14 лютого 2023 року м.Суми
Справа №587/198/20
Номер провадження 22-ц/816/89/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідач - Сульська сільська рада в особі Садівської сільської ради Сумського району Сумської області,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
особа яка не брала участі у справі- ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Шершак - Гукової Аліни Миколаївни на рішення Сумського районного суду Сумської області від 11серпня 2020 року, в складі судді Черних О.М., ухвалене у м. Суми,
Звернувшись до суду у лютому2020 року із позовною заявою, позивач просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті її брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,2426 га, кадастровий номер 5924787300:02:005:0045, земельну ділянку площею 4,9065 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0025; земельну ділянку площею 0,6113 га, кадастровий номер 5924787300:02:005:0171, що знаходиться на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається із трьох земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 0,2426 га, кадастровий номер 5924787300:02:005:0045, земельної ділянки площею 4,9065 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0025; та земельної ділянки площею 0,6113 га кадастровий номер 5924787300:02:005:0171, що знаходиться на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки спадкодавець успадкував після смерті його бабусі - ОСОБА_6 .. Зазначає, що вона прийняла спадщину після смерті її брата ОСОБА_5 оскільки проживала разом з ним на день смерті, а інші спадкоємці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відмовились від прийняття спадщини на її користь. Вказує, що нотаріусом не було видано їй свідоцтво про право на спадщину в зв'язку з тим, що нотаріус не зміг прослідкувати родинні відносини між нею та спадкодавцем, а заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відмову від спадщини надійшли після спливу встановленого законодавством строку прийняття чи відмови від прийняття спадщини. Зазначає, що у свідоцтві про народження спадкодавця матір'ю записано ОСОБА_7 . Після укладання шлюбу з ОСОБА_8 вона змінила прізвище на « ОСОБА_9 ». В подальшому після розірвання шлюбу та укладання іншого шлюбу з ОСОБА_10 вона змінила прізвище на « ОСОБА_11 ». Зазначає, що після укладання шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_12 ». Таким чином, документально підтверджується родинний зв'язок між нею та спадкодавцем. Крім того, інші спадкоємці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 своєчасно подали заяви про відмову від позову оскільки ОСОБА_2 подала її 21.03.2017 року, а ОСОБА_3 23.03.2017 року, що не перевищує шестимісячного строку.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 11 серпня 2020 року позов задоволено.
Визнано ОСОБА_13 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,2426 га, кадастровий номер 5924787300:02:005:0045; земельну ділянку площею 4,9065 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0025; земельну ділянку площею 0,6113 га, кадастровий номер 5924787300:02:005:0171, що знаходяться на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що померлому ОСОБА_5 належали земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,7804 га, що знаходяться на території Сульськоїсільської ради Сумського району, які належали померлій ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №057470, індексно-кадастрові номери: 5924787300:02:007:0025, 5924787300:02:005:0045, 5924787300:02:005:0171, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки рішення суду в такому разі буде підставою для належного оформлення за нею права власності на земельні ділянки.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник особи яка не брала участі у справі ОСОБА_4 - адвокат Шершак - Гукова Аліна Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якійпосилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи,просить скасувати рішення судупершої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що власником спірних земельних ділянок є ОСОБА_4 , яка не була залучена до розгляду вказаної справи. Таким чином, фактично Сумським районним судом Сумської області було визнано право власності у порядку спадкування на земельні ділянки, що належать ОСОБА_4 . Вказує, що про існування вказаного рішення вона дізналася у січні 2022 року коли отримала позов з додатками по цивільній справі № 587/2857/22, що перебуває на розгляді в Сумському районному суді Сумської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 приватного нотаріуса Єременко В.М. та структурного підрозділу Держгеокадастру України в Сумській області про скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки. Зазначає, що вона є спадкоємицею ОСОБА_14 , яка за життя була членом КСП «Дружба» та 24.03.1997 року отримала сертифікат на земельну частку (пай) серії СМ № 0225271 на підставі рішення Сумської районної державної адміністрації від 17.03.1997 року № 95 розміром 5,57 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки у натурі (на місцевості). 28.02.2002 року вона отримала свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат), серії СУ-ХУ-25 № 51 виданий Сульською сільською радою. Після її смерті ОСОБА_4 успадкувала, зокрема, право на земельну частку (пай) 5,57 в умовних кадастрових одиницях, що розташована на землі, що перебуває у власності КСП «Дружба» без визначення меж цієї частки унатурі (на місцевості). В подальшому ОСОБА_4 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки внатурі, а Державним земельним кадастром було здійснено реєстрацію цих трьох земельних ділянок. Вказує, що видача свідоцтва про право на спадщину є лише підставою для закріплення права власності на нерухоме майно, проте офіційно таке майно визнається державою лише після державної реєстрації переходу такого права. Вказує, що померлий ОСОБА_5 не вживав заходів для державної реєстрації права власності на успадковане ним майно, а тому висновок суду першої інстанції про наявність у нього права власності на спірні ділянки та набуття його у встановленому порядку є хибним. Вважає, що позивачем обрано не належний спосіб захисту її прав, оскільки визнання за нею права власності у порядку спадкування без заявлення позовної вимоги про припинення речових прав, ОСОБА_4 не відновлює її порушених прав. Обрання позивачем неналежного способу захисту прав є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Крім того, вказаний позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки Сульська сільська рада Сумського району Сумської області не була власником чи розпорядником спірних земельних ділянок.
У відзиву представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки спірна земельна ділянка належить саме померлому братові, спадкоємцем якого є позивач, яку останній успадкував після ОСОБА_6 , а заявник апеляційної скарги успадкувала іншу земельну ділянку після смерті іншого спадкодавця ОСОБА_14 і тому рішення не порушує її прав.
Від відповідача та третіх осіб відзиву та пояснень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Представник заявника в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Представник позивача просив рішення залишити без змін.
Відповідач та інші особи до суду не з'явилися, про дату, місце, та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапідлягає задоволенню частково.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що виконкомом Сульської сільської ради Сумського району Сумської області внесено актовий запис № 14 від 25.10.2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 9) та після його смерті відкрилась спадщина на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,7804 га, що знаходяться на території Сульської сільської ради Сумського району.
Згідно довідки, виданої виконкомом Сульської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_15 здійснила похорон брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).
Згідно довідки, виданої виконкомом Сульської сільської ради Сумського району Сумської області, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 був зареєстрований і проживав до дня смерті за адресою АДРЕСА_1 . На час смерті померлого ОСОБА_5 в житловому будинку, крім померлого, були зареєстровані: брат - ОСОБА_3 , 1988 р.н., сестра - ОСОБА_16 , 1979 р.н., сестра - ОСОБА_15 , 1987 р.н., племінник - ОСОБА_17 , 2008 р.н., племінниця - ОСОБА_18 , 2015 р.н. Спадкоємицею на майно померлого являється сестра ОСОБА_15 . Наявність інших спадкоємців сільській раді невідома. Заповіт від імені померлого у виконкомі сільської ради не посвідчувався (а.с. 15).
Також з матеріалів справи вбачається, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 разом з ним були зареєстровані треті особи по справі - брат ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_5 , яка змінила прізвище на ОСОБА_19 , проте вони фактично не проживали разом із спадкодавцем та протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, заявили про відмову від спадщини на користь позивача ОСОБА_1 , склавши нотаріально завірені заяви від 21.03.2017 року та 23.03.2017 року (а.с. 16,17).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєструвала шлюб 07 липня 2017 року та змінила прізвище на ОСОБА_12 (а.с. 8).
Як вбачається з листа-роз'яснення №3/01-16 від 21.01.2020 року приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Т.І. (а.с. 19), на підставі заяви ОСОБА_1 від 23.10.2019 року було заведено спадкову справу №98/2019 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_5 (а.с. 41-47). Проте нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 та для вирішення вказаного питання рекомендовано звернутися до суду.
Як зазначено у відповіді нотаріуса підставами неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину за законом є недоведеність споріднення через відсутність документу, який підтверджує зміну прізвища « ОСОБА_20 » на « ОСОБА_9 » та надання заяв про відмову від прийняття спадщини від ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до нотаріуса після спливу шести місяців після відкриття спадщини. Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій нотаріусом не приймалася.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 лютого 2008 року ОСОБА_5 належали земельні ділянкидля ведення товарного сільськогосподарського виробництвазагальною площею 5,7804 га, що знаходятьсяна територіїСульськоїсільської ради Сумського району, які належали померлій ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №057470, індексно-кадастрові номери: 5924787300:02:007:0025, 5924787300:02:005:0045, 5924787300:02:005:0171 (а.с. 18).
Також, із наданих ОСОБА_21 до апеляційного суду свідоцтв про народження вбачається, що ОСОБА_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її бабусею (а.с.113-114).
01.08.1987 року ОСОБА_22 зареєструвала шлюб з ОСОБА_23 та змінила прізвище на « ОСОБА_24 » (а.с.115).
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_14 померла (а.с.118).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.11.2003 року ОСОБА_4 після смерті своєї бабусі ОСОБА_14 успадкувала, серед іншого, зокрема, право на земельну частку (пай) розміром 5,57 в умовних кадастрових гектарах, що знаходяться у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба» Сумського району Сумської області без визначення меж цієї частки у натурі (на місцевості) (а.с.119).
В подальшому ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серія СМ № 068754, виданий 10 серпня 2004 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 488, згідно якого на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації № 300 від 02 червня 2004 року вона є власником земельної ділянки площею 5,7604 га, розташованої на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даний Державний акт не містить плану меж земельної ділянки та кадастрових номерів. На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 19 вересня 2015 року, виготовленої СРФ ДП «Центр ДЗК» ОСОБА_25 , були внесені до Державного земельного кадастру відомості щодо належних ОСОБА_4 земельних ділянок та присвоєні кадастрові номери земельним ділянкам №№: 5924787300:02:007:0025 площею 4,9065 га; 5924787300:02:007:0045 площею 0,2426 га; 5924787300:02:005:0171 площею 0,6113 га.
