Справа № 740/2567/22 Головуючий у 1 інстанції Ковальова Т. Г.
Провадження № 33/4823/128/23
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
15 лютого 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Оседача М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Гринь Л.В. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 серпня 2022 року,-
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 496,20 грн.
Як встановив суд, 09 серпня 2022 року, о 21 год. 15 хв. у м.Ніжині, на вул.Франка, ОСОБА_1 керував скутером марки «Kinroad», без державного номерного знаку, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, незв'язна мова. Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Гринь Л.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких, просила постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, за відсутності в діях її підзахисного події та складу адмінправопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. На думку захисту, процедура проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була порушена, огляд проведено за відсутності двох свідків. Зазначає, що ОСОБА_1 не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом. Вказує, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені права ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, було здійснено без його участі, що позбавило останнього можливості надати свої пояснення з приводу даних обставин події. Акцентує увагу, на тому, що ОСОБА_1 посвідчення водія взагалі не отримував, а тому вважає, що неможливо позбавити останнього права керувати транспортними засобами на майбутнє.
Окрім вищенаведеного, просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції виходячи з того, що її підзахисний поштовим зв'язком копію оскаржуваного рішення не отримував та не був присутнім під час розгляду справи в суді.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з'явились, при цьому, в апеляційній скарзі просили розглянути справу без їх участі та задовольнити апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем у закладі охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №063626 від 09.08.2022, ОСОБА_1 09 серпня 2022 року, о 21 год. 15 хв. у м.Ніжині, на вул.Франка керував скутером марки «Kinroad», без державного номерного знаку, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, незв'язна мова. Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Викладені у даному протоколі факти ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом та особисто в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення написав «випив 50 гр. горілки» (а.с. 2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.7), працівниками поліції був зупинений скутер під керуванням ОСОБА_1 , за порушення правил дорожнього руху. В подальшому при спілкуванні з водієм працівники поліції виявили у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння, та на пропозиції останніх пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння останній відмовився. При цьому, водій ОСОБА_1 зазначав, що вживав алкоголь у невеликій кількості.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку.
Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Доводи апелянта з приводу відсутності даних щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, є необґрунтованими, оскільки ст.256 КУпАП та інші норми закону не містять вимоги до засобу відеофіксації.
Також, відповідно до положень ст. 266 КУпАП, за умови фіксації поліцейським огляду на стан сп'яніння або відмови від проходження такого огляду технічними засобами відеозапису участь двох свідків є необов'язковою, а тому, посилання захисту про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено за відсутності двох свідків, що є порушенням Інструкції є безпідставними.
Стосовно доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом то матеріалами справи встановлено, що останній, як особа, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, був відсторонений від керування транспортним засобом. Зокрема, як слідує з рапорту поліцейського (а.с.4), водія ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом, скутер залишено на узбіччі дороги так, що він не заважав рухові транспортного засобу та пішоходів.
Посилання апелянта на порушення прав ОСОБА_1 , через розгляд справи у відсутності останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Разом з тим, право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлено апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останньої слід розцінювати, як намагання її підзахисним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
За змістом частини 1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із аналізу вищевказаної норми закону убачається, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу поєднаного із позбавленням права керування транспортними засобами.
Тобто, законодавець не передбачає можливості призначення стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, у зв'язку з чим, доводи захисту в цій частині також позбавлені підстав.
Отже, стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Гринь Л.В. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 серпня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач