Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/32/23
Єдиний унікальний №733/898/22
Рішення
Іменем України
16 лютого 2023 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого-судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального провадження цивільну справу за позовом Ічнянської міської ради, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
установив:
У листопаді 2022 року Ічнянська міська рада, як орган опіки і піклування, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не приймає участі в його вихованні, не цікавиться здоров'ям дитини, успіхами у навчанні, морально і матеріально не підтримує дитину та взагалі з нею не спілкується. Неповнолітній ОСОБА_2 проживав із батьком до його смерті, а після проживає з мачухою ОСОБА_3 . Із метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини позивач просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь державного закладу, у якому буде перебувати дитина або на користь законного представника дитини, у розмірі 1/4 частки доходу (заробітку) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду до досягнення дитиною повноліття.
Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відзиву на позов відповідачкою не подано.
Враховуючи, що всі учасники справи у судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 6).
Батько дитини - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).
Як убачається з характеристики № 69 від 22.09.2022 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але за місцем реєстрації не проживає. На території села вона не проживає вже декілька років, а за час проживання характеризується з негативної сторони, так як ніде не працювала, зловживала алкогольними напоями. Має двох дітей, життям яких вона не цікавилась, менший син ОСОБА_2 проживав з батьком до його смерті, мати участі в його житті та вихованні не брала (а.с. 11).
Неповнолітній ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_2 (а.с. 17), де і проживає на даний час разом зі своєю мачухою ОСОБА_3 , так як його батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується актом обстеження від 22 вересня 2022 року (а.с. 12).
ОСОБА_2 навчається на першому курсі в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Ічнянський професійний аграрний ліцей» за професією слюсар з ремонту сільськогомподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва. Водій автотранспортних засобів» (а.с. 14).
Як видно з листа Ічнянського професійного аграрного ліцею № 08-29/124 від 26.09.2022 року, за час перебування ОСОБА_5 у ліцеї його мати ОСОБА_6 жодного разу до навчального закладу не приходила, не відвідувала установчі збори учнів І курсу, не зв'язувалась з керівниками групи та не цікавилась навчанням свого сина (а.с. 16).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Ічнянської міської ради № 175 від 02 листопада 2022 року, останній затвердив висновок органу опіки та піклування Ічнянської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13), що й зазначено у вказаному вище висновку (а.с. 15).
Згідно ч. 1 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до вимог ст. 150 СК України виховання, піклування, забезпечення фізичного, духовного та морального розвитку дитини, забезпечення здобуття нею освіти є прямими обов'язками батьків.
У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН, 20 листопада 1959 р. (принцип 6, 8), проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Дитина повинна при всіх обставинах бути серед тих, хто першим отримує захист і допомогу.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року) держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-ІІІ від 21 квітня 2001 року виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є, з одного боку засобом захисту прав дитини, і з іншого, заходом впливу на батьків, які не виконують свої батьківські обов'язки щодо дитини, а тому є крайнім заходом впливу на цих осіб.
Аналізуючі зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до якого згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України повинна бути позбавлена батьківських прав.
Будь-яких доказів на спростування зазначеного вище відповідачкою не подано.
Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів, то в цій частині вони задоволенню не підлягають, оскільки на час розгляду справи опіка над дитиною не встановлена і опікуна не призначено.
Разом із тим, визначення конкретної особи на користь якої можливе стягнення аліментів на дитину або установи є визначальним та залежить від встановлення над дитиною опіки.
При цьому суд також враховує, що цивільним-процесуальним кодексом України не передбачено ухвалення рішення на майбутнє, а за відсутності визначеної в установленому порядку конкретної особи та/або відповідного органу, під опіку якого буде передана неповнолітня дитина, виконання рішення суду про стягнення аліментів на ОСОБА_2 буде неможливим.
Оскільки при подачі позову позивач був звільнений від сплати судового збору, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути у дохід держави 992,40 грн судових витрат.
Керуючись ст. 150, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165, ст. 166 Сімейного кодексу України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Ічнянської міської ради, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку с. Іл-Поляна Благовіщенського району, Башкирія, батьківських прав стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог Ічнянської міської ради, як органу опіки та піклування, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Ічнянська міська рада Чернігівської області, місце розташування: площа Т.Г. Шевченка, 1, м. Ічня, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04061748.
Відповідачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 16 лютого 2023 року.
Головуючий суддя В.М. Овчарик