підтвердження дійсної перешкоди або створення загрози безпеці руху єдиною необхідною умовою є розміщення автомобіля на перехресті.
Факт розташування транспортного засобу на перехресті, як указує Департамент, підтверджується наданими до суду першої інстанції матеріалами фото фіксації.
З приводу відповідальності, у межах даної справи, саме ОСОБА_1 скаржник посилається на норму статті 14-2 КУпАП, яка регламентує, що адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Інспектором з паркування було встановлено, що особою, за якою зареєстровано транспортний засіб, є ОСОБА_1 , а тому спірна постанова була прийнята щодо неї та залишена на лобовому склі автомобіля.
Позивачка не скористалась правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Позивачка та її представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду залишити без змін.
Фактичні обставини справи.
03 серпня 2022 року Інспектором з паркування Мельніченком Д. М., без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винесено постанову серії ОДП 2721014 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП.
Зміст даної постанови свідчить, що 03 серпня 2022 року о 15:38 год. водій транспортного засобу ТOYOTA PRIUS реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Одесі на Тираспольській площі, 2 здійснив зупинку, стоянку транспортного засобу на перехресті, чим порушив вимоги п. 15.9 «ґ» ПДР.
За вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 680 грн.
Інспектором з паркування було розміщено на лобовому склі вказаного транспортного засобу копію зазначеної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Надаючи правову оцінку спірним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР.
Відповідно до пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з пунктом 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Пунктом 15.9 «ґ» ПДР визначено, що забороняється зупинка на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Згідно з п. 33.4 ПДР наказовий знак 4.10 «Круговий рух» вимагає об'їзду клумби (центрального острівця) в напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом.
За правилами п.10.6.6 ДСТУ 4100-2014 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» знак 4.10 «Круговий рух» потрібно застосовувати, щоб дозволити рух тільки в зазначеному стрілками напрямку, якщо організовано круговий рух транспортних засобів на перехресті (площі). Знак потрібно встановлювати на кожному в'їзді на перехрестя (площу) з рухом по колу.
Відповідно до частини 3 статті 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, оглянувши надані Департаментом фотознімки, колегія суддів установила, що автомобіль ТOYOTA PRIUS реєстраційний номер НОМЕР_1 , зупинений безпосередньо на перехресті з круговим рухом в м. Одесі на Тираспольській площі.
Оцінюючи довід суду першої інстанції про надання Департаментом, на підтвердження вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, доказів, які не мають відношення до даного спору, колегія суддів дійшла таких висновків.
Дійсно, в матеріалах справи присутня фотофіксація автомобіля ТOYOTA PRIUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Одесі, розташованого на Тираспольській площі, 2, а також наявні фотознімки транспортних засобів, що розташовані на Катерининській площі та складена відповідачем схема організації руху на цій площі.
На думку колегії суддів, наведені документи помилково були представлені Департаментом на адресу суду і такі дії слід розцінити як дрібне процесуальне порушення, яке не тягне за собою скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Є очевидним, що приймаючи оскаржувану постанову, Департамент не використовував в якості доказів, підтверджуючих вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, фотознімки транспортних засобів, що розташовані на Катерининській площі і ці фотознімки ніяким чином не вплинули на прийняття суб'єктом владних повноважень рішення.
Досліджуючи позицію суду першої інстанції, в розрізі доводів скаржника, що автомобіль позивачки не створював перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці руху, що виключає можливість притягнення її до відповідальності за частиною 3 статті 122 КУпАП, колегія суддів установила таке.
Відповідно до частини 3 статті 265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
За такого правового регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що зупинка транспортного засобу на перехресті сама по собі є такою, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, а тому притягнення позивачки за частиною 3 статті 122 КУпАП, у межах даної справи, є правомірним.
Щодо притягнення до адміністративної відповідальності саме власника транспортного засобу, а не особи, яка ним керувала, слід зазначити таке.
За правилами статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до частини 1 статті 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Відповідно до частини 5 статті 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, зазначеними нормами встановлено спеціальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачку притягнуто до відповідальності у відповідності до положень статті 14-2 КУпАП, як власника транспортного засобу за порушення правил зупинки, стоянки на перехресті, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Справа про адміністративне правопорушення розглянута у відсутності позивачки, що відповідає правилам розгляду справи щодо правопорушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), визначеним у статті 279-1 КУпАП.
Слід зазначити, що статті 279-1 - 279-4 КУпАП не передбачають процесуальних прав та гарантій, визначених у частині 1 статті 268 КУпАП, яка передбачає роз'яснення прав особи.
За таких умов, колегія суддів вважає, що Інспектор з паркування правомірно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 122 КУпАП.
Слід зазначити, якщо за кермом транспортного засобу перебувала інша особа це може звільнити позивачку від адміністративної відповідальності за умови, що така особа, відповідно до вимог абзацу 3 частини 1 статті 279-3 КУпАП, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Однак, такої дії, у межах даної справи, вчинено не було, а тому позивачка не може бути звільнена від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 122 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, в порушенні пункту 3 частини 1 статті 317 КАС України, ухвалюючи рішення, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, а це є підставою для його скасування та залишення позову ОСОБА_1 без задоволення.
Оскільки суд апеляційної інстанції відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні позову, остання не має права на відшкодування судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України.
Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради - задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2022 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП 2721014 від 03.08.2022, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП - залишити без змін.
Позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя С. Д. Домусчі
суддя Л. П. Шеметенко