про залишення позовної заяви без руху
16 лютого 2023 року м. Київ № 320/3364/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, третя особа: Печерське управління поліції ГУ НП у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, третя особа: Печерське управління поліції ГУ НП у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про заборону вїзду в України від 24.07.2020 року.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Як вбачається з позовної заяви, предметом оскардження у даній справі є рішення №35 про заборону в'їзду в Україну від 24.07.2020 Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області.
В позовній заяві позивач зазначив, що про оскаржуване рішення йому стало відомо тільки 30.11.2022.
При цьому, у позовній заяві позивач, в обґрунтування протиправності вищевказаного рішення, зазначає про те, що воно було ухвалене на підставі подання Печерського УП ГУ НП в м. Києві від 22.07.2020 вих. №4676/125/52/01-2020, яке оскаржується ним в Окружному адміністративному суді міста Києва (справа №640/1375/21).
Так, з доданої до позовної заяви копії ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва судом встановлено, що адміністративна справа №640/1375/21 була відкрита 08.02.2021.
Таким чином, принаймні у лютому 2021 року позивачу було відомо про подання Печерського УП ГУ НП в м. Києві від 22.07.2020 вих. №4676/125/52/01-2020 на підставі якого було прийняте спірне рішення.
У свою чергу з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 04.01.2023 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті від 04.01.2023).
У зв'язку з цим, суд звертає увагу позивача на необхідність надання заяви про поновлення строку звернення до суду з вимогою про скасування рішення №35 про заборону в'їзду в Україну від 24.07.2020 Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області та доказів поважності причин його пропуску.
Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з вимогою про скасування рішення №35 про заборону в'їзду в Україну від 24.07.2020 Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, третя особа: Печерське управління поліції ГУ НП у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Василенко Г.Ю.