29 липня 2022 року Справа № 160/3951/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування висновку і наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить про:
- визнання протиправним та скасування висновку дисциплінарної комісії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області, відповідач) на підставі якого було винесено наказ №34 о/с від 10.01.2022 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з 10.01.2022 капітана поліції ОСОБА_1 (0046411) старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати наказ №34 о/с від 05.01.2022 ГУНП в Дніпропетровській області по особовому складу в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0046411) старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за п.6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” з 10 січня 2022 року;
- зобов'язати ГУНП в Дніпропетровській області негайно поновити ОСОБА_1 в Національній поліції на посаді старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
- зобов'язати ГУНП в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866) негайно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 10 січня 2022 року по дату винесення рішення з відрахуванням податків та обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок дисциплінарної комісії ГУНП в Дніпропетровській області від 04.01.2022 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 зі служби, а також винесений на його підставі наказ №34 о/с від 05.01.2022 ГУНП в Дніпропетровській області по особовому складу в частині звільнення його зі служби в поліції з 10.01.2022 прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, складеними з порушенням вимог діючого законодавства України та такими, що порушують права та законні інтереси позивача, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді виходячи з наступного. В період перебування позивача на лікарняному з 05.10.2021 по 04.11.2021 відповідачем призначено та проведено службове розслідування, за результатами якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, про що його не було повідомлено у належний спосіб. Про своє звільнення зі служби позивач дізнався 27.01.2022 з отриманого від відповідача листа за вих. №45/7-158. Вказує, що у зв'язку з необізнаністю щодо службового розслідування та у період своєї тимчасової непрацездатності, позивач з поважних причин не міг прибути для надання роз'яснень дисциплінарній комісії, для спростування вчинення дисциплінарного проступку, для ознайомлення з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування та взагалі був позбавлений права реалізації норм, визначених Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 та Дисциплінарним статутом для захисту своїх інтересів ще на початковій стадії розгляду справи (можливого оскарження наказу про призначення службового розслідування). Вважає, що відповідачем при проведенні службової перевірки не було вжито усіх заходів щодо своєчасного інформування позивача про початок, хід та кінцевий результат такої перевірки, не об'єктивно та не в усіх аспектах оцінено і розглянуто докази.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.06.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав. Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування проведеного відповідно до наказу ГУНП від 04.11.2021 №2270 (зі змінами), яке проводилось з метою повної і всебічної перевірки за фактом можливого порушення службової дисципліни позивача. Службовим розслідуванням встановлено, що 03.12.2021 у кримінальному провадженні №420210040000000493 капітану поліції ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Вказане повідомлення про підозру 03.12.2021 вручено керівництву Криворізького РУП ГУНП та дружині позивача ОСОБА_2 , у зв'язку з не встановленням місця знаходження капітана поліції ОСОБА_1 . Опитати позивача під час проведення службового розслідування не представлялося можливим, оскільки місцезнаходження останнього на цей час невідоме. Крім цього, 15.12.2021 старшим слідчим третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві Д.Купріяненком винесено постанову про оголошення капітана поліції ОСОБА_1 в розшук. Для дотримання прав позивача, членами дисциплінарної комісії було здійснено виїзд за адресою реєстрації (проживання) по АДРЕСА_1 , яка зазначена в його особистій справі, однак за вказаною адресою ОСОБА_1 виявлено не було. Натомість членами дисциплінарної комісії було допитано дружину позивача громадянку ОСОБА_2 , яка пояснила, що вже давно з ним не проживає та де останній може знаходитись їй невідомо. Зазначене підтверджується актом про відсутність за місцем мешкання від 29.12.2021. При цьому, нормами Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, не передбачено обов'язку органу поліції повідомляти про початок службового розслідування поліцейському у відношенні якого проводиться службове розслідування.
Відповідно до службової характеристики, капітан поліції ОСОБА_1 за час служби в Національній поліції України та на посаді старшого інспектора ВРПП Криворізького РУП ГУНП зарекомендував себе з посереднього боку, як некваліфікований, не завжди дисциплінований, безініціативний поліцейський. Спеціальні юридичні і моральні норми пред'являють підвищені вимоги до почуття відповідальності поліцейського. Поняття «службова дисципліна» включає в себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а й обов'язок дотримуватись положень чинного законодавства та Присяги. Позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших стосунків, які носять корисливий або протиправний характер. Відповідно до вимог статей 3, 8, 13 Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом начальника ГУНП.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 19 вересня 1995 року) має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 06.07.2020.
