П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 540/1897/21
Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі ГУПФУ), в якому просив: визнати дії ГУПФУ протиправними щодо перерахунку пенсії з 01.10.2020 року у розмірі 60 % від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 року № 21-379 вих-20 та встановлення обмеження при виплаті пенсії у її граничному максимальному розмірі, яка не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 90 % від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 року №21-379 вих-20, без обмеження пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року позов задоволено. Суд вирішив: визнати протиправним дії ГУПФУ щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 року №21-379вих-20 та встановлення обмеження при виплаті пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; зобов'язати ГУПФУ провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 13.12.2019 року з розрахунку 90 відсотки від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 року № 21-379вих-20, без обмеження пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, який перебуває на обліку в ГУПФУ з 05.03.1983 р. та з 04.09.2000 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ “Про прокуратуру” в редакції від 05.11.1991 року №1789-ХІІ.
27.10.2020 р. позивач звернувся до ГУПФУ із заявою, в якій просив перерахувати пенсію на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 21.10.2020 року № 21-379 вих-20.
Пенсійним фондом здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2020 року, яка обчислена в розмірі 60 % від суми заробітної плати, вказаній в довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 р., але на підставі ч.15 ст.86 ЗУ № 1697 розмір пенсії до виплати обмежений та дорівнює десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
22.01.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ у розмірі 90 % від заробітної плати зазначеної в довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 року без обмеження її граничного розміру.
Однак листом відповідача від 22.02.2021 року № 1023-472/С-02/8-2100/21 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати, зазначеної у наданій довідці прокуратури Херсонській області, без обмеження її граничного розміру на підставі того, що з 01.01.2015 року ЗУ №1785 є нечинним. Крім того, вказано, що 01.10.2011 року набрав чинності ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668, яким внесені зміни до ст.50-1 ЗУ №1789-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії за окремими винятками не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII з 13.12.2019 року.
Крім того, суд вважав за необхідне зазначити, що частина друга статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Вказаною нормою встановлено, що вона застосовується під час призначення пенсії, а не під час перерахунку вже призначеної пенсії.
При цьому, частина двадцята статті 86 наведеного Закону, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Таким чином, під час перерахунку пенсії позивача на підставі поданої ним довідки прокуратури Херсонської області, відповідач протиправно зменшив розмір грошового забезпечення позивача, що враховується при перерахунку пенсії з 90% до 60%, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Суд також зазначив, що як вбачається з п.1 та п.2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
До пенсії ОСОБА_1 не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом України №1697-VIІ, оскільки позивачу пенсію за вислугою років було призначено до 01.01.2016 року.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими і такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Так, положеннями ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (далі Закон №1789-ХІІ) (в редакції станом на час призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно Закону №1789-ХІІ) було передбачено, що працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.
Пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, (п.а) слідчим працівникам незалежно від віку з вислугою не менше 20 років на посадах слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства, - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується: на слідчій роботі - на три відсотки, а на будь-якій прокурорській посаді - на два відсотки заробітку, з якого обчислюється пенсія.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI у статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70», при цьому, законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».
За правилами ч.18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній до 01.01.2015 року) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
15.07.2015 року набрав чинності новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII (далі Закон №1697-VII) відповідно до розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015 року.
З аналізу положень Закону 1697-VII вбачається, що з набранням ним чинності пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з ч.20 ст.86 Закону1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З наведеного можна дійти висновку, що за загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою, тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 року №1-зп, від 09.02.1999 року №1-рп/99, від 05.04.2001 року №3-рп/2001, від 13.03.2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів вважає, що до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Вказане також узгоджується з покладеним в основу Закону №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Колегія суддів зазначає, що розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії, має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону, та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону №1697-VII.
Отже, враховуючи, що станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ (відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII) в частині перерахунку пенсії втратила чинність, колегія суддів приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються положення ч.2 ст.86 Закону №1697-VII, за якими пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.
Стосовно обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами колегія суддів зазначає, що відповідно до абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Отже, враховуючи, що станом на час проведення позивачу перерахунку пенсії вказані положення абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697-VII неконституційними у встановленому Законом порядку не визнавались, а тому були чинними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами.
При цьому, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 року N20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Тому, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання дій ГУПФУ протиправними щодо перерахунку пенсії у розмірі 60 % та встановлення обмеження при виплаті пенсії у її граничному максимальному розмірі, яка не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 90 % від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 року № 21-379 вих-20, без обмеження пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Наведене також узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 грудня 2021 року, справа №580/5962/20.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.