Справа № 308/12205/21
1-кс/308/599/23
15 лютого 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої Екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої Екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021070000000232 від 08 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.11.2020 між Державним підприємством «Свалявське лісове господарство» (замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (виконавець), на підставі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №007593 від 10.02.2020, було укладено договір №71 про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісівництвом.
Згідно вказаного договору та додатків до нього, ОСОБА_4 отримав право та зобов'язався на власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги пов'язані з лісівництвом, а саме заготівлю деревини породи «Бук» на території лісового господарства Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» у кварталі 32 виділ 9.3 площею 4,8 гектарів в загальній кількості 371 метр кубічний, з яких 54 метри кубічні - ділової деревини, 271 метри кубічні - дров'яної деревини та 5/41 метр кубічний - хмизу, строком до 31 грудня 2020 року.
Проте у зв'язку з невстановлених органом досудового розслідування причин та обставин, у вказаний період ФОП ОСОБА_4 не здійснив заготівлю деревини, у зв'язку з чим строк дії лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №007593 від 10.02.2020 було продовжено, та надано відстрочку на заготівлю деревини на 5 місяців, терміном до 31 травня 2021 року та відстрочки на вивезення заготовленої деревини з кінцевим строком до 30.09.2021.
Після закінчення строку дії заготівлі деревини по лісорубному квитку серії ЗА ЛРК №007593, 14.06.2021 працівниками Полянського лісництва в присутності ФОП ОСОБА_4 , було проведено огляд місць заготівлі деревини в кварталі 32, виділ 9.3. За результатами вказаного огляду, було складено акт огляду місць заготівлі деревини в якому вказано облік зрізаної деревини по пнях, в ході чого встановлено, що на момент огляду фактично заготовлено 152 м. куб. ділової деревини, 173 м. куб. дров'яної деревини та 46 м. куб. хворосту, хмизу і сучків. З огляду на це, ФОП ОСОБА_4 здійснив заготівлю деревини передбачену договором №71 та лісорубним квитком серії ЗА ЛРК №007593.
Незважаючи на це, 06 вересня 2021 року, ФОП ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконну порубку дерев у лісах, достовірно розуміючи, що термін на заготівлю деревини породи «Бук» згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №007593 закінчився 31.05.2021, а нового спеціального документа для використання лісових ресурсів у нього немає, організував незаконну порубку лісу, а саме надав вказівку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які згідно трудових договорів без номерів від 21.04.2021 та 11.08.2021 є його найманими працівниками, та які не були обізнані про злочинні наміри останнього, поїхати на територію лісового господарства Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» у квартал 32 виділ 9.3 та за допомогою бензинової ланцюгової пили марки «Husqvarna» здійснити заготівлю деревини породи «Бук», вказавши, що термін лісорубного квитка на заготівлю продовжено до 20.09.2021.
Так, ФОП ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка на зазначену ділянку лісового масиву, з корисливих мотивів, організував незаконну порубку лісу, а саме на початку вересня місяця 2021 року, у телефонному режимі надав своїм найманим працівниками вказівку на заготівлю деревини, які в свою чергу не були обізнані про злочинні наміри ФОП ОСОБА_4 та були впевнені в законності своїх дій, внаслідок чого, в період часу з 06.09.2021 по 08.09.2021, на території лісового господарства Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» у кварталі 32 виділ 9.3 здійснено незаконну порубку та трелювання сиро-ростучих дерев породи «Бук» в кількості 49 одиниць.
Внаслідок організованої ОСОБА_4 незаконної порубки 49-ти дерев породи «Бук» на території лісового господарства Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» у квартал 32 виділ 9.3 заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 421 930,17 (чотириста двадцять одна тисяча дев'ятсот тридцять гривень 17 копійок)
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, а саме у незаконній порубці дерев у лісах, що спричинила тяжкі наслідки.
13 лютого 2023 року ОСОБА_4 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
За результатами аналізу отриманих в ході досудового розслідування матеріалів, сторона обвинувачення вважає, що відносно підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з метою належного виконання останнім обов'язків підозрюваного у кримінальному провадженні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення, показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , протоколами огляду місця події від 08.09.2021, протоколом огляду відеозапису від 30.08.2022, висновком інженерно-екологічної експертизи, іншими матеріалами кримінального провадження.
Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому досудовому розслідуванню у вказаному кримінальному провадженні.
