ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" лютого 2023 р. справа № 300/5230/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вислуга років позивача у пільговому обчисленні, сформована за періоди з 21.06.2008 по 26.07.2008 та з 15.07.2009 по 25.12.2014, у загальній кількості 02 роки 09 місяців 08 днів, підлягає зарахуванню до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії та відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” до стажу служби в поліції на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, оскільки норми Закону №2262-ХІІ у поєднанні з положеннями Постанови №393, дають підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Можливість пільгового обчислення періоду проходження служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України встановлено від 17.07.1992 № 393.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 27.12.2022 (а.с.54-59). Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив, з тих мотивів, що Закон №2262-ХІІ не передбачає можливості зарахування до календарної вислуги років пільгової вислуги та в ньому міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років, яка має визначальне значення для набуття права на призначення пенсії за вислугу років. Зазначає, що перерахунок календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, нараховується лише при винесенні наказу про звільнення. Оскільки, позивач станом на час звернення до відповідача з відповідним рапортом про зарахування періодів роботи в органах внутрішніх справ до страхового стажу, зі служби в поліції не звільнений, то і відсутні підстави для задоволення його вимог. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 працював з 21.06.2008 по 26.07.2008 та з 15.07.2009 по 01.09.2009 на посаді дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Івано-Франківського міського відділу Управління МВС України в Івано-Франківській області, з 01.09.2009 по 12.07.2010 на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Івано-Франківській області, з 12.07.2010 по 05.08.2011 та з 05.08.2011 по 18.02.2014 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Івано-Франківській області, з 18.02.2014 по 25.12.2014 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Івано-Франківській області.
Вказане підтверджується копією послужного списку позивача (а.с.22-36).
29.06.2022 позивач звернувся до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з рапортом стосовно здійснення перерахунку відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за періоди служби з 21.06.2008 по 26.07.2008 та з 15.07.2009 по 25.12.2014, у загальній кількості 02 роки 09 місяців 08 днів.
Листом від 08.07.2022 за №В-861/42-05ЦА/02-22 відповідач за результатами розгляду рапорту повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення вказаного перерахунку стажу (а.с.40,41).
Не погоджуючись такою відмовою, позивач звернувся із вказаним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідачем не заперечується наявність у позивача періодів служби, які обліковуються з пільговим стажем за коефіцієнтом 1.5.
Відповідно до абз. 3 п.1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії i грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького i рядового складу органів внутрішнix справ, поліцейським та членам усіх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно з абз. 9 пп. “в” п. 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця у підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Як вже зазначалось, ОСОБА_1 працював з 21.06.2008 по 26.07.2008 та з 15.07.2009 по 01.09.2009 на посаді дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Івано-Франківського міського відділу Управління МВС України в Івано-Франківській області, з 01.09.2009 по 12.07.2010 на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Івано-Франківській області, з 12.07.2010 по 05.08.2011 та з 05.08.2011 по 18.02.2014 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Івано-Франківській області, з 18.02.2014 по 25.12.2014 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Івано-Франківській області.
Згадана служба обліковується з пільговим стажем за коефіцієнтом 1.5. Загалом, за згаданий період позивач має пільгову вислугу років 02 роки 09 місяців 08 днів.
Таким чином, згаданий період проходження позивачем служби на посадах підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах відповідно до п.3 Порядку № 393 з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби або 1 місяць служби за 1,5 місяці.
Відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б” - “д”, “ж” статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до ст. 171 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених правових норм у поєднанні з положеннями Порядку № 393 дає передумови для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації особами права на призначення видів пенсій, чи соціальних виплат.
Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Порядком № 393.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а. Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Таким чином, пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з п. “а” ч. 1 ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частині визнання протиправною відмови відповідача у зарахуванні пільгової вислуги років позивача до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції та зобов'язання здійснити відповідний перерахунок.
Відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби в поліції зараховуються, зокрема: служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
З огляду на зазначене, оскільки стаж служби позивача у періоди з 21.06.2008 по 26.07.2008 та з 15.07.2009 по 25.12.2014 підлягає зарахуванню до вислуги років відповідно до пункту 3 Порядку №393, то він відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” мав бути врахований до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Враховуючи те, що відповідач мав врахувати до стажу служби позивача в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки період пільгової вислуги років, сформованої за періоди з 21.06.2008 по 26.07.2008 та з 15.07.2009 по 25.12.2014 у загальній кількості 02 роки 09 місяців 08 днів, водночас навіть після подання позивачем рапорту відповідного зарахування не здійснив та не надав належної відповіді, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачу відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 24.11.2000 по 06.11.2015 у загальній кількості 02 роки 09 місяців 08 днів та встановити надбавку за стаж служби з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено 1984,80 грн. судового збору за подання позовної заяви, що підтверджується квитанцією від 07.11.2022 (а.с.1).
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з п.1-2 ч.1ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду договір про надання правової допомоги від 11.02.2022 та попередній розрахунок витрат (а.с.42-44).
Згідно вказаного розрахунку представником позивача визначено суму витрат, які очікує понести позивач - 8000 грн., та зазначає, що точну суму витрат та документальне підтвердження про витрати буде додатково надано в суд.
Однак, жодних доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу на час винесення судом рішення, ні позивачем, ні її представником на адресу суду не подано.
Як наслідок, суд доходить висновку про відсутність на даний час підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 1984,80 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40116086, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років підполковнику поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника управління - начальнику відділу оперативних розробок Івано-Франківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.
Зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40116086, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), заступнику начальника управління - начальнику відділу оперативних розробок Івано-Франківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 21.06.2008 по 26.07.2008 та з 15.07.2009 по 25.12.2014 у загальній кількості 02 роки 09 місяців 08 днів.
Зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40116086, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) здійснити підполковнику поліції ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), заступнику начальника управління - начальнику відділу оперативних розробок Івано-Франківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, перерахунок стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за періоди з 21.06.2008 по 26.07.2008 та з 15.07.2009 по 25.12.2014 у загальній кількості 02 роки 09 місяців 08 днів та встановити надбавку за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40116086, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.