Справа №523/15276/18
Провадження №1-кп/523/223/23
10.02.2023 року
Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження № 12018160490004195 від 01.09.2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
Встановив:
Органом досудового розслідування, ОСОБА_6 , обвинувачується утому, що він 31.08.2018, близько 12:00 години, з метою таємного викрадання майна, а саме грошових коштів, які належали ОСОБА_7 та знаходились у гаражу, розташованому на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , прибув до вказаного гаражу.
Користуючись тим, що у зазначений час доби поряд відсутній його вітчим - ОСОБА_7 , який міг би спостерігати за його діями та завадити його злочинного наміру, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадання чужого майна, а саме грошових коштів, належних його вітчиму, доступ до яких здійснюється через двері гаражу, які були закриті на ключ. ОСОБА_6 своїм комплектом ключем відкрив вхідні двері та зайшов у середину.
Перебуваючи у середині гаражу, ОСОБА_6 таємно викрав грошові кошти ОСОБА_7 в сумі 1300 доларів США, що станом на 31.08.2018, відповідно до курсу НБУ становить 36764 гривні, та покинув приміщення гаражу, викраденим майном (грошовими коштами) розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми протиправними діями він завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 36764 гривень.
Органом досудового розслідування умисні дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
У судовому засідані захисником було заявлене клопотання про закриття кримінального провадження у звязку зі спливом часу притягнення до кримінальної відповідальності, обвинувачений ОСОБА_6 , підтримав клопотання, прокурор не заперечував.
За умовами ч. 1 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Згідно до ч. 2 ст. 12 КК України злочин невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбаченийст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
5. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109 - 1141, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437 - 439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як підозрюваного/обвинуваченого; згода підозрюваного/обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту початком перебігу строку давності є 31 серпня 2018 року.
З огляду на наведене, з часу вчинення злочину минуло більше 5 років, тобто у даному кримінальному провадженні, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений ч.3 ст.49 України,
Згідно п.1ч.2ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8ст.284 КПК України).
Також дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За умовами ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши справу №345/2618/16-к, у Постанові від 19 листопада 2019 року зазначив, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Кереючись:280, 284, 288 КПК України;
Ухвалив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, ч. 3 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №523/15276/18 - закрити.
Ухвала підлягає оскарженю протягом 7 діб.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1