З 07.11.2015 року капітан поліції ОСОБА_1 проходив службу в лавах Національної поліції України. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 29.01.2021 №26 о/с відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено (у зв'язку з проведенням реорганізації) з 01.02.2021 капітана поліції ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції, звільнивши з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції.
Листом Департаменту внутрішньої безпеки (Дніпропетровське управління) Національної поліції України від 04.11.2021 №7785/42-03/01-2021 проінформовано ГУНП в Дніпропетровській області про те, що 03.11.2021 Дніпропетровською обласною прокуратурою, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №420210040000000493, відкритого за матеріалами внутрішньої безпеки 11.08.2021 за ч.1, 3 ст.368 КК України, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НП України та за участі слідчих ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, задокументовано протиправну діяльність окремих працівників Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Також зазначено про вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1, 3 ст.368 КК України окремим поліцейським ВРПП Криворізького РУП, серед яких вказано старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 04.11.2021 №2270 «Про організацію проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП» з метою повної та всебічної перевірки обставин вказаної надзвичайної події, на підставі статей 14-17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893 та ст.70 Закону України «Про національну поліцію» призначено службове розслідування за фактом надзвичайної події за участю окремих поліцейський ГУНП, серед інших вказано старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 . На час проведення службового розслідування відсторонено з 04.11.2021 окремих поліцейський ГУНП, серед інших вказано старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 02.12.2021 №2512 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 04.11.2021 №2270, до 02.01.2022.
Дисциплінарною комісією у складі: голови дисциплінарної комісії - начальника УГІ ГУНП полковника поліції О.Тарана, членів дисциплінарної комісії: старшого інспектора з ОД ВСР УГІ ГУНП підполковника поліції В.Кендиш, старшого слідчого ОМВ СУ ГУНП Н.Хуторної, інспектора ВСР УГІ ГУНП майора поліції ОСОБА_3 , оперуповноваженого Дніпропетровського управління ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_4 , на підставі ГУНП від 04.11.2021 №2270, зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 10.11.2021 №2336, від 31.12.2021 №2694 та у межах строків визначених наказом ГУНП від 02.12.2021 №2512, відповідно до Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, у письмовому провадженні розглянуто справу за фактом надзвичайної події за участю окремих поліцейських ГУНП, за участю старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено Висновок про результати службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю окремих поліцейських ГУНП від 04.01.2022, відповідно до якого комісією встановлено наступне.
Відповідно до змісту ухвали Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 02.11.2021 про надання дозволу на проведення обшуку, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №420210040000000493 встановлено, що працівники ВРПП Криворізького РУП ГУНП за попередньою змовою вимагають та отримують щомісячну неправомірну вигоду від суб'єктів підприємницької діяльності при здійсненні транспортних перевезень на території Криворізького району Дніпропетровської області, а також від фізичних осіб за не притягнення до адміністративної відповідальності.
Організація вказаної злочинної діяльності здійснюється начальником відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , заступником начальника ВРПП Криворізького РУП майором поліції ОСОБА_6 та старшим інспектором ВРПП Криворізького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , які з метою збагачення розробили план щодо підбору та залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди, працівників ВРПП Криворізького РУП ГУНП.
Також службовим розслідуванням встановлено, що 03.12.2021 у кримінальному провадженні №420210040000000493 старшим слідчим третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру капітану поліції ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Зазначене повідомлення про підозру 03.12.2021 вручено керівництву Криворізького РУП ГУНП та дружині позивача - ОСОБА_2 , у зв'язку з не встановленням місця знаходження капітана поліції ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту повідомлення про підозру від 03.12.2021 з'ясовано, що відповідно до графіку несення служби нарядами ВРПП Криворізького РУП, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області Криворізького РУП, 16.09.2021 капітан поліції ОСОБА_1 разом з іншими поліцейськими перебував на чергуванні у складі групи реагування патрульної поліції. В період часу з 16:40 год. до 16:55 год., капітан поліції ОСОБА_1 , старший сержант поліції ОСОБА_8 та старший сержант поліції ОСОБА_9 , перебуваючи у службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» н.з. НОМЕР_3 , на території Криворізького району Дніпропетровської області почали погрожувати водію, зупиненого ними вантажного автомобілю «DAF» н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_10 складанням адміністративного протоколу, притягненням його до адміністративної та кримінальної відповідальності та вимагати надати їм неправомірну вигоду у розмірі 20ґ000грн. за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ст.358 КК України за підроблене водійське посвідчення. Сприймаючи погрози поліцейських, як реальні, ОСОБА_10 погодився на їх вимоги про надання неправомірної вимоги та повідомив, що у нього таких коштів не має та зателефонував власнику вантажу ОСОБА_11 , щоб той допоміг та надав працівникам поліції неправомірну вигоду у розмірі 20ґ000грн. В подальшому, власник вказаного транспортного засобу ОСОБА_11 перерахував грошові кошти у розмірі 20ґ000грн. на банківську картку, номер якої надав капітан поліції ОСОБА_1 , та як встановлено, власником якої є ОСОБА_12 .
