П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/13634/21
Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
В грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.12.2002 року по 07.04.2003 року з обчисленням індексу споживчих цін для індексації грошових доходів громадян з наростаючим підсумком, починаючи з 01.07.2002 року;
- зобов'язати відповідача провести позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.12.2002 року по 07.04.2003 року з обчисленням індексу споживчих цін для індексації грошових доходів громадян з наростаючим підсумком, починаючи з 01.07.2002 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/4435/19 відповідачем проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. При цьому, позивач вважає, що відповідачем не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01.12.2002 року по 07.04.2003 року з обчисленням індексу споживчих цін для індексації грошових доходів громадян з наростаючим підсумком, починаючи з 01.07.2002 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі №400/4435/19, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Миколаївського ОВК щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.01.1998 року по 26.11.1998 року, Арбузинському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 26.11.1998 року по 05.02.1999 року та Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 05.02.1999 року по 07.04.2003 року.
- зобов'язано Миколаївський обласний військовий комісаріат здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.01.1998 року по 26.11.1998 року, Арбузинському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 26.11.1998 року по 05.02.1999 року та Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 05.02.1999 року по 07.04.2003 року.
На виконання вказаного рішення відповідачем було здійснено нарахування та виплату індексації, зокрема за період з 01.01.1998 року по 31.12.1998 року - 16,53 грн., з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року - 0 грн., з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року - 0 грн., з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року - 0 грн., з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року - 0 грн., з 01.01.2003 року по 28.02.2003 року - 0 грн., з 01.03.2003 року по 07.04.2003 року - 0 грн..
Позивач, вважаючи, що відповідач повинен здійснити йому нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.12.2002 року по 07.04.2003 року з обчисленням індексу споживчих цін для індексації грошових доходів громадян наростаючим підсумком, починаючи з 01.07.2002 року, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.12.2002 року по 07.04.2003 року з урахуванням приписів Порядку №663 та 1078, а не 3акону №1282-ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до 3акону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 07.02.2002 року №3027-ІІІ, є протиправною та свідчить про порушення його прав на отримання індексації у належному розмірі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (в редакції, чинній на час розгляду справи), встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст.2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, що одержуються ними в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії; соціальна допомога (сім'ям з дітьми, по безробіттю, тимчасовій непрацездатності тощо); стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо.
Водночас, Законом №3027-III (3027-14 ) від 07.02.2002 року, який набрав чинності з 01.07.2002 року статтю 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» викладено у наступній редакції: індексація грошових доходів громадян провадиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів громадян провадиться з наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Тобто, з 01.07.2002 року встановлено новий поріг індексації у розмірі 101%.
Також колегія суддів зазначає, що до 17.07.2003 року був чинний Порядок проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 року №663 (надалі - Порядок №663), а Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено новий Порядок проведення індексації грошових доходів населення. Тобто у спірний період був визначений порядок проведення індексації.
Так, згідно Порядку №663, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який обчислюється з наростаючим підсумком у разі, коли він перевищив 105 відсотків (величину порога індексації). Базою для обчислення індексу споживчих цін є січень 1998 року.
Отже, у період спірних правовідносин (з 01.12.2002 року по 07.04.2003 року) одночасно діяли 3акон №1282-ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до 3акону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 07.02.2002 року №3027-ІІІ, згідно якого поріг індексації встановлюється в розмірі 101% і Порядок №663 з величиною порогу індексації у розмірі 105%.
Так, згідно даних Укрстату у період з 01.07.2002 року по 07.04.2003 року індекс споживчих цін в Україні для індексації грошових доходів перевищив граничний поріг у 101% лише в грудні 2002 року - 101,4%, в січні 2003 року - 101,5%, лютий 2003 року -101,1%, березень 2003 року - 101,1%.
Проте, з матеріалів справи вбачається, зокрема з довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року, та з 01.01.2003 року по 28.02.2003 року відповідачем зазначено, що у 2002 році та у січні-лютому 2003 року поріг індексації не перевищив 105%, що передбачений Постановою №663 від 07.05.1998 року.
Проте, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що виходячи з визначених у ч.4 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не Порядок №663, що і було зроблено відповідачем при здійсненні нарахування та виплати індексації, а Закон №1282-ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до 3акону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 07.02.2002 року №3027-ІІІ, який має вищу юридичну силу.
Крім того, з довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2003 року по 07.04.2003 року відповідачем застосовано Порядок №1078, який у період з 01.03.2003 року по 07.04.2003 року не був чинним, так як прийнятий тільки 17.07.2003 року, про що також вірно зазначено судом першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.12.2002 року по 07.04.2003 року з урахуванням приписів Порядку №663 та 1078, а не 3акону №1282-ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до 3акону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 07.02.2002 року №3027-ІІІ, є протиправною та свідчить про порушення його прав на отримання індексації у належному розмірі.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.