Справа № 522/2456/23
Провадження № 2/522/2974/23
13 лютого 2023 року Суддя Приморського районного суду м. Одеси Шенцева О.П., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Хома Анна Сергіївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Сімонова Ольга Юріївна про визнання противоправними та скасування рішень приватного нотаріуса, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Хома Анна Сергіївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Сімонова Ольга Юріївна про визнання противоправними та скасування рішень приватного нотаріуса, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2023 року було відкрито провадження по даній справі, а також розглянута заява про забезпечення позову.
Вивчивши матеріали справи, головуюча суддя вважає за необхідне заявили собі самовідвід, з метою виключення всіх обставин, які можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді вказаної справи.
У відповідності до ст. 39 ЦПК України, із підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно до ч.1 ст.40 ЦПК України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч. 9 ст. 40 ЦПК України).
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Зокрема, ч.1 ст. 37 ЦПК України, встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
З аналізу вказаних норм чинного законодавства України вбачається, що Законом передбачено недопустимість участі судді в розгляді справи, у разі існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Перевіривши матеріали справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід за наступних підстав.
Суддя Шенцева О.П. брала участь у розгляді справи № 2-2651/08 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Одеської міської ради про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_4 про визнання права власності, за наслідками розгляду якої 12 травня 2008 року було ухвалено заочне рішення про відмовлення у задоволенні вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та Одеської міської ради, та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення літера А, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: 1 - основне площею 23,8 кв.м., 2 - основне площею 29,0 кв.м., 3 - основне площею 13,6 кв.м., 4 - вбудованої шафи - площею 0,47 кв.м., 5 - коридор площею 9,20 кв.м., 6 - коридор площею 1,53 кв.м, 7 - коридор площею 4,5 кв.м., 8 - коридор площею 1,7 кв.м., 9 - основне площею 9,6 кв.м., 10 - санвузол площею 8,0 кв.м., 11 - основне площею 15,1 кв.м., 12 - основне площею 4,83 кв.м., 13 - основне площею 8,0 кв.м., 14 - основне площею 13,3 кв.м., 15 - основне площею 13,14 кв.м., 16 - основне площею 3,08 кв.м., 17 - основне площею 7,2 кв.м., загальною площею 166,05 кв.м.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Враховуючи викладене та у зв'язку з тим, що суддя вже брала участь у розгляді справ, де сторонами були ОСОБА_1 , Одеська міська рада, та той самий предмет позову - нежитлове приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вважаю за необхідне і за доцільне з метою дотримання балансу інтересів між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення по даній справі, а також з метою запобігання у подальшому сумнівів і нарікань у об'єктивності і неупередженості головуючого в очах суспільства та з інших підстав, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36, ст. 39 ЦПК України заявити по даній цивільній справі самовідвід, щоб виключити будь-які сумніви щодо безсторонності судді.
Під час прийняття рішення про самовідвід по вищевказаній цивільній справі, суд також приймає до уваги положення ст.3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.
Частиною першою статті 41 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 14, 36, 39, 40, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заявити собі - судді Приморського районного суду м. Одеси Шенцевій О.П. самовідвід від участі як головуючого по цивільній справі № 522/2456/23, провадження 2/522/2974/23 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Хома Анна Сергіївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Сімонова Ольга Юріївна про визнання противоправними та скасування рішень приватного нотаріуса, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування.
Матеріали цивільної справи № 522/2456/23 передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для автоматизованого розподілу у порядку, визначеному ч. 3 ст. 14 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя
13.02.2023