Справа № 298/351/21
Номер провадження 2-а/298/2/23
09 лютого 2023 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
судді Зизич В.В.,
секретар судового засідання Коваль А.Ю.,
номер справи 298/351/21,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: інспектор СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Лях С.С., Головне управління Національної поліції в Закарпатській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт.Великий Березний позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Лях С.С., Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №223818 від 26 березня 2021 року,
ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства звернувся до суду з вказаним вище позовом.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 26 березня 2021 року інспектором СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Лях С.С., без роз"яснення позивачу прав, без повідомлення про час і місце розгляду справи, без з"ясування усіх обставин справи та не забезпечивши право на правову допомогу, складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху, зафiксоване не в автоматичному режимi, серії БАБ №223818, якою притягнуто ОСОБА_1 до адмiнiстративної вiдповiдальностi за ч.6 ст.121 КУпАП. Вказаною постановою позивача визнано винним за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 850 гривень за те, що 26 березня 2021 року о 7 годині 20 хвилин у с.Оноківці по вул.Ротмана водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ford модель Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , не був пристебнутим ременем безпеки та при перевірці по факту задній номерний знак автомобіля був забруднений, що унеможливлювало ідентифікувати транспортний засіб на відстані 20-ти метрів.
Позивач зазначив, що не згідний з означеною постановою та вважає її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, наведені в постанові обставини не відповідають дійсності, вину позивач категорично заперечує, оскільки Правил дорожнього руху не порушував, ременем безпеки був пристебнутий і розстебнув такий при зупинці автомобіля, а на свій мобільний телефон відзняв можливість ідентифікації реєстраційного номеру автомобіля з відстані більше 20-ти метрів. Наголошує, що відповідачем жодним чином на момент зупинки керованого позивачем транспортного засобу не встановлено неможливість ідентифікування номерного знаку та порушення правил користування ременем безпеки.
Стверджує, що працівник поліції не склав протокол про адміністративне правопорушення, позбавив можливості позивача надати пояснення, клопотання, висловити свою незгоду, не було відібрано пояснень, не надано можливості скористатись правовою допомогою, чим грубо порушено вимоги ст.268 КпАП України, не призначено справу до розгляду.
Вказує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський не досліджував жодного доказу, до постанови у справі про адміністративне правопорушення не долучено доказів, передбачених ст.251 КпАП України, висновок про вину позивача не ґрунтується на жодному доказі, що стверджено змістом оскарженої постанови, відтак постанова винесена без достатніх доказів, не зафіксованого жодного свідка.
Наголошується, що оскаржувана постанова порушує законні права та інтереси позивача, щодо якого проведено розгляд справи з порушенням норм КУпАП, та факт вчинення правопорушення не доведено.
За вказаних обставин, позивач просить скасувати оскаржену постанову серії БАБ №223818 від 26 березня 2021 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 9 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 4 червня 2021 року до участі у справі залучено співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області.
9 липня 2021 року поштовим відправленням на адресу суду від Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, згідно якого у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про скасування постанови представник відповідача просить відмовити.
Вказується, що інспектором СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, оскільки 26 березня 2021 року о 7 годині 20 хвилин у с.Оноківці по вул. Ротмана водій ОСОБА_1 не був пристебнутим ременем безпеки та під час перевірки по факту задній номерний знак автомобіля був забруднений, що унеможливлювало ідентифікувати транспортний засіб на відстані 20-ти метрів, а відтак, позивач порушив приписи п.2.9в ПДР України, за що ч.6 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, внаслідок чого було складено постанову серії БАБ №223818 від 26 березня 2021 року та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП.
З посиланням на положення п.1.9, 2.9в ПДР, ч.6 ст.121 КУпАП, ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", ст.14 Закону України "Про дорожній рух», представник відповідача стверджує, що в силу законних підстав працівником поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 №1395, посилання позивача на порушення законодавства в даному випадку є безпідставними, тому такі вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають. Наголошує, що інспектором поліції було зафіксовано правопорушення, зокрема, зроблено фото автомобіля, яким керував позивач, із забрудненим номерним знаком, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20-ти метрів.
До відзиву до позову долучено фотографію автомобіля.
3 серпня 2021 року поштовим відправленням на адресу суду від ВП №1 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надійшов лист з долученим фотозображенням автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відносно якого була винесена постанова серії БАБ №223818 від 26 березня 2021 року за ч.6 ст.121 КУпАП.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи.
Позивач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, на розгляд справи не з"явився, матеріали справи містять письмову заяву ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, позов просить задовольнити.
Представники відповідачів - інспектора СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, будучи належним чином повідомленими про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення тексту повідомлення про виклик на офіційну електронну адресу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у судове засідання не з'явилися.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
З'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення на них відповідача, дослідивши та оцінивши докази, суд приходить наступних висновків.
Судом установлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №223818 від 26 березня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із означеним рішенням поліцейського, вважає себе невинним, а оскаржену постанову такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення наявності факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість винесення ним постанови про адміністративне правопорушення.
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, суд виходить із наступного.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст.9 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що визначено ч. 2 ст. 77 КАС України.
Оскарженою постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КупАП.
Виходячи із змісту оскарженої постанови, особою, яка її винесла, було встановлено, що 26 березня 2021 року о 7 годині 20 хвилин у с.Оноківці по вул. Ротмана водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ford модель Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , не був пристебнутим ременем безпеки та при перевірці по факту задній номерний знак автомобіля був забруднений, що унеможливлювало ідентифікувати транспортний засіб на відстані 20-ти метрів, чим порушив п.2.9 (в) ПДР України.
Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону №3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
Згідно п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 2.9 (в) ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому транспортному засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно із п.30.2 ПДР України, на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.
Частиною 6 ст.121 КУпАП (в редакції, чинній станом на 26.03.2021 року) визначено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В свою чергу, відповідно до ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.6 ст.121 КУпАП, розглядають органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно із ст. 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не заперечував факт керування транспортним засобом та зупинки його інспектором поліції, і того, що номерний знак керованого ним автомобіля був забрудненим, проте наголошував, що відповідач жодним чином на момент зупинки транспортного засобу не встановив неможливість ідентифікації номерного знака, а позивач в свою чергу на мобільний телефон відзняв можливість ідентифікації реєстраційного номера авто. Тобто позивач наполягав, що відповідачем не доведено належними доказами наявність складу адміністративного правопорушення, яке інкриміновано позивачеві.
Суд відхиляє такі доводи позивача, вважаючи їх намаганням уникнути відповідальності, і приходить до висновку про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, що в свою чергу свідчить про правомірність оскаржуваної постанови.
Як згадувалось вище, в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач скоїв правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП, оскільки, будучи водієм транспортного засобу не був пристебнутим ременем безпеки та задній номерний знак автомобіля був забруднений, що унеможливлювало ідентифікувати транспортний засіб на відстані 20-ти метрів, чим порушив п.2.9 в ПДР. Суд зазначає, що в графі 7 «до постанови додаються» постанови серії БАБ №223818 від 26 березня 2021 року наявні відомості про долучення до постанови фото.
На підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідачем до відзиву на позов та окремо листом надано суду фото.
Так, з оглянутого фото судом встановлено, що задня частина транспортного засобу, в тому числі номерний знак, повністю забруднені і, за переконанням суду, чітко визначити символи останнього з відстані 20 м було б неможливо.
Вказане фото, яке у розумінні ст.251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення, підтверджує факт керування позивачем транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, чітко визначити символи якого з відстані 20 м неможливо.
З огляду на наведене, суд вважає, що факт порушення позивачем вимог п.2.9 (в) ПДР України є доведеним.
Отже, за положеннями ч.6 ст.121 КУпАП за керування транспортним засобом з забрудненим номерним знаком, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, водій несе відповідальність.
Що стосується посилань позивача в заявленому позові на порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності позивача та без роз'яснення прав, без складання протоколу про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.
Отже, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Згідно матеріалів справи, постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст.222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП, безпосередньо на місці його вчинення.
Також, суд зазначає, що позивач був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення, копія постанови йому була вручена, що підтверджується його підписом в оскаржуваній постанові.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення процедури розгляду справи або порушення прав позивача під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та/або будь-яким чином свідчили про перевищення службових повноважень інспектором поліції відносно позивача. Зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КпАП України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність спірної постанови серії БАБ №223818 від 26 березня 2021 року. Притягуючи позивача до адміністративної відповідальності, відповідач мав для цього достатні підстави, діяв у межах наданих повноважень та на підставі закону. Вказане є підставою для відмови у задоволенні позову повністю.
Керуючись ст.ст.9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Лях С.С., Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №223818 від 26 березня 2021 року - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідачі: інспектор СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Лях С.С., місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Кошового, 4; Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, місцезнаходження: 88000, м.Ужгород, вул.Ф.Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913.
Повне рішення суду складено 9 лютого 2023 року.
Суддя Зизич В.В.