Згідно з повідомленням головного управління Держгеокадастру у Сумській області наданого на ухвалу апеляційного суду, в державному акті на право власності на земельну ділянку серія СМ № 068754, що виданий 16 серпня 2004 року ОСОБА_4 допущена помилка. Крім того, у вказаному повідомленні зазначено, що можливо при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що виготовлена СРФ ДП «Центр ДЗК» 19 вересня 2015 році сформувались земельні ділянки з кадастровими номерами 5924787300:02:007:0025 площею 4,9065 га, 5924787300:02:007:0045 площею 0,2426 га, 5924787300:02:005:0171 площею 0,6113 га на загальну площу 5,76 га, які вже перебували у власності ОСОБА_14 . Вірогідніше всього була допущена помилка при розробці землевпорядної документації, а саме відомості земельної ділянки, яка належала ОСОБА_6 були використані при розробці технічної документації ОСОБА_14 . Факт належності спірних земельних ділянок саме ОСОБА_6 в процесі розпаювання КСП «Дружба» підтверджується технічною документацією із землеустрою, щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Дружба» на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області та Державним актом на право власності на земельну ділянку серія СМ 057470, виданий 13.04.2004 гору ОСОБА_6 .
На час перегляду справи апеляційний судом отриманий ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку серія СМ № 068754, виданий 10 серпня 2004 року, та державна реєстрація її права власності на земельні ділянки із кадастровими номерами №№: 5924787300:02:007:0025, площею 4,9065 га; 5924787300:02:007:0045, площею 0,2426 га; 5924787300:02:005:0171 площею 0,6113 га, не визнано недійсним та не скасовано, а тому в силу ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, що дає підстави вважати, її належним відповідачем у справі, який реалізував своє право апеляційного оскаржен ня, як особа, яка не брала участі у справі, бо суд вирішив питання про її право власності на ці земельні ділянки.
Щодо заявлення вимоги до суб'єкта місцевого самоврядування, який на даний час виступає Садівської сільської ради Сумського району Сумської області,як об'єднання територіальна громада до складу якої увійшла Сульська сільська рада, то колегія суддів зауважує таке.
Відповідно до частини ст.1277 ЦК України орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.
У пунктах 23,24 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 « Про судову практику у справах про спадкування», вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Однак, в даному випадку спадщини прийнята позивачем, але з наведених вище підстав нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Відповідачами можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
За нормами ст.51 ЦПК України Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
З огляду на наведені норми процесуального закону, питання залучення до справи належного співвідповідача або заміна неналежного відповідача належним можливо тільки на стадії судового розгляду в суді першої інстанції.
Вимоги заявлені до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Як передбачено у п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України, і проте зазначено в апеляційній скарзі,порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
За таких обставин колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу і скасовує рішення.
Проте, оскільки належний відповідач не приймав участі у справі в суді першої інстанції, тому дотримуючись принципу змагальності колегія суддів позбавлена можливості надати правову оцінку доказам представленим позивачем і тому відмовляє у позові у зв'язку із пред'явленням позову до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Така правова позиція викладена у постанові Верховний Суд від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18.
Під час засідання апеляційного суду представник ГУ Держгеокадастру у Сумській області підтвердив інформацію викладену у відповіді від 06.02.2023 №9-18-0.6-333/2-23 щодо допущення помилки під час виготовлення технічної документації із землеустрою на підставі якої ОСОБА_4 видано на державний акт на право власності на земельну ділянку серія СМ № 068754, виданий 10 серпня 2004 року, та проведена державна реєстрація її прававласності на земельні ділянки із кадастровими номерами №№: 5924787300:02:007:0025, площею 4,9065 га; 5924787300:02:007:0045, площею 0,2426 га; 5924787300:02:005:0171 площею 0,6113 га, оскільки відомості земельної ділянки, яка належала спадкодавцю ОСОБА_6 були використані при розробці технічної документації ОСОБА_14 .
Колегія суддів зазначає, що державний акт на землю - це документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності або право користування громадянина чи юридичної особи на земельну ділянку. Державний акт на землю містить інформацію про: власника земельної ділянки; підстави набуття права власності(права користування) на земельну ділянку; місце розташування, площу земельної ділянки; опис суміжних землекористувачів; обмеження та обтяження у використанні ділянки. Помилки в державних актах поділяють на дві групи: технічні, орфографічні. Технічні помилки стосуються неправильно визначеної площі земельної ділянки, її конфігурацій тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч. 3-6 ст. 37 Закону України «Про державний земельний кадастр» виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду. Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.
Однак, як вже наведено вище, колегія суддів позбавлена можливості надавати правову оцінку встановленим обставинам щодо права власності на земельні ділянки ОСОБА_4 , бо остання не була залучена до участі у справі як сторона збоку відповідача.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Шершак - Гукової Аліни Миколаївни задовольнити частково.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 11 серпня 2020 року скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволені позову.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 лютого 2023 року.
Головуючий - С. С. Ткачук
Судді: В. І. Криворотенко
В. Ю. Рунов