Дисциплінарною комісією під час службового розслідування проведено опитування свідків, а саме: водія вантажного автомобілю «DAF» н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_10 та проведено телефонну розмову з власником вказаного транспортного засобу ОСОБА_11 , які підтвердили факт причетності позивача до вказаного правопорушення.
Вказано, що опитати під час службового розслідування капітана поліції ОСОБА_1 не представилося можливим, оскільки місцезнаходження останнього на той час невідоме. 15.12.2021 старшим слідчим третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві Д.Купріяненком винесено постанову про оголошення капітана поліції ОСОБА_1 в розшук.
З матеріалів особової справи капітана поліції ОСОБА_1 встановлено, що останній за час проходження служби заохочувався 1 раз та притягувався до дисциплінарної відповідальності 6 разів, у тому числі за некоректне поводження з громадянами, не складання адміністративних матеріалів за порушення ПДР, не застосування нагрудної камери під час несення служби.
Відповідно до службової характеристики, капітан поліції ОСОБА_1 за час служби в Національній поліції України та на посаді старшого інспектора ВРПП Криворізького РУП ГУНП зарекомендував себе з посереднього боку, як некваліфікований, не завжди дисциплінований, безініціативний поліцейський.
29.12.2021 представниками дисциплінарної комісії інспектором з ОД відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_13 спільно з старшим інспектором з ОД відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Дніпропетровській області підполковником поліції ОСОБА_14 в ході проведення службового розслідування з метою встановлення місцезнаходження капітана поліції ОСОБА_1 , здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що за вказаною адресою капітан поліції ОСОБА_1 не проживає, що підтверджується поясненням його дружини - ОСОБА_2 . Вказане підтверджується: рапортом інспектора ВСР УГІ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Скрипника В. від 29.12.2021, актом про відсутність за місцем мешкання від 29.12.2021, поясненням громадянки ОСОБА_2 від 29.12.2021.
За результатами проведеного дисциплінарною комісією службового розслідування, Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 05.01.2022 №14к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» до старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1 ч.1 ст.18, ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, Присяги поліцейського, що виразилось у безпідставній зупинці 16.09.2021 транспортного засобу «DAF», н.з. НОМЕР_4 , невикористанні відео реєстратора під час несення служби, та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього як до носія влади.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2022 №34 о/с звільнено за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції, з 10 січня 2022 року. Підстава: наказ ГУНП від 05.01.2022 №14к.
Листом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2022 №45/7-122 повідомлено позивача, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2022 №34 о/с його звільнено зі служби в поліції з 10.01.2022.
Згідно довідки ГУНП в Дніпропетровській області від 06.07.2022 №2026 розмір місячного грошового забезпечення старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 станом на день звільнення (10.01.2022) становить 9ґ040,75грн. та включає наступні складові: посадовий оклад - 2ґ500,00грн.; оклад за спеціальне звання - 1ґ800,00грн.; надбавку за стаж служби в поліції - 1ґ935,00грн.; надбавку за специфічні умови проходження служби - 2ґ805,75грн.
Середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 (за один календарний день служби) станом на 10.01.2022 становить 291грн. 64коп.
Згідно виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №3110 ОСОБА_1 в період з 05.10.2021 по 15.10.2021 перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі КНП «Криворізька інфекційна лікарня №1» КМР. Діагноз: Короновірусна хвороба-19. (COVID19). ПЛР РНК вірусу SARS-CoV-2 від 05.10.2021 №188 виявлено. Двобічна атипова пневмонія тяжкий перебіг. Ускладнення: ДН І-ІІ ст.
