П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/12629/22
Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 по справі № 420/12629/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив:
- визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку його пенсії;
- зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-Х1І «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію, призначену згідно вимог частини 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) із сум грошового забезпечення. Вважаючи, що визначення посадового окладу і окладу за військовим званням у 2021 році повинно бути визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деякий інших осіб», позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до ПФУ нову довідку про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2021 для проведення з 01.02.2021 перерахунку основного розміру пенсії. Листом відповідач відмовив позивачу, посилаючись на відсутність підстав для надання довідки про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2021.
Відповідач до суду відзив на позовну заяву не подавав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 14.09.2022 по справі № 420/12629/22 за позовом ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі.
Визнав протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку його пенсії.
Зобов'язав Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції незаконне і необґрунтоване, винесено з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню в повному обсязі.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію зазначає, що у позивача не виникало право на проведення перерахунку його пенсії та як наслідок не виникали законні підстави на очікування від відповідача здійснення перерахунку з 1 січня 2021 року розміру його грошового забезпечення із застосуванням як розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня календарного року, з подальшим наданням відповідних довідок до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію, яка призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
25.07.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив скласти та надати до ГУ ПФУ в Одеській області нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021 для перерахунку з 01.02.2020 та 01.02.2021 пенсії заявника з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, яких посадовий оклад, оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ та з урахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в первинній редакції).
На звернення позивача відповідач листом від 23.08.2022 № 943/7151 повідомив, що у Одеського обласного ТЦК та СП відсутні правові підстави для оформлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з правомірністю таких дій Одеського обласного ТЦК та СП, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що починаючи з 29.01.2020 у позивача знову виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Згідно з частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приписами частини 18 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( далі - Закону № 2262) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови №704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
24 лютого 2018 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким вносились зміни до Постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема пункту 4 Постанови №704.
Відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
З огляду на зазначене, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу мали б визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Варто зазначити, що при вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, необхідно врахувати, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29.01.2020 неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ не втратила чинності, а за юридичною силою є вищою ніж положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, суд першої інстанції правильно зазначає, що не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №240/11952/19, у справі № 200/3774/20-а.
Згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а не станом на 01.01.2018, оскільки положення пункту 4 Постанови № 704, в редакції Постанови КМ № 103 від 21.02.2018 щодо часового визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб як « 01 січня 2018 р.», скасоване 29.01.2020 вищезазначеною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.
Законом України «Про Державний Бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 1762 гривні.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні.
Розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців в 2020 році та в 2021 році є однаковим та більшим ніж в 2018 році.
Отже, посилання відповідача на відсутність підстав для видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 є протиправними та такими, що порушують соціальні права ОСОБА_1 на отримання пенсії в розмірі встановленої законом.
Враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2021 рік є відмінним (більшим) від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2018 рік, та оскільки розмір прожиткового мінімуму є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, то у позивача є право на перерахунок пенсії передбачене статтею 63 Закону № 2262-XII та, відповідно, на отримання довідки встановленого зразка від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подальшого здійснення такого перерахунку пенсійним органом.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції стосовно колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив.
Аргументи скаржника в апеляційній скарзі щодо того, що у позивача не виникало право на проведення перерахунку його пенсії із застосуванням, як розрахункової величини, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня календарного року колегія суддів відхиляє та зазначає наступне.
Законом України «Про Державний Бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 - 1762 гривні.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні.
Розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців в 2020 році та в 2021 році є однаковим та більшим, ніж в 2018 році.
Вирішуючи спірне питання, колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладено у Постанові від 9 червня 2022 року по справі №520/2098/19, де зазначено, що Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в разі коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розміру й видів складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для такого перерахунку до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов'язку вчиняти дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії.
Відмова відповідача в наданні оновленої довідки та, як наслідок, відмова пенсійного органу у проведенні позивачу перерахунку пенсії порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Саме про наявність правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, вказував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїх постановах від 11.02.2021 по справам № 240/11952/19, № 200/3757/20-а та № 200/3774/20-а.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/12629/22 від 14 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.