Справа № 309/5029/21
15.02.2023 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участі захисника - Лукачко І.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 28 лютого 2021 року,
Постановою судді Хустського районного суду Закарпатської області від 28 лютого 2021 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч. 1 КУпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. без конфіскації пального.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496,20 гривень судового збору.
Відповідно до постанови, - 07 грудня 2021 року біля 11 год. 30 хв. в с. Крайниково б/н на АЗС, ФОП ОСОБА_1 здійснював реалізацію пального без висновку з оцінки впливу на довкілля.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Крім того просить поновити строки апеляційного оскарження рішення суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду, вказує, що постанова постановлена без участі ОСОБА_1 та не направлялася на адресу ОСОБА_1 . Про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо лише в результаті наявності виконавчого провадження.
Заслухавши пояснення захисника, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 участі у судовому засідання не приймав, про наявність оскаржуваної постанови дізнався в результаті наявності виконавчого провадження.
Тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення визнаються обґрунтованими, поважними, строк на апеляційне оскарження поновлюється.
Диспозиція норми статті 164 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає до встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність. Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути посилання на конкретні положення відповідного нормативного документу, в яких передбачена необхідність одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру.
Відповідно до протоколу серії ВАБ №801026 від 07.12.2021, вбачається, що 07 грудня 2021 року біля 11 год. 30 хв. в с. Крайниково б/н на АЗС, ФОП ОСОБА_1 , здійснював реалізацію пального без висновку з оцінки впливу на довкілля.
Однак, протокол не містить посилання на конкретну норму нормативного акту, та й взагалі не містить посилання на нормативний документ, яким передбачено отримання таких, на думку правоохоронних органів, дозвільних документів.
Крім того, відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Нормами статті 255 КУпАП визначено уповноважених посадових осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за порушення здійснення господарської діяльності за ст. 164 КУпАП та до компетенції яких віднесено видачу таких дозволів, в даному випадку висновку на оцінку впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» контроль за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку. Контроль за наявністю документів дозвільного характеру у суб'єктів господарювання, необхідність одержання яких встановлена законом, здійснюють органи виконавчої влади та/або органи місцевого самоврядування (їх виконавчі органи) в межах повноважень та в порядку, передбачених законом.
Відтак, до компетенцій національної поліції не відносяться функції контролю наявності документів дозвільного характеру у суб'єктів господарювання.
Нормами статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Матеріали справи та фабула протоколу не містять актів перевірок АЗС відповідних державних органів, на яких покладено контроль за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення господарської діяльності, якими б було встановлено відсутність документів, в тому числі дозвільного характеру.
Встановлено, що АЗС була введена в експлуатацію згідно акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації №107 від 21.08.2000 року і затверджений розпорядженням голови Хустської РДА від 12.02.2001 року.
Перед початком будівництва проект отримав позитивні висновки державної екологічної експертизи державного управління екологічної безпеки в Закарпатській області від 01.03.1999 року №264/07, а також зведений комплексний висновок Закарпатської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи 102 від 14.06.2000 року.
Проходження процедури ОВД не є необхідним, оскільки об'єкт введений в експлуатацію до ведення в дію ЗУ "Про ОВД", що визначено ст.17 цього закону в п.1 і п.2.
У відповідності із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ».
Таким чином, за відсутності належних, достовірних та допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання останнього винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, апеляційний суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 283,294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 28 лютого 2021 року скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага