П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/6282/22
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Домусчі С. Д., Шеметенко Л. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог.
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просила:
- визнати протиправними дії, які виразилися у відмові нарахувати індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;
- базовим місяцем при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 вважати січень 2008 року;
- зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з визначенням базового місяця січень 2008 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка пояснила, що при проходженні військової служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 їй не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, попри те, що наведене передбачено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Заявляючи вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, позивачка, покликаючись на постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), вважає, що базовим місяцем при її розрахунку повинен бути січень 2008 року, оскільки на законодачому рівні посадові оклади військовослужбовців були підвищені з 01.01.2008 та до 01.03.2018 підвищення не відбувалось.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно і таке право передбачене Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Щодо визначення базового місяця при розрахунку індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, суд першої інстанції указував, що повноваження щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення покладається на відповідача. Суд при вирішенні даного спору не може підміняти собою орган, на який покладено обов'язок щодо нарахування та виплати індексації.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, в частині відмови у визначенні базового місяця при нарахуванні та виплаті індексації (січень 2008 року), ОСОБА_1 його оскаржила.
В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 просить частково скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції про дискреційність повноважень відповідача щодо визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів за відповідний період, скаржниця указує, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обгрунтований варіант поведінки.
Натомість, при здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у відповідача відсутні дискреційні повноваження щодо обчислення сум, належних до виплати, оскільки відповідач вже скористався дискреційними повноваженнями на свій розсуд та порушив норми законодавства не нараховуючи та невиплачуючи індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Також скаржниця вважає, що з метою належного захисту прав та інтересів необхідним є зазначення базового місяця для нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 і таким базовим місяцем має бути січень 2008 року, оскільки посадові оклади військовослужбовців були підвищені з 01.01.2008 згідно Порядку №1078 та до 01.03.2018 підвищення не відбувалось.
Військова частина НОМЕР_1 , скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, вважає її необгрунтованою та безпідставною, а тому просить залишити її без задоволення.
Доводи відзиву відтворюють позицію суду першої інстанції щодо спірних питань, викладених в апеляційній скарзі.
У зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглядається в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 у період з 07.07.2010 по 04.03.2020 проходила військову службу у Військові частині НОМЕР_1 .
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.03.2020 №43 вбачається, що сержанта ОСОБА_1 , начальника групи телеграфного засекреченого зв'язку відділення засекреченого зв'язку центру зв'язку призначену наказом командування військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 27.02.2020 року №15-РС на посаду штаб-сержанта 2 категорії відділу організації зв'язку та інформаційних систем управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вважати такою, що з 04.03.2020 справи та посаду здала, виключено позивача зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення.
При звільненні позивачці не здійснено нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 06.04.2022 звернулась до Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
18.04.2022 Військова частина НОМЕР_1 листом №560 надала позивачці відповідь, згідно якої зазначено, що індексація за період з січня 2016 року по лютий 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку з відсутністю фінансового ресурсу у Міністерстві оборони України.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для її задоволення, з огляду на таке.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів керується наступним.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, 26 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №400/1118/21, де висловив свою правову позицію щодо правильності визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 27.07.2017 по 28.02.2018.
У цій справі Верховний Суд змінив постанову суду апеляційної інстанції та зобов'язав нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 27.07.2017 по 28.02.2018, включно, із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).
Висновками для прийняття такого рішення слугувало наступне.
З аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-ХІІ) убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Як відзначив Верховний Суд, аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Досліджуючи обставини, в якому місяці відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, суд касаційної інстанції звернувся до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено підвищені схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови, вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.
Наведена постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 27.07.2017 по 28.02.2018.
Колегія суддів вважає, що наведене судове рішення ухвалено судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах, адже подібними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Також у постанові від 29.11.2021 (справа №120/313/20-а) Верховний Суд зауважив, що є помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з одночасним визначенням базового місяця для цієї індексації є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).
За таких умов, доводи ОСОБА_1 , що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є обґрунтованими, а висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині, не відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому наявні підстави для її задоволення, скасування судового рішення в частині відмови у встановленні базового місяця - січень 2008 року при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та прийняття нового рішення у цій частині про задоволення позову.
Відповідно до приписів статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково є неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права у межах спірних правовідносин є неправильне тлумачення закону.
Перерозподіл судових витрат, відповідно до вимог ст.139 КАС України, не передбачений, оскільки особа, на користь якої винесено рішення звільнена від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року в частині відмови ОСОБА_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації - січень 2008 року - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя С. Д. Домусчі
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 16.02.2023.