м. Вінниця
15 лютого 2023 р. Справа № 120/7328/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський 6, м. Київ, 03168)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Д. Галицького, 31, м. Вінниця, 21036)
про: визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування п. 4 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 129 від 14.07.2022 року в частині відмови позивачеві у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності під час первинного огляду, проведеного обласною медико-соціальною експертною комісією №2 від 17.05.2022 року; зобов'язання відповідача у місячний строк, після набрання рішенням законної сили, та з урахуванням висновків суду, повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності під час первинного огляду, проведеного обласною медико-соціальною експертною комісією №2 від 17.05.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 025187 при проведенні первинного огляду йому встановлено ІІІ групу інвалідності із зазначенням причини інвалідності "захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини", дата огляду 17.05.2022 року. У зв'язку із зазначеними обставинами позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності. Листом позивача повідомлено про те, що згідно з Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №129 від 14.07.2022 року, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні позивачеві вказаної грошової допомоги. Відмова аргументована тим, що позивачеві групу інвалідності змінено понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності, що визначений п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року. Позивач, не погоджуючись з вказаною відмовою, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 15.09.2022 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.10.2022 року за вх. № 52272/22 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що 08.11.2010 року під час первинного огляду органами МСЕК позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, у зв'язку з чим виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 98 280 грн. В подальшому, 17.05.2022 року під час повторного огляду органами МСЕК позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Отже, оскільки з дня первинного встановлення інвалідності до дня встановлення вищої групи інвалідності минуло понад два роки у позивач відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, що відповідає приписам п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві № 975. Відповідач зауважує, що зміна причини інвалідності для обчислення дворічного строку правового значення не має і такий строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності. Встановлення позивачеві 17.05.2022 року ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, свідчить про повторний факт ушкодження здоров'я, утім вперше - внаслідок іншої причини. З огляду на викладене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
28.10.2022 року за вх.№52273/22 та № 52274/22 до суду від відповідача надійшли заява про поновлення строку подання відзиву та заява залучення третьої особи - Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Ухвалою суду від 01.11.2022 року залучено Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, а також поновлено пропущений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на адміністративний позов та долучено відзив на адміністративний позов до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 02.11.2022 року провадження у даній зупинено до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі № 240/7411/22.
08.11.2022 року за вх.№53889/22 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано заявлені позовні вимоги та наведено заперечення щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві.
29.11.2022 року за вх.№57460/22 до суду надійшли пояснення третьої особи. Так, третя особа зазначає, що 08.11.2010 позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби. Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №524653 інвалідність встановлена позивачеві до грудня 2011 року, дата чергового переогляду - листопад 2011 року. Разом з тим, позивачем не надано доказів чергового переогляду МСЕК у листопаді 2011 року, що може свідчити про умисне небажання позивача продовжити термін дії встановленої групи інвалідності. В подальшому, 17.05.2022 року позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Третя особа зауважує, що відповідно до свідоцтва про хворобу від 16.09.2010 року №893, що стало підставою для встановлення позивачу інвалідності 08.11.2010 року, та свідоцтва про хворобу від 23.12.2021 року №1330, що стало підставою для встановлення інвалідності 17.05.2022 року, вбачається, що захворювання позивача є однаковими, тобто набутими ще до 2010 року, що призвело в обох випадках до встановлення інвалідності ІІІ групи. За наведених обставин третя особа вважає, що задоволення позовних вимог призведене до подвійної виплати одноразової грошової допомоги з одних і тих самих підстав.
Крім того, позивач, не погоджуючись з ухвалою суду про зупинення провадження, оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2023 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 02.11.2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
19.01.2023 року адміністративна справа №120/7328/22 надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 23.01.2023 року вирішено продовжити розгляд справи.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Згідно довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії № серії 10 ААА №524653 позивачу 08.11.2010 року при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
З 29.06.2016 року позивач проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України.
23.12.2021 року позивач проходив медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №1330 у позивача встановлено наявність захворювань, ТАК, пов'язаних з проходженням військової служби та зазначено про непридатність до військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №41 від 25.02.2022 року позивача звільнено з військової служби у відставку за пп. "б" (за станом здоров'я) відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
17.05.2022 року Обласною медико-соціальної комісією №2 видано довідку Серії 12 ААГ № 25187, відповідно до якої позивачеві при первинному огляді встановлено ІІІ групи інвалідності безтерміново, причина інвалідності захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом №129 від 14.07.2022 року, позивачеві відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі п. 8 Порядку №975.
Вважаючи таке рішення протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Ч. 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) в редакції, що була чинна на день виникнення таких відносин.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону № 2011-XII).
За змістом ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
П. 3 Порядку № 975 (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
-у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;
- у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
З огляду на вказані приписи, встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.
