Справа № 243/1128/22
Провадження № 2/243/547/2023
09 лютого 2023 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В.,
за участю секретаря Бочарової М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду, діючи з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10.05.2022 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінпромаркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, старший державний виконавець Слов'янського міськрайонного відділ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
27.01.2022 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 09.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис № 19191 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості у розмірі 3455,05 грн. Старшим державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків) 06.08.2021 було відкрито виконавче провадження № 66392424. Вважає, що виконавчий напис, який оскаржується, було вчинено з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами та з порушеннями законодавства, а саме: виконавчий надпис було вчинено без належної перевірки та встановлення безспірності боргу; позивачку не було повідомлено належним чином про виникнення заборгованості та необхідності її погашення, а також про факт вчинення виконавчого напису нотаріусом. У зв'язку з зазначеним просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати.
28.01.2022 року заяву позивачки про забезпечення позову було задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 66392424 від 06.08.2021 року, що здійснювалося на підставі виконавчого напису № 19191, вчиненого 09.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем на користь стягувача ТОВ «ФК «Фінпроммаркет» про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 3455, 05 грн, до набрання рішенням законної сили.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечували.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінпром Маркет», який був неодноразово належним чином повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про перенесення судового засідання не надав.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. до судового засідання не з'явився, був двічі повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, заяв та клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Державний виконавець Слов'янського міськрайонного відділ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до судового засідання не з'явився, двічі був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, заяв та клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
За вказаних обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. на підставі статей 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис № 19191, відповідно до якого стягувачем є ТОВ «ФК «Фінпром Маркет», боржником ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 21.02.2018 року по 09.04.2021 року. Сума заборгованості складає 3455,05 грн.
Виконавчий напис виданий на підставі кредитного договору № 981/3111CLBPS від 10.09.2013 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», право вимоги за яким було відступлено на підставі договору факторингу, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «Сіті фінанс». Між ТОВ «Сіті фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу № 1/ПТБ від 15.10.2020 року. ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФК«Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу № 18102020-ФК від 18.10.2020.
Постановою старшого державного виконавця Слов'янського мыськрайонного відділ ДВС Східного міжрегыонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ВП № 66392424 від 06.08.2021 року відкрито виконавче провадження за оскаржуваним виконавчим написом нотаріуса.
Ухвалою суду було витребувано у відповідача та третіх осіб належним чином засвідченні копії документів, що перебувають у їх володінні у зв'язку із вчиненням виконавчого напису від 09.04.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 19191, однак ухвала суду виконана не була.
Таким чином, за відсутності інших доказів, суд стає на бік позивача в питанні щодо відсутності домовленості між позивачем та банком про стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий перелік документів затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (надалі Перелік).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 Перелік доповнено розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 набрала чинності 10.12.2014 року.
Таким чином, з 10.12.2014 року нотаріуси мали право вчиняти виконавчі написи на документах, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, зокрема, за кредитними договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»
Колегія суддів апеляційного суду в цій справі прийшла до висновку про те, що позивачами доведено факт застосування до них оскаржуваного нормативно-правового акту, оскільки запропоновані оскаржуваною постановою КМУ зміни у процедуру вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних і іпотечних договорах створюють можливість при наявності злого умислу, недбалості чи з інших причин кредитору та/чи його посадовим особам або пов'язаним із ними третім особам, незаконно заволодіти коштами або майном, як позивачів так і інших громадян України, шляхом введення в оману нотаріуса, який керуючись спірним актом буде вимушений вчинити виконавчий напис на підставі документів, що не є належними доказами безспірності заборгованості, та згодом стягнення майна чи коштів виконавчою службою на підставі такого виконавчого напису
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі № 826/20084/14.
З огляду на викладене, пункт 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку втратив чинність з 22 лютого 2017 року, а тому, з цієї дати нотаріуси не мають права вчиняти виконавчі написи на документах, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, зокрема, на підставі кредитних договорів та виписок з рахунку боржника.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Згідно підпунктів 1.1.-1.3 п. 1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вказана правова позиція узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування доводів позивача про недотримання вимог законодавства під час звернення відповідача з заявою про видачу виконавчого надпису, у тому числі на підтвердження безспірності нарахованих сум (розрахунку заборгованості та відсотків), доказів надсилання боржнику вимоги про повернення заборгованості, тощо.
За вказаних обставин суд визнає виконавчий надпис, що оскаржується, таким що не підлягає виконанню, та задовольняє позовні вимоги.
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.п.1,2 ч. 3, ч.8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів. Відповідно до ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Керанчуком В.Б. 20.01.2022 року було укладено Договір щодо надання правової допомоги та представництва інтересів. Додатковою угодою до договору від 20.01.2021 року сторонами визначено розмір гонорару за надання правової допомоги позивачці у розмірі 5000,00 грн.
Враховуючи вказані обставини та відсутність з боку відповідача заперечень щодо розміру судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення понесені ним та документально підтверджені витрати на оплату правової допомоги у розмірі 5000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн та 496,20 грн за подання позивачем заяви про забезпечення позову.
На підставі ч. 7 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 128, 131, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінпромаркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, старший державний виконавець Слов'янського міськрайонного відділ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 19191 від 09.04.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінпром Маркет» у розмірі 3455,05 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінпром Маркет» (ЄРДПОУ 43311346, адреса: 08200 Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, оф. 204) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати на оплату правової допомоги у розмірі 5 000 грн 00 коп. та судовий збір в сумі 1488 грн 60 коп. разом в сумі 6 488 (шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровськогоапеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков