майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"13" лютого 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1171/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
секретар судового засідання: Зоренка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Кімак З.К., представник, довіреність від 12.07.2022,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської
міської ради
до Фізичної особи-підприємця Чумаченко Марини Анатоліївни
про стягнення 51 420,71 грн.
Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи - підприємця Чумаченко Марини Анатоліївни про стягнення 51 420,71грн з яких: 42 441,22грн основного боргу, 969,54грн 3% річних та 8 009,95грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №1819 від 06.09.2016 про постачання теплової енергії.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.12.2022 позовну заяву Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.01.2023.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.01.2023 розгляд справи по суті було відкладено на 13.02.2023.
01.02.2023 на адресу суду від Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради надійшла заява №345/6 від 01.02.2023 про зменшення розміру позовних вимог з доданими документами та доказами надіслання іншій стороні. В даній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 50 831,15грн, з яких: 42 441,22грн основний борг, 937,98грн 3% річних та 7 451,95грн інфляційних втрат.
Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2023 подала клопотання від 13.02.2023 долучення до матеріалів справи копії банківських виписок на підтвердження здійснених проплат: 21.02.2022 на суму 3 000,00грн, 07.06.2022 - 10 000,00грн. Позовні вимоги представник позивача підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, з урахуванням заяви №345/6 від 01.02.2023 про зменшення розміру позовних вимог просила позов задовольнити у повному обсязі.
Згідно приписів п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи подану заяву №345/6 від 01.02.2023 про зменшення позовних вимог, які було заявлено в позовній заяві, можливість подачі якої передбачена приписами ч.2 ст.46 ГПК України, господарський суд прийняв до розгляду вказану заяву та постановив здійснювати розгляд справи з урахуванням поданих змін, а саме про стягнення з відповідача: 50 831,15грн з яких: 42 441,22грн основного боргу, 937,98грн 3% річних та 7 451,95грн інфляційних втрат.
Відповідач свого представника в судове засідання 13.02.2023 не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить реєстр відправлень рекомендованої кореспонденції від 17.01.2023 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 1000233286439) (а.с.53-56). Поштове відправлення про направлення відповідачу копії вказаної ухвали згідно відомостей з офіційного сайту "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення (за номером ідентифікатора 1000233286439) вручено за довіреністю 23.01.2023 (а.с.57-58).
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
З огляду на те, що неявка в засідання суду відповідача та неподання ним письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2016 між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (позивач/виконавець) та фізичною особою-підприємцем Чумаченко Мариною Анатоліївною (відповідач/споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії №1819 (а.с. 9-12), за умовами якого позивач як виконавець зобов'язується своєчасно та відповідної якості постачати теплову енергію, а споживач зобов'язується своєчасно проводити її оплату за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору, тарифи на теплову енергію на дату укладання договору становлять: для другої групи споживачів: 1019,09 без ПДВ гривень за одну Гкал.
У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов'язковим для Сторін з моменту введення їх в дію.
В пункті 2.4 договору наведена характеристика об'єктів споживача теплової енергії по вул.Івана Сльоти, 60.
Згідно п.3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
1) споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
2) споживачі - бюджетні установи проводять оплату до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, платіжними документами, які виписуються Виконавцем.
3) споживачі - бюджетні установи можуть проводити попередню оплату до 25 числа поточного місяця у розмірі 50%, або 100% від очікуваного споживання наступного місяця.
Відповідно до п.3.2 договору, теплова енергія оплачується безготівково на розрахунковий рахунок виконавця.
Згідно п.3.5 договору, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Неотримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору.
В пп.4.2.2 договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати теплову енергію у встановлений договором строк.
Відповідно до п.11.1 договору, цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання. Договір може бути розірваний за зверненням споживача лише після закінчення опалювального періоду. Строк позовної давності за даним договором становить п'ять років.
Договір підписано представниками сторін.
Судом враховується, що відповідно до пункту 2.1 договору сторони погодили, що тарифи на теплову енергію може бути змінено в порядку визначеному чинним законодавством України, про що споживачу повідомляється в засобах масової інформації. Розмір щомісячної плати коригується у відповідності до зміни тарифів.
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 08.10.2021 №1175 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії" №1288 від 04.11.2021 встановлені наступні тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, зокрема: п.3.2.1 для потреб інших (крім населення) споживачів: тариф на послугу з постачання теплової енергії (відповідно п.1.2.1) - 6 456,73грн/Гкал (з ПДВ) (а.с.23).
Як встановлено судом