Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/400/21
Провадження №: 1-кп/332/38/23
16 лютого 2023 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
У провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, який закінчується 23.02.2023 року, оскільки, на думку прокурора, ризики, передбачені пунктами 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення не перестали існувати. Крім того, ОСОБА_4 не має місця роботи, постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків, а також за останнім місцем проживання, де і було вчинено ним тяжке кримінальне правопорушення, обвинувачений не проживатиме, фактично не маючи місця проживання, у зв'язку з чим є ризик того, що ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, у тому числі корисливі, а отже, застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого не відверне вказаних ризиків.
Обвинувачений заперечував проти продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на особисте зобовязання, обгрунтовуючи тим, що ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором не доведені.
Суд заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Згідно рішення Європейського суду у справі "Вишневський та інші проти України", при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
У судовому засіданні прокурор належним чином мотивував своє клопотання, в частині наявності ризику, передбаченого п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявивши, що ОСОБА_4 не має місця роботи, постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків, а також за останнім місцем проживання, де і було вчинено ним тяжке кримінальне правопорушення, обвинувачений не проживатиме, фактично не маючи місця проживання, у зв'язку з чим є ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суворість можливого покарання, реальну можливість ухилення обвинуваченого від явки до суду.
Суд не погоджується із доводами сторони захисту про можливість зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобовязання, з підстави того, що ризики які існували під час обрання запобіжного заходу, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не зменшились, та не дозволяють застосувати до обвинуваченого альтернативні види запобіжних заходів, та не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку через те, що у обвинуваченого відсутні стійкі соціальні зв'язки, не має роботи, що може свідчити про вчинення корисливого кримінального правопорушення з метою отримання джерела доходу. Також, за останнім місцем проживання, де і було вчинено ним тяжке кримінальне правопорушення, обвинувачений не проживатиме, фактично не маючи місця проживання, а також з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду.
Отже, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою тому, суд вважає за доцільне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів без визначення застави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 182 КПК України, суд -
У задоволені клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 (шістдесят) днів тобто до 16 квітня 2023 року включно з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1