Зокрема, на думку сторони обвинувачення, останній може:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 7-ми років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
Як встановлено в ході досудового розслідування ОСОБА_4 неодноразово виїжджав за межі території України.
Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією, Словаччиною дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість злочину та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
2.Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
Враховуючи той факт, що в основу підозри, та однією із підстав притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності є надані покази свідками ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 , які є його найманими працівниками, відповідно є підстави вважати, що підозрюваний буде здійснювати тиск та вплив на останніх з метою дачі ним завідомо неправдивих показів чи відмови від дачі показів.
Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних про обставини кримінального правопорушення свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів, які залучені та будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.
3.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Оскільки, одним із видів діяльності, якими займається ОСОБА_4 , є заготівля деревини, останній може вчинити новий злочин, пов'язаний з незаконною порубкою деревини, прикриваючись здійсненням підприємницької діяльності.
4.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_4 може використати свої зв'язки для незаконного впливу на понятих, які брали участь у першочергових слідчих діях, чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Такий ризик, на думку сторони обвинувачення має місце, оскільки підозрюваний наразі свою вину у вчиненому злочині не визнає, покази надати відмовився, тобто обрав такий спосіб захисту, яким перешкоджає встановленню істини у кримінальному провадженню всіма можливими методами.
Крім цього, ОСОБА_4 може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, у тому числі тих, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та вчиняючи інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт, може у повній мірі забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 , як підозрюваного у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з огляду на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні. Окрім того захисник просив суд звернути увагу на те, що підзахисний є підприємцем та волонтером, а відтак його робота пов'язана з частими виїздами за кордон, зокрема що також обумовлено необхідністю ввезенням в Україну гуманітарної допомоги.
Підозрюваний також заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, підтримував позицію захисту, а також зазначав, що домашній арешт унеможливить займатись волонтерством. У той же час зазначив про відсутність намірів переховуватись від органів слідства та суду, оскільки має намір доводити свою невинуватість. Також зазначив, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей та є інвалідом ІІІ групи.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як установлено з матеріалів клопотання слідчим відділом Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12021070000000232 від 08 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні здійснюється розслідування подій, за яких 20.11.2020 між Державним підприємством «Свалявське лісове господарство» (замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (виконавець), на підставі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №007593 від 10.02.2020, було укладено договір №71 про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісівництвом.
Згідно вказаного договору та додатків до нього, ОСОБА_4 отримав право та зобов'язався на власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги пов'язані з лісівництвом, а саме заготівлю деревини породи «Бук» на території лісового господарства Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» у кварталі 32 виділ 9.3 площею 4,8 гектарів в загальній кількості 371 метр кубічний, з яких 54 метри кубічні - ділової деревини, 271 метри кубічні - дров'яної деревини та 5/41 метр кубічний - хмизу, строком до 31 грудня 2020 року.
Проте у зв'язку з невстановлених органом досудового розслідування причин та обставин, у вказаний період ФОП ОСОБА_4 не здійснив заготівлю деревини, у зв'язку з чим строк дії лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №007593 від 10.02.2020 було продовжено та надано відстрочку на заготівлю деревини на 5 місяців, терміном до 31 травня 2021 року та відстрочки на вивезення заготовленої деревини з кінцевим строком до 30.09.2021.
Після закінчення строку дії заготівлі деревини по лісорубному квитку серії ЗА ЛРК №007593, 14.06.2021 працівниками Полянського лісництва в присутності ФОП ОСОБА_4 , було проведено огляд місць заготівлі деревини в кварталі 32, виділ 9.3. За результатами вказаного огляду, було складено акт огляду місць заготівлі деревини в якому вказано облік зрізаної деревини по пнях, в ході чого встановлено, що на момент огляду фактично заготовлено 152 м. куб. ділової деревини, 173 м. куб. дров'яної деревини та 46 м. куб. хворосту, хмизу і сучків. З огляду на це, ФОП ОСОБА_4 здійснив заготівлю деревини передбачену договором №71 та лісорубним квитком серії ЗА ЛРК №007593.
Незважаючи на це, 06 вересня 2021 року, ФОП ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконну порубку дерев у лісах, достовірно розуміючи, що термін на заготівлю деревини породи «Бук» згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №007593 закінчився 31.05.2021, а нового спеціального документа для використання лісових ресурсів у нього немає, організував незаконну порубку лісу, а саме надав вказівку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які згідно трудових договорів без номерів від 21.04.2021 та 11.08.2021 є його найманими працівниками, та які не були обізнані про злочинні наміри останнього, поїхати на територію лісового господарства Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» у квартал 32 виділ 9.3 та за допомогою бензинової ланцюгової пили марки «Husqvarna» здійснити заготівлю деревини породи «Бук», вказавши, що термін лісорубного квитка на заготівлю продовжено до 20.09.2021.