Відповідно до пп. 1, 2 п. 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:
400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;
300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;
2) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:
120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;
90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;
70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Водночас суд зауважує, що за приписами ч. 4 ст. 163 Закону № 2011-XII, в редакції до 06.04.2022 року, передбачалось, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Аналогічна правова норма міститься в п.8 Порядку № 975.
Тобто, вказаними нормами встановлювались особливі вимоги щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, зокрема, щодо обмеження у часі права військовослужбовців, військовозобов'язаних або резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми, при зміні групи інвалідності, збільшення відсотка втрати працездатності.
Реалізація такого права обумовлена наявністю зв'язку між первинним встановленням військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності (або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності) та встановленням вищої групи інвалідності (або більшого відсотка втрати працездатності) виключно в межах дворічного строку. Законом також установлено, що в разі зміни групи інвалідності, причини її встановлення або ступеня втрати працездатності після закінчення дворічного строку з часу первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється.
Судом встановлено, що у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювань, ТАК, пов'язаних з проходженням військової служби, позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 98 280 грн., що підтверджується протоколом №129 від 14.07.2022 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум
В подальшому, позивачеві з 17.05.2022 року встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювань, ТАК, пов'язаних із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акту огляду обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 серії 12 ААГ № 025187 від 17.05.2022 року.
У зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком № 975.
За результатами розгляду документів позивача, відповідачем прийнято рішення, оформлене протоколом № 129 від 14.07.2022 року, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги з підстав, визначених п. 8 Порядку № 975.
В контексті наведеного суд зауважує, що рішенням Конституційного Суду України від 06.04.2022 року № 1-р(II)/2022 (Справа № 3-192/2020(465/20) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), п. 4 ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII зі змінами.
Таким чином, з набранням чинності вказаного рішення Конституційного Суду України правова норма п. 4 ст. 163 Закону №2011-XII втратила чинність.
Суд повторно зазначає, що п.8 Порядку № 975 є аналогічним за змістом до п. 4 ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII.
Наведене свідчить, що відповідач ухвалюючи оскаржуване рішення від 14.07.2022 року (протокол № 129) не врахував, що обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності лише протягом двох років визнано неконституційними і не підлягали врахуванню при розгляді звернення позивача.
Крім того, суд зауважує, що в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає про зміну позивачеві 17.05.2022 року групи інвалідності при повторному огляді, водночас з матеріалів справи встановлено, що 17.05.2022 року огляд позивача здійснювався первинно та за його наслідками позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності.
Суд наголошує, що матеріалами справи не підтверджено зміни групи інвалідності позивача, адже встановлення позивачеві 08.11.2010 ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювань, ТАК, пов'язаних з проходженням військової служби, строком до грудня 2011 року та встановлення 17.05.2022 року ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювань, ТАК, пов'язаних із захистом Батьківщини, безтерміново не є зміною групи.
Відтак, позивачеві 17.05.2022 року вперше встановлено інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювань, ТАК, пов'язаних із захистом Батьківщини, що дає йому право на отримання відповідної одноразової грошової допомоги.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість та протиправність рішення відповідача про відмову в призначенні позивачеві вказаної грошової допомоги.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування п. 4 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 129 від 14.07.2022 року в частині відмови позивачеві у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності під час первинного огляду, проведеного обласною медико-соціальною експертною комісією №2 від 17.05.2022 року підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача у місячний строк після набрання рішенням законної сили та з урахуванням висновків суду повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності під час первинного огляду, проведеного обласною медико-соціальною експертною комісією №2 від 17.05.2022 року, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З огляду на те, що судом задоволено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування п. 4 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 129 від 14.07.2022 року в частині відмови позивачеві у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності під час первинного огляду, проведеного обласною медико-соціальною експертною комісією №2 від 17.05.2022 року, відповідно позовна вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності під час первинного огляду, проведеного обласною медико-соціальною експертною комісією №2 від 17.05.2022 року, у зарахування висновків суду, також підлягає задоволенню, як похідна.
Водночас стосовно зобов'язання відповідача у місячний строк, після набрання рішенням законної сили, повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги, суд зауважує, що відповідно до п.11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності);
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Тобто строк розгляду питання щодо призначення та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги в даному випадку не залежить одноособово від відповідача, а обумовлюється й діями самого позивача, з огляду на що суд не вбачає підстав для визначення конкретного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись Конституцією України, Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати п. 4 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 129 від 14.07.2022 року в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності під час первинного огляду, проведеного Обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 від 17.05.2022 року.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності під час первинного огляду, проведеного Обласною медико-соціальною експертною комісією №2 від 17.05.2022 року, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Д. Галицького, 31, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 08362793)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.02.2023 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна