Ухвала від 13.02.2023 по справі 308/1943/23

Справа № 308/1943/23

1-кс/308/485/23

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023078170000049 від 31 січня 2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлено, 30.01.2023 до чч ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення працівників прикордонної служби про те, що прямуючи на в'їзд в Україну прибув транспортний засіб марки "Фіат" д.н.з. НОМЕР_1 , під час перевірки транспортного засобу виявлено невідповідність номерних позначень кузова.

31 січня 2023 року відомості про вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078170000049 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.

30 січня 2023 року о 19 год 30 хв. під час огляду місця події за адресою с. Соломоново, Ужгородського району, міжнародний пункт пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Чоп(Тиса)» слідчий СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 виявив та вилучив транспортний засіб марки «Fiat» моделі «500X» VIN- НОМЕР_2 державний номерний знак « НОМЕР_1 », який в подальшому був поміщений на спеціальний майданчик ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою: с. Оноківці, вул.Головна, буд.55, Ужгородського району, Закарпатської області. Також в ході огляду виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу марки «Fiat» моделі «500X» VIN- НОМЕР_2 державний номерний знак « НОМЕР_1 » являється ОСОБА_5 , однак за кермом, на момент огляду місця події перебував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30 січня 2023 року постановою старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , яка здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні транспортний засіб марки «Fiat» моделі «500X» VIN- НОМЕР_2 державний номерний знак « НОМЕР_1 », який в подальшому був поміщений на спеціальний майданчик ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою: с. Оноківці, вул.Головна, буд.55, Ужгородського району, Закарпатської області та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 - визнані речовими доказами.

Враховуючи викладене, а також те, що транспортний засіб марки «Fiat» моделі «500X» VIN- НОМЕР_2 державний номерний знак « НОМЕР_1 » та документи на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 визнані речовим доказом та є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, постала потреба у збереженні вказаного речового доказу, який надалі може бути використаний у процесі доказування у порядку ст. 91 КПК України, до прийняття кінцевого процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.

Зважаючи на те, що транспортний засіб марки «Fiat» моделі «500X» VIN- НОМЕР_2 державний номерний знак « НОМЕР_1 » та документи на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є об'єктами кримінально протиправних дій та визнані речовим доказом, останні можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

В судове засідання прокурор не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, жодних заяв до суду не надходило.

Власник майна в судове засідання не з'явився, причина неявки суду невідома.

Вивчивши зміст клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступні обставини.

Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру

щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Положеннями ст. 98 КПК України законодавцем визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частинами другою та третьою ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та може накладатись на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначених у статті 98 КПК України.

Відтак матеріали провадження містять достатньо даних, які вказують на відповідність зазначеного слідчим майна критеріям ст. 98 КПК України, а відповідно і можливості його використання стороною обвинувачення як доказу у кримінальному провадженні.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України суд зобов'язаний при розгляді клопотання про накладення арешту на майна враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно Першого протоколу до передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або за загальними принципами міжнародного права.

Відтак, на підставі викладеного вище, слідчий суддя приходить до переконання, що з метою належного забезпечення потреби досудового розслідування, зокрема збереження вказаних у клопотанні речових доказів, з врахуванням того, що в даному випадку вилучені органом досудового слідства речі по суті є предметом кримінального правопорушення, прокурором наведені правові підстави для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, власником майна не спростовано наведені у клопотання обставини вчинення кримінального правопорушення, тому слід застосувати арешт вказаного в клопотанні майна і таке втручання у права та інтереси власника майна буде виправданим.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023078170000049 від 31 січня 2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України - задовольнити.

1.Накласти арешт на транспортний марки «Fiat» моделі «500X» VIN- НОМЕР_2 державний номерний знак « НОМЕР_1 », який було вилучено в ході огляду місця події 30.01.2023 за адресою: с. Соломоново, Ужгородського району, міжнародний пункт пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Чоп(Тиса)».

2.Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке було вилучено в ході огляду місця події 30.01.2023 за адресою: с. Соломоново, Ужгородського району, міжнародний пункт пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Чоп(Тиса)» та знаходяться при матеріалах кримінального провадження.

3.Заборонити використання та розпоряджання транспортним засобом марки «Fiat» моделі «500X» VIN- НОМЕР_2 державний номерний знак « НОМЕР_1 » та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

4.Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п'яти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду (особою, яка не була присутньою під час її оголошення на протязі 5-и днів з дня отримання її копії)

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонногосуду ОСОБА_1

Попередній документ
109016123
Наступний документ
109016125
Інформація про рішення:
№ рішення: 109016124
№ справи: 308/1943/23
Дата рішення: 13.02.2023
Дата публікації: 09.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (08.02.2023)
Дата надходження: 08.02.2023
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БЕДЬО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
суддя-доповідач:
БЕДЬО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