Як стверджує орган досудового розслідування, ФОП ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка на зазначену ділянку лісового масиву, з корисливих мотивів, організував незаконну порубку лісу, а саме на початку вересня місяця 2021 року, у телефонному режимі надав своїм найманим працівниками вказівку на заготівлю деревини, які в свою чергу не були обізнані про злочинні наміри ФОП ОСОБА_4 та були впевнені в законності своїх дій, внаслідок чого, в період часу з 06.09.2021 по 08.09.2021, на території лісового господарства Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» у кварталі 32 виділ 9.3 здійснено незаконну порубку та трелювання сиро-ростучих дерев породи «Бук» в кількості 49 одиниць.
Внаслідок організованої ОСОБА_4 незаконної порубки 49-ти дерев породи «Бук» на території лісового господарства Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» у квартал 32 виділ 9.3 заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 421 930,17 (чотириста двадцять одна тисяча дев'ятсот тридцять гривень 17 копійок)
У межах даного кримінального провадження 13.02.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, тобто незаконній порубці дерев, що спричинило тяжкі наслідки.
Орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , яке обґрунтовує наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, ризиків, визначених ст.177 КПК України, та недостатністю застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та для досягнення завдань кримінального провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.
У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. Обґрунтованість підозри не спростована належними та допустимими доказами та стверджується наявними в матеріалах справи документами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.
При цьому суд зазначає, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Фактично слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Основними ризикам, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є:
-підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (враховуючи усвідомлення підозрюваним тяжкості покарання, має можливість покинути територію України, як в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України);
-підозрюваний може незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також на інших осіб, які на даний час невстановлені;
-підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, використати зв'язки для незаконного впливу на понятих чи підшукати осіб, які можуть надати вигідні для останнього неправдиві покази. Вказаний ризик, на думку сторони обвинувачення, має місце оскільки підозрюваний не визнає вину, тобто обрав такий спосіб захисту, який перешкоджає встановленню істини у справі;
-підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється (може вчинити новий злочин, пов'язаний із незаконною порубкою деревини, прикриваючись здійсненням підприємницької діяльності). .
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватись від органів досудового розслідування та суду) слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання не містять жодних доказів про спроби уникнення від слідства та суду підозрюваного. Так, з наданих стороною захисту доказів слідує, що підозрюваний здійснює доставку гуманітарних вантажів з-за кордону в Україну, у зв'язку з чим потребує частого виїзду за межі території України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Наведені вище обставини не дають достатніх підстав вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, то клопотання сторони обвинувачення не містить жодного обґрунтування таких та відомостей про імовірні спроби/дії підозрюваного допустити поза процесуальну поведінку. Натомість орган досудового розслідування зв'язує ризик перешкоджання кримінальному провадженню із невизнанням вини підозрюваним, що не заслуговує на увагу.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
У контексті наведеної норми, слідчий суддя не може не залишити поза увагою той факт, що допитані свідки - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 покази яких лягли в основу підозри у вчиненні кримінального правопорушення, є підлеглими підозрюваного, що у свою чергу збільшує імовірність впливу ОСОБА_4 на останніх.
Відтак слідчий суддя приходить до переконання про доведеність стороною обвинувачення вказаного ризику.
Отже, на виконання вимог частин 1 статті 183 КПК України слідчим суддею оцінено імовірність поза процесуальних дій підозрюваного у контексті можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, закон покладає обов'язок доказування щодо наявності ризиків та недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам на прокурора.
У судовому засіданні з розгляду даного клопотання стороною обвинувачення не доведена недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд, на виконання вимог ст. 178 КПК України, врахував наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК, а також тяжкість покарання кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , характеризуючі особу підозрюваного дані, а саме: наявність сім'ї та утриманців, наявність постійного місця проживання, роботи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, його сімейний стан, наявність постійного місця проживання та роботи, відсутність судимостей, слідчий суддя прийшов до переконання, що у клопотанні сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 слід відмовити. Разом з тим, суд вбачає достатнім обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої Екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього судом обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 до 15 квітня 2023 року включно.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 16.02.2023 о 11 год. 30 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1