Позивач знаходився на амбулаторному лікуванні в наступні періоди:
- з 05.11.2021 по 19.11.2021 (Листок непрацездатності серії АЛА №319028. Діагноз: Гострий бронхіт);
- з 22.11.2021 по 01.12.2021 (Інформаційна довідка від 22.11.2021. Категорія захворювання: Захворювання або травма загального характеру);
- з 01.12.2021 по 08.12.2021 (Інформаційна довідка від 01.12.2021. Категорія захворювання: Захворювання або травма загального характеру);
- з 09.12.2021 по 22.12.2021 (Довідка від 22.12.2021. Діагноз: ГРВІ);
- з 23.12.2021 по 10.01.2022 (Довідка №4311 від 23.12.2021).
Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню висновок дисциплінарної комісії ГУНП в Дніпропетровській області від 04.01.2022, а також винесений на його підставі наказ №34 о/с від 10.01.2022 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції з 10.01.2022, останній звернувся до суду за захистом своїх прав з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію».
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Відповідно до ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:
1) у зв'язку із закінченням строку контракту;
2) за станом здоров'я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;
3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;
4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
5) через службову невідповідність;
6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
7) за власним бажанням;
8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);
9) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;
9-1) у зв'язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб;
10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;
12) у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно із преамбулою вказаного Закону цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.11, ст.12, ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
При цьому, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Відповідно до вимог статті 3, 8, 13 Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом начальника ГУНП.
Згідно ч.ч.1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.
Відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (частина 1 статті).
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина 2 статті).
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці (частина 3 статті).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина 4 статті).
Статтею 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
У разі відсутності поліцейського на службі, дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Частинами 7, 8 ст.19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно підпункту 6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч.1 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт (частина 2 статті 22).
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (частина 3 статті 22).
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби (частина 4 статті 22).
За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського (частина 5 статті 22).
Поліцейський, з вини якого не виконано дисциплінарне стягнення, несе відповідальність згідно з цим Статутом (частина 9 статті 22).
Статтею 23 Дисциплінарного статуту визначено строк дії дисциплінарних стягнень та наслідки їх застосування. Так, згідно з частиною 1 вказаної статті строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить: 1) зауваження - протягом двох місяців; 2) догана - протягом трьох місяців; 3) сувора догана - протягом чотирьох місяців; 4) попередження про неповну службову відповідність - протягом шести місяців; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення з посади - протягом одного року; 6) звільнення зі служби в поліції - протягом трьох років.
Закінчення строку дії дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади не дає поліцейському права бути поновленим на посаді, з якої він був звільнений за порушення дисципліни (частина 8 статті 23).
Поліцейський, звільнений з поліції за вчинення дисциплінарного проступку, не може бути прийнятий на службу до поліції протягом трьох років з дня виконання наказу про звільнення (частина 9 статті 23).
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд бере до уваги, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилось у порушенні вимог Присяги працівника поліції, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли особою скоєно проступок, який підриває довіру та авторитет органів влади і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Відповідач при визначенні виду дисциплінарного стягнення мав враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Оцінюючи усі докази, надані суду у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги стосовно визнання протиправним та скасування висновку дисциплінарної комісії ГУНП в Дніпропетровській області на підставі якого було винесено наказ №34 о/с від 10.01.2022 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції 10.01.2022 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов'язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
У ході судового розгляду справи встановлено, що оскаржуваний наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2022 №34 о/с в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, прийнятого за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 04.01.2022.
Згідно з вказаним висновком, під час службового розслідування встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Відповідно до змісту ухвали Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 02.11.2021 про надання дозволу на проведення обшуку, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №420210040000000493 встановлено, що працівники ВРПП Криворізького РУП ГУНП за попередньою змовою вимагають та отримують щомісячну неправомірну вигоду від суб'єктів підприємницької діяльності при здійсненні транспортних перевезень на території Криворізького району Дніпропетровської області, а також від фізичних осіб за не притягнення до адміністративної відповідальності.
03.11.2021 Дніпропетровською обласною прокуратурою, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №420210040000000493, відкритого за матеріалами внутрішньої безпеки 11.08.2021 за ч.1, 3 ст.368 КК України, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НП України та за участі слідчих ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, задокументовано протиправну діяльність окремих працівників Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Так, відповідно до Висновку, встановлено, що 03.12.2021 у кримінальному провадженні №420210040000000493 старшим слідчим третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, Купріяненко Д. складено повідомлення про підозру капітану поліції ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Відповідно до змісту повідомлення про підозру з'ясовано, що 16.09.2021 капітан поліції ОСОБА_1 перебував на чергуванні у складі групи реагування патрульної поліції. В період часу з 16:40 год. до 16:55 год., позивач разом з іншими поліцейськими, перебуваючи у службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» н.з. НОМЕР_3 , на території Криворізького району Дніпропетровської області шляхом погроз вимагали від водія, зупиненого ними вантажного автомобілю «DAF» н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_10 , неправомірну вигоду у розмірі 20ґ000грн. за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ст.358 КК України за підроблене водійське посвідчення. В подальшому, власник вказаного транспортного засобу ОСОБА_11 перерахував грошові кошти у розмірі 20ґ000грн. на банківську картку, номер якої надав саме позивач.
15.12.2021 старшим слідчим третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві Д.Купріяненко винесено постанову про оголошення капітана поліції ОСОБА_1 в розшук.
За наслідками проведеного службового розслідування зроблено висновки про порушення позивачем службової дисципліни, недотримання вимог п.1 ч.1 ст.18, ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, Присяги поліцейського, що виразилось у безпідставній зупинці 16.09.2021 транспортного засобу «DAF», невикористанні відео реєстратора під час несення служби, та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього як до носія влади.
Суд звертає увагу, що висновок службового розслідування не є підставою притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, він є лише складовою частиною службового розслідування. Підставою до притягнення є - власне, матеріали службового розслідування, факти і обставини які були встановленні під час проведення службового розслідування і все це узагальнено у висновку службового розслідування. На позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів.
Таким чином, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Доводи, викладені у позовній заяві, стосовно того, що відповідачем при проведенні службової перевірки не було вжито усіх заходів щодо своєчасного інформування позивача про початок, хід та кінцевий результат такої перевірки, не об'єктивно та не в усіх аспектах оцінено і розглянуто докази, у зв'язку з чим позивач через необізнаність щодо службового розслідування та у період своєї тимчасової непрацездатності (з 05.10.2021 по 04.11.2021) з поважних причин не міг прибути для надання роз'яснень дисциплінарній комісії, для спростування вчинення дисциплінарного проступку, для ознайомлення з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування та взагалі був позбавлений права реалізації норм, визначених Порядком №893 та Дисциплінарним статутом для захисту своїх інтересів ще на початковій стадії розгляду справи (можливого оскарження наказу про призначення службового розслідування), - суд не вважає обґрунтованими виходячи з наступного.
Згідно виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №3110 ОСОБА_1 в період з 05.10.2021 по 15.10.2021 перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі КНП «Криворізька інфекційна лікарня №1» КМР. Діагноз: Короновірусна хвороба-19. (COVID19). ПЛР РНК вірусу SARS-CoV-2 від 05.10.2021 №188 виявлено. Двобічна атипова пневмонія тяжкий перебіг. Ускладнення: ДН І-ІІ ст.
Позивач знаходився на амбулаторному лікуванні в наступні періоди:
- з 05.11.2021 по 19.11.2021 (Листок непрацездатності серії АЛА №319028. Діагноз: Гострий бронхіт);
- з 22.11.2021 по 01.12.2021 (Інформаційна довідка від 22.11.2021. Категорія захворювання: Захворювання або травма загального характеру);
- з 01.12.2021 по 08.12.2021 (Інформаційна довідка від 01.12.2021. Категорія захворювання: Захворювання або травма загального характеру);
- з 09.12.2021 по 22.12.2021 (Довідка від 22.12.2021. Діагноз: ГРВІ);
- з 23.12.2021 по 10.01.2022 (Довідка №4311 від 23.12.2021).
Разом з тим, відповідач вказує на те, що під час проведення службового розслідування опитати капітана поліції ОСОБА_1 не представилося можливим, оскільки місцезнаходження останнього на той час невідоме. 03.12.2021 у кримінальному провадженні №420210040000000493 старшим слідчим третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, Купріяненко Д. складено повідомлення про підозру капітану поліції ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Зазначене повідомлення про підозру 03.12.2021 вручено керівництву Криворізького РУП ГУНП та дружині позивача - ОСОБА_2 , у зв'язку з не встановленням місця знаходження капітана поліції ОСОБА_1 15.12.2022 старшим слідчим третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві Д.Купріяненком винесено постанову про оголошення капітана поліції ОСОБА_1 в розшук. 29.12.2021 представниками дисциплінарної комісії в ході проведення службового розслідування з метою встановлення місцезнаходження капітана поліції ОСОБА_1 , здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що за вказаною адресою капітан поліції ОСОБА_1 не проживає. Вказане підтверджується: рапортом інспектора ВСР УГІ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Скрипника В. від 29.12.2021, актом про відсутність за місцем мешкання від 29.12.2021, поясненням дружини позивача ОСОБА_2 від 29.12.2021.
Разом з тим, відповідно до п.6 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та підпункту 12 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, одним із основних обов'язків поліцейського є, зокрема, обов'язок інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно пункту 5 розділу ІІІ Порядку формування та ведення особових справ поліцейських, з метою оновлення матеріалів особової справи (анкетних даних) поліцейські у п'ятиденний строк повідомляють безпосереднього начальника та підрозділ кадрового забезпечення про зміни сімейного стану (одруження, розлучення, народження дітей тощо), декларування/реєстрації місця проживання (перебування), отримання освіти тощо з наданням підтвердних документів.
Виходячи із вище зазначеного, суд приходить до висновку, що у порушення вимог п.6 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію України», підпункту 12 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських та п.5 розділу ІІІ Порядку формування та ведення особових справ поліцейських - позивач не поінформував безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді, не повідомив безпосереднього начальника та підрозділ кадрового забезпечення про зміну місця проживання (реєстрації).
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним (частина 2 статті 22).
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби (частина 4 статті 22).
За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського (частина 5 статті 22).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на адресу місця проживання позивача, що зазначена в його особовій справі, надіслано лист від 10.01.2022 №45/7-122 та витяг з наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2022 №34 о/с, якими повідомлено про його звільнення зі служби в поліції з 10.01.2022 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення на підставі наказу від 05.01.2022 №14к. Факт того, що позивач отримав вказаний лист підтверджується самим позивачем та не заперечується.
З урахуванням зазначеного, відповідачем при проведенні службової перевірки було вжито усіх можливих заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача та його інформування щодо результатів вказаної перевірки.
Отже, позивача звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, який виразився у недотриманні принципів діяльності поліції та вчинення дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.
При цьому, факт порушення позивачем службової дисципліни у вигляді вчинення дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, встановлені службовим розслідуванням.
Обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку є доведеними і доводи, викладені у позовній заяві, не спростовують цього.
Суд звертає увагу, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи поліцейського надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Поліцейські зобов'язані дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, з метою дотримання етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і закону за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
У постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 (справа № 1-1288а15) та від 20.10.2015 (справа №21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Дії позивача, встановлені службовим розслідуванням є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим.
Окремо суд наголошує, що в даному випадку особою було вчинене діяння несумісне з посадою позивача та яке виходить за межі дисциплінарної відповідальності, оскільки останнім скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16.02.2018 у справі №821/4900/14.
Судом встановлено, що при визначенні позивачу виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його вчинено, його попередня поведінка, його характеристика, а також шкоду, заподіяну авторитету органів поліції.
Крім того, суд зауважує, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.
Аналогічні висновки містять в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 по справі №805/623/16-а, від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 22.03.2019 у справі 804/676/18, від 22.11.2019 у справі 826/6107/18, від 31.03.2020 у справі 806/2492/16, від 25.06.2020 у справі №2240/2329/16.
Отже, дії позивача, встановлені службовим розслідуванням є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим.
Згідно п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про застосування до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладене на позивача дисциплінарне стягнення є співмірним вчиненому дисциплінарному проступку, який привів до порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1 ч.1 ст.18, ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, Присяги поліцейського, що виразилось у безпідставній зупинці 16.09.2021 транспортного засобу «DAF», н.з. НОМЕР_4 , невикористанні відео реєстратора під час несення служби, та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього як до носія влади.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ГУПН в Дніпропетровській області обґрунтовано притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу від 10.01.2022 №34 о/с в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції задоволенню не підлягає.
Оскільки решта позовних вимог є похідними від вимог стосовно визнання протиправними та скасування висновку про результати службового розслідування від 04.01.2022, а також винесеного на його підставі наказу від 10.01.2022 року №34 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону "Про національну поліцію" з 10.01.2022 року, тому задоволенню не підлягають.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно частин 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування висновку і наказу, зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Керуючись ст.ст. 9, 90, 72-78, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування висновку і наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова