Номер провадження: 33/813/26/23 Головуючий у 1-й інстанції: Шкорупеєв Д.А.
Єдиний унікальний номер судової справи:523/5243/22 Доповідач Базіль Л. В.
16.02.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді - Базіль Л.В., секретар -Куріньова Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , адвоката Морозова Вадима Юрійовича на постанову судді Суворовського районного суду міста Одеси від 12 жовтня 2022 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення.
12 жовтня 2022 року постановою судді Суворовського районного суду
м. Одеси на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1. ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Відповідно до постанови суду, 23.03.2022 року о 22 годині 40 хвилин водій ОСОБА_1 рухаючись в м. Одеса по вул. Миколаївська дорога біля будинку №168/1, керував т.з. Chevrolet д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager 7510, результат позитивний 1,40 проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
31 жовтня 2022 року не погоджуючись із вказаною постановою за допомогою системи “Електронний суд”, ОСОБА_1 та адвокат Морозов В.Ю. подали спільну апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2022 року та ухвалити нову, якою справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначають, що ОСОБА_1 23.03.2022 року о 22 год.40 хв. не керував транспортним засобом; при складанні протоколу про адміністративне правопорушення йому не роз'яснювали його прав та порядок проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння; йому не було виписано направлення на огляд на стан сп'яніння до лікарського закладу; в протоколі про адміністративне правопорушення ААБ №016278 не вказано модель, номер і серію засобу, яким велася відео фіксація.
Крім того, як слідує із змісту апеляційної скарги в ній міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обгрунтоване тим, що копію постанови ОСОБА_1 не отримував, а про результати розгляду дізнався лише 31.10.2022 року, побачивши постанову на порталі “Судової влади України”. При цьому твердить, що його не було повідомлено про те, що справа розглянута судом та по ній прийнято оскаржувану постанову. У судовому засіданні він участі не приймав, рішення у справі, судом прийнято за його відсутності. Звертає увагу на те, що він знаходиться на службі в Збройних Силах України у зв'язку з чим не мав можливості вільно пересуватися та з'явитися до суду.
Позиція учасників справи, висловлена ними в ході апеляційного перегляду справи.
Адвокат Морозов В.Ю. приймаючи участь в судових засіданнях 12.01.2023 року, 03.02.2023 року в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, доводи апеляційної скарги підтримав з підстав в ній викладених.
03.02.2023 року на електронну адресу апеляційного суду направив копію контракту про проходження ОСОБА_1 військової служби в Збройних Силах України.
В судове засідання 16.02.2023 року адвокат Морозов В.Ю. на відеозв'язок не вийшов, повідомивши по телефону секретаря судових засідань щодо відсутності технічної можливості приєднатися до участі в судовому засіданні, не заперечував проти розгляду справи за його відсутності.
Апеляційний розгляд справи.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність заяв про відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Морозова В.Ю.
Мотиви Суду.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Відповідно до ч.2 ст.294 КупАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник Морозов В.Ю. участі в судовому засіданні 12.10.2022 року не приймали, направили суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення в ЗСУ та відкладення судового засідання з метою забезпечення його проведення в режимі відеоконференції з адвокатом
Козлюка М.В.
Суд враховуючи те, що ОСОБА_1 та його представник були достовірно обізнанні про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого представника, а тому з огляду неодноразові відкладення розгляду справи та вимоги ч.1 ст.268 КУпАП вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наданих суду матеріалів.
Разом із цим матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 надіслано копію постанови.
З огляду на вказані обставини, враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, при цьому судом першої інстанції після розгляду справи не виконано вимоги ст.285 КУпАП, відповідно до якої копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, апеляційний суд вважає, що вказані обставини є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином апеляційний суд вважає за необхідне поновити
ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2022 року.
Щодо доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ст.245 КУПАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи судом першої інстанції вказаних вимог дотримано не було, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд не з'ясував.
Мотивуючи свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме як керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, суддя виходив з обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення від 23.03.2022 року серії ААБ №016278, довідці приладу Drager 7510, особистих поясненнях ОСОБА_1 .
Однак з таким висновком судді не можна погодитися з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.10 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року із відповідними змінами, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста - машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Отже, обов'язковою ознакою складу цього адміністративного правопорушення є керування особою транспортним засобом і встановлення вказаного факту є обов'язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заперечує факт керування ним транспортним засобом.
Фактично на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом вказує лише протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 016278 від 23.03.2022 року, відповідно до якого 23.03.2022 року о 22 годині 40 хвилин водій ОСОБА_1 рухаючись в м. Одеса по вул. Миколаївська дорога біля будинку №168/1, керував т.з. Chevrolet д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager 7510, результат позитивний 1,40 проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху. (а.с.2)
Свідки як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення не залучалися, подія фіксувалася на портативний відеореєстратор 471715.
Разом з тим при направленні матеріалів адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м.Одеси, відеозапис з нагрудного відеореєстратору до матеріалів справи не був долучений.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд, діючи в межах доводів апеляційної скарги та перевіряючи фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, витребував за клопотанням адвоката
Морозова В.Ю. із Управління патрульної поліції в Одеській області відеозапис з нагрудного відеореєстратору.
Згідно отриманої відповіді від 07.02.2023 року №2717/41/13/13/01-23 надати відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів не має можливості, оскільки вони були знищені після закінчення строку їх зберігання, який становить 30 діб згідно наказу МВС України №1026 від 18.12.2018 р.
Доказів які б вказували на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом матеріали справи не містять.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Всупереч вимогам ст.278 КупАП суд першої інстанції розглянув справу по суті, не вирішив питання витребування відеозапису з нагрудного відеореєстратора, про який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, тим самим допустив не повне з'ясування обставин справи, визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 КУпАП, і наклав на нього адміністративне стягнення.
Згідно із ст.ст.9,245,252 КупАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки доказів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що достовірні дані про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом матеріали справи не містять, а відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП.
Апеляційний суд, керуючись ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачить на його користь.
Зважаючи на викладене постанову судді не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона має бути скасована, провадження по справі закрито на підставі п.1 ст.247 КпАП України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись п.1 ст.247, ст. 294КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Суворовського районного суду міста Одеси від 12 жовтня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , адвоката Морозова Вадима Юрійовича задовольнити.
Постанову судді Суворовського районного суду міста Одеси від 12 жовтня 2022 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за скоєння правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі
п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Л.В. Базіль