м. Вінниця
15 лютого 2023 р. Справа № 120/9748/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
23.11.2022 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач).
У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в оформленні та поданні документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для призначення пенсії за вислугу років;
- зобов'язати відповідача оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України. Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01.11.2019 № 367-ОС його звільнено в запас на підставі підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 29.11.2019.
Просить врахувати, що на момент звільнення зі служби його загальна вислуга років становила 26 років 08 місяців 26 дні.
Тому 14.10.2022 він звернувся до відповідача із заявою та просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однак, за результатами розгляду цієї заяви відповідач листом від 08.11.2022 № 11/Г-9645-15498 повідомив про відсутність підстав для вчинення таких дій, оскільки його вислуга років на військовій службі становить лише 17 років 00 місяців 27 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленим пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач із посиланням на постанови Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 вважає, що для призначення пенсії за вислугу років повинна враховуватися вислуга років не лише у календарному, але й у пільговому обчисленні.
Із цих мотивів позивач стверджує, що відмова відповідача внести подання про призначення пенсії є протиправною та порушує його конституційне право на належний соціальний захист, а тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 28.11.2022 відкрито провадження у справі та, відповідно до ст. 262 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.
21.12.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Зазначає, що у позивача не виникло право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки його календарна вислуга років становить лише 17 років 27 дні при необхідній 24 роки 6 місяців.
Відповідач зауважує, що для набуття права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі, натомість, зарахування до цієї вислуги стажу років у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Надавши оцінку аргументам сторін, що наведені у заявах по суті справи та поданим доказам, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби. Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01.11.2019 № 367-ОС звільнено з військової служби в запас Збройних Сил України за підпунктом "а" (у зв'язку з закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 29.11.2019 (а.с. 21).
Станом на 01.12.2019 вислуга років позивача становила: у календарному обчисленні - 17 років 00 місяців 27 днів, у пільговому обчисленні - 09 років 07 місяців 29 днів, загальна військова вислуга років - 26 років 08 місяців 26 днів (а.с. 22).
14.10.2022 позивач звернувся із заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України із проханням оформити та подати подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
За результатами розгляду заяви відповідач листом від 08.11.2022 № 11/Г-9645-15498 повідомив позивача про відсутність підстав для вчинення таких дій, оскільки його вислуга років на військовій службі становить лише 17 років 00 місяців 27 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленим пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та фактичним обставинам справи, суд враховує, що ключовим у цьому спорі є питання про врахування вислуги років у пільговому обчисленні в цілях оцінки дотримання умов для призначення пенсії на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Визначаючись щодо вказаного питання, суд враховує, що правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначені Законом України "Про Державну прикордонну службу України" № 661-IV від 03 квітня 2003 року.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 661-IV держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Згідно із п. "а", п. "б", п. "в" ст. 17 Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: військова служба; служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно ч. 4 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
А відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-XII, Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393) яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
При цьому суд враховує, що на момент звільнення позивача із військової служби - 01.11.2019 року, пункт 3 Постанови № 393 (в діючій на той час редакції) визначав, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції (абзац 7 підпункту "а");
один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України (абзац 10 підпункту "в").
З вказаної постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах. При цьому, пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-XII.
У своєму відзиві відповідач зауважив, що Верховний Суд у своїй постановах від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі № 569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі № 750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі № 620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Однак Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18. Крім того, ця ж правова позиція не втратила своєї актуальності і на даний час, незважаючи на зміни до Постанови № 393, що внесені Постановою КМ України № 119 від 16.02.2022, про що свідчить і остання судова практика Верховного Суду (наприклад, постанова від 20 вересня 2022 року у справі № 640/12919/20 та інші).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд враховує правові висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 03 березня 2021 року по справі № 805/3923/18-а, від 14 квітня 2021 року по справі № 480/4241/18, згідно з якими:
- в цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів);
- для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Як уже встановлено судом із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, вислуга років ОСОБА_1 станом на 01.12.2019 (на дату звільнення з військової служби) становить: у календарному обчисленні - 17 років 00 місяців 27 днів, у пільговому обчисленні - 09 років 07 місяців 29 днів, загальна військова вислуга років - 26 років 08 місяців 26 днів.
Із цього слідує, що станом на 01.12.2019 вислуга років позивача, яка підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 24 календарних роки та 6 місяців, а саме - 26 років 08 місяців 26 днів, що вказує на те, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII.
З огляду на викладене суд вважає, що посилання відповідача на відсутність підстав для звернення до територіального органу Пенсійного фонду України для розгляду питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років не ґрунтується на вимогах закону.
Щодо наявності у відповідача повноважень на оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За приписами статті 48 Закону № 2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, який затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із зазначеним вище Законом, подаються цими особами до головних управлінь ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Згідно пункту 12 вказаного Порядку № 3-1 повноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені п. 6 цього Порядку.
Суд також зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 року № 760 затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та з інших соціальних питань (далі - Інструкція № 760).
Вказана інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи, зокрема, з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом № 2262-XII.
Згідно пункту 1 розділу III Організація роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій Інструкції № 760 саме на уповноважені структурні підрозділи (це визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з оформлення та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів), покладено функції з організації роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства, зокрема, вони приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком № 3-1 та у 10-денний строк, з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком № 3-1, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи.
Відтак, з урахуванням наявності у позивача права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, саме на відповідача, як уповноваженого органу, в структурі якого позивач проходив службу та з якого його звільнено, покладено обов'язок у відповідний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії від позивача оформити всі необхідні документи і подання до органу Пенсійного фонду про призначення йому пенсії.
Відтак, суд доходить висновку, що відмова ОСОБА_1 в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документів для призначення пенсії за вислугу років згідно пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII є протиправною. А отже позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документи, необхідні для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 № 2262-XII.
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 № 2262-XII.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 - с. Гальжбіївка, Могилів - Подільський район, Вінницька область, 24054, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;
Відповідач: Адміністрація Державної прикордонної служби України - вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039.
Суддя Богоніс Михайло Богданович