Номер справи 237/654/23
Номер провадження 2/237/564/23
(заочне)
13.02.23 м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С.М.
при секретарі Бахтіяровій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини.
Позивач зазначає, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Великоновосілківського районного управління юстиції у Донецькій області зроблено актовий запис № 18 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від цього шлюбу вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане 13 вересня 2013 року.
Спільне життя між позивачем та відповідачем не склалося, в зв'язку із різними поглядами на сімейне життя та обов'язки. На підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Сім?я розпалася та існує формально. Вони переконались, що кожен по-різному дивиться на головні критерії шлюбу і тому в їх інтересах вирішили розірвати шлюб. Після фактичного припинення шлюбних відносин дитина, залишились на утриманні відповідачки. За домовленістю з останньою, позивач постійно піклується про дитину, бере участь у її вихованні. З моменту їх фактичного роз'їзду з відповідачкою, остання мало приділяє уваги дитині. Гроші, які позивач дає на утримання дитини, ОСОБА_2 витрачає на власний розсуд та відпочинок. ОСОБА_1 проживає окремо в квартирі, має стабільний та високий заробіток, хоче дати дитині освіту і добробут. Неповнолітня ОСОБА_3 дуже хоче жити з позивачем, тому що подобається із ним проводити час, подобається те, що він постійно з нею. На думку позивача через те, що маючи в руках як засіб маніпуляції, повне управління дитиною, відповідачка часто шантажує його тим, що в разі невиконання останнім забаганок відповідачки, стосовно її фінансового забезпечення, остання забере дитину та поїде до іншої країни. Беручи до уваги постійні погрози ОСОБА_2 , позивач має реальні побоювання, що в нинішній ситуації, яка склалася в нашій країні, відповідачка дійсно зможе реалізувати свій план без згоди позивача. ОСОБА_2 не може дати дитині ні належного виховання, ні матеріального забезпечення, так як ніде не працює та не має власного заробітку.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановлений законодавством строк та порядок, надав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановлений законодавством строк та порядок.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Стаття 105 ч. 1 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.
Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документ, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст.ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.
Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім виняткових обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися без піклування сім'ї або без адекватних засобів підтримки.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї з моменту народження.
На підставі ст. 3,76,79,80,175,184 ЦПК, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», статей 160, 161 СК України, відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України»,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 23 березня 2013 року відділом реєстрації актів цивільного стану Великоновосілківського районного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 18.
Визначити місце проживання (в тому числі відібрати дитину у матері без позбавлення батьківських прав) неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , залишивши її на його повному утриманні та вихованні за адресою: АДРЕСА_1 .
Допустити негайне виконання рішення для запобігання загрози життю та здоров'ю учасників процесу у період дії воєнного стану.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.М. Ліпчанський