Справа №585/2924/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/325/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях
15 лютого 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 жовтня 2021 року, якою засудженому ОСОБА_6 частково задоволено його клопотання про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання згідно ч.5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України №838 - VIII від 26.11.2015 року), -
Засуджений ОСОБА_6 звернувся до Роменського міськрайонного суду Сумської області з клопотанням про застосування до нього дії Закону України №838 - VIII від 26.11.2015 року «Про внесення зміни до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» та зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання. Клопотання засуджений обґрунтовував тим, що вироком Апеляційного суду м. Севастополя від 28.12.2007 року його було засуджено до довічного позбавлення волі. Ухвалою ВСУ від 24.07.2008 вищевказаний вирок залишено без змін та останній вступив в законну силу. При цьому, з дати затримання, а саме з 02.01.2007 року, тривалий час він перебував в Сімферопольському слідчому ізоляторі, як і надалі, після набрання вироком законної сили, у період з 24.07.2008 р. по 04.09.2009 р., тобто фактично залишаючись в умовах попереднього ув'язнення. У зв'язку із зазначеним просить зарахувати йому вказаний строк попереднього ув'язнення із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 жовтня 2021 року клопотання засудженого ОСОБА_6 задоволено частково. На підставі ч.5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України №838 - VIII від 26.11.2015 року) засудженому ОСОБА_6 у строк відбування покарання за вироком Апеляційного суду м.Севастополя від 28.12.2007 року, зараховано строк попереднього ув'язнення, у період з 02.01.2007 року по 24.07.2008 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.
Своє рішення суд першої інстанції мотивує тим, що ОСОБА_6 продовжував утримуватися в умовах попереднього ув'язнення у Сімферопольському слідчому ізоляторі після набрання вироком законної сили, а саме з 24.07.2008 року до 04.09.2009 р. (відповідно до довідки з особової справи про прибуття для подальшого відбування покарання до Роменської ВК № 56), що підтверджується матеріалами особової справи, однак таке утримання в умовах СІЗО, не підпадає під визначення терміну «попереднє ув'язнення» згідно Закону, а тому зарахуванню не підлягає.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити його клопотання та врахувати йому строк попереднього ув'язнення за весь період перебування в СІЗО до єтапування в колонію.
До початку апеляційного розгляду, всі учасники апеляційного провадження засуджений ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 та прокурор, які є належним чином повідомленими про дату і час розглядуапеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 жовтня 2021 року подали до апеляційного суду клопотання про розгляд вказаної апеляційної скарги без їх участі.
Враховуючи, що явка учасників, в даному випадку, на розгляд заяви засудженої про роз'яснення судового рішення не є обов'язковою, тому колегія суддів вважає за можливе за таких обставин розглянути заяву засудженої про роз'яснення судового рішення без участі сторін, та без фіксування судового засідання технічними засобами, що узгоджується з вимогами ч.4 ст.405 КПК України.
Тому, вивчивши матеріали кримінального провадження, та доводи заяви засудженої про роз'яснення судового рішення колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 жовтня 2021 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 ст.404КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції дотримався зазначених вимог Закону.
Так, вироком Апеляційного суду м. Севастополя від 28.12.2007 року ОСОБА_6 було засуджено за ч. 3 ст. 185, п.п. 8, 9, 13 ч. 2 ст. 115, ст. 70, ст. 71 КК України, у виді довічного позбавлення волі.
Ухвалою Верховного суду України від 24.07.2008 р. вище зазначений вирок було залишено без змін.
Як вбачається з розпорядження Апеляційного суда м. Севастополя від 29.10.2008 р. № 1/19094 вирок Апеляційного суду м. Севастополя від 28.12.2007 р. відносно ОСОБА_6 набув законної сили 24.07.2008 р.
Згідно довідки з особової справи від 05.05.2009 року засудженого ОСОБА_6 дозволено направити із Сімферопольського слідчого ізолятора до дільниці при ВК-56для подальшого відбування покарання.
Відповідно до довідки з особової справи засуджений ОСОБА_6 прибув до Роменської ВК (№ 56) Сумської області 04.09.2009 року.
При цьому, засуджений ОСОБА_6 , звертаючись до суду, просить врахувати йому строк попереднього ув'язнення з дати його фактичного затримання (02.01.2007 р.) та до набрання вироком законної сили, а також з 24.07.2008 р. по 04.09.2009 р. в межах тримання його під вартою в Сімферопольському слідчому ізоляторі та за час етапування до місць відбування покарання, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Так, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року), - зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
При цьому, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.08.2018 року, якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015.
Відповідно до ст.ст. 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Зважаючи на вказані норми кримінального закону судом першої інстанції було встановлено, що на час тримання під вартою ОСОБА_6 у зв'язку із розглядом кримінальної справи за його обвинуваченням, на останнього поширювалась дія ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року).
Згідно ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
При цьому, при вивченні матеріалів апеляційним судом було встановлено, що вироком Апеляційного суду м.Сімферополя від 28.12.2007 р. засудженому ОСОБА_6 було постановлено обраховувати строк відбування покарання з 02.01.2007 року, а ухвалою Верховного Суду України від 24.07.2008 року вказаний вирок залишено без змін, однак порядок зарахування строку попереднього ув'язнення вказаними судовими рішеннями визначено не було.
Колегія суддів вказує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що що ОСОБА_6 продовжував утримуватися в умовах попереднього ув'язнення у Сімферопольському слідчому ізоляторі після набрання вироком законної сили, а саме з 24.07.2008 року до 04.09.2009 р. (відповідно до довідки з особової справи про прибуття для подальшого відбування покарання до Роменської ВК № 56), що підтверджується матеріалами особової справи, однак таке утримання в умовах СІЗО, не підпадає під визначення терміну «попереднє ув'язнення» згідно Закону, а тому зарахуванню не підлягає.
За таких обставин, суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали судового провадження, проаналізував нормативну базу законодавства України, в результаті чого дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення клопотання засудженого та на підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України №838 - VIII від 26.11.2015 року) ОСОБА_6 у строк відбування покарання за вироком Апеляційного суду м.Севастополя від 28.12.2007 року, зарахувати строк попереднього ув'язнення, у період з 02.01.2007 року по 24.07.2008 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких законних підстав для скасування ухвали суду, як про це поставлене питання в апеляційній скарзі, оскаржене судове рішення є належним чином обгрунтованим та вмотивованим, внаслідок чого воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, -
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 жовтня 2021 року, якою засудженому ОСОБА_6 частково задоволено його клопотання про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання згідно ч.5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України №838 - VIII від 26.11.2015 року) - залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4