м. Вінниця
13 лютого 2023 р. Справа № 120/6131/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг в загальному розмірі 329677,12 гривень, який станом на дату звернення до суду не погашено, що відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України є підставою для звернення до суду з позовом щодо стягнення такого.
08 серпня 2022 року на виконання вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України до виконавчого комітету Вінницької міської ради направлено запит щодо доступу до персональних даних ОСОБА_1 , зокрема в частині, що стосується інформації про реєстрацію його місця проживання.
19 серпня 2022 року на адресу суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшла відповідь на запит, в якій зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 23 серпня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання представника позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено її розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 23 серпня 2022 року одержана відповідачем 07 жовтня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
При цьому відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду в строк, визначений ухвалою від 23 серпня 2022 року, не надійшов.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
23 листопада 2022 року судом постановлено ухвалу, якою витребувано в Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області інформацію щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 станом на 19 квітня 2021 року.
На виконання вимог ухвали від 23 листопада 2022 року Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області подано до суду заяву, якою повідомлено про те, що згідно з інформацією відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області станом на 28 листопада 2022 року громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстроване місце проживання є незмінним з 27 листопада 2011 року.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.
19 квітня 2021 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення № 268943-2404-0228, № 268942-2404-0228, № 268945-2404-0228 та № 268944-2404-0228, якими ОСОБА_1 визначено до сплати податкові зобов'язання із земельного податку в загальному розмірі 329677,12 гривень.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 4/82, проте до відправника повернувся поштовий конверт із зазначенням причини повернення - у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
06 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області сформовано податкову вимогу № 0031191-1303-0228, яку також надіслано за адресою: АДРЕСА_2 .
Визначаючись з приводу заявлених вимог про стягнення податкового боргу, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Обов'язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), відповідно до якого платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (пункт 58.1 статті 58 ПК України).
При цьому особливості формування та надіслання податкової вимоги визначені статтею 59 ПК України (в редакції, чинній на момент формування податкової вимоги).
Так, цією нормою визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
При цьому вказана норма в частині, що стосується надсилання (вручення) податкової вимоги є бланкетною, адже відсилає до іншої норми, якою врегульовано порядок надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, пунктом 58.3 статті 58 ПК України (слід застосовувати в редакції, чинній на момент формування податкової вимоги) визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
В свою чергу, пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Подібна за змістом норма міститься і в Порядку направлення податковими органами податкових вимог платника податків, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 (в редакції, чинній на момент формування та надсилання податкової вимоги), пунктом 6 розділу IV якого передбачено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Відтак аналіз наведених приписів свідчить про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання такому платнику податкової вимоги. Податковий борг може бути стягнутий у судовому порядку за зверненням податкового органу. При цьому стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення податкової вимоги. Так, відповідно до податкового законодавства, що діяло на момент формування та надсилання відповідачу податкової вимоги, остання вважається належним чином врученою платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) такого платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Водночас суд установив, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 станом на момент формування та надсилання йому податкової вимоги № 0031191-1303-0228 була наступна адреса: АДРЕСА_1 , що підтверджується заявою Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 29 листопада 2022 року вих. № 0501.9-6905/05.1-22, що подана на виконання вимог ухвали суду від 23 листопада 2022 року.
Так, у заяві, що подана Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області, йдеться про те, що ОСОБА_1 ще з 27 листопада 2011 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Наведене свідчить про надсилання податкової вимоги № 0031191-1303-0228 не на адресу, за якою станом на момент її формування був зареєстрований відповідач, а на іншу адресу ( АДРЕСА_3 ).
А тому з урахуванням наведених вище приписів податкову вимогу № 0031191-1303-0228 від 06 вересня 2021 року слід було надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу за місцем проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .
Поряд із цим податковим органом не враховано того, що згідно з положеннями пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
В даному ж випадку з огляду на приписи статті 42 ПК України та пункту 6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платника податків відсутні підстави вважати, що податкову вимогу вручено відповідачу, що свідчить про недотримання контролюючим органом вимог податкового законодавства в цій частині.
Таким чином, слід дійти висновку, що податкова вимога № 0031191-1303-0228 від 06 вересня 2021 року не вважається належним чином врученою ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного за відсутності факту належного вручення відповідачу податкової вимоги, якою визначено до сплати суму податкового боргу, про стягнення якого поданий даний позов як обов'язкової передумови для вчинення подальших дій щодо стягнення такого боргу, тому, на переконання суду, відсутні підстави для стягнення такого боргу в судовому порядку.
При цьому долучена до позовної заяви відповідь на запит, у якій зазначена адреса місця реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), датована 07 грудня 2021 року, а податкова вимога сформована та надіслана відповідачу у вересні 2021 року, а тому така відповідь не спростовує наведені вище аргументи щодо невручення відповідачеві податкової вимоги як того вимагає податкове законодавство.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відсутні підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних із сплатою ним судового збору.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 44069150)
Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Повний текст рішення суду складено 13.02.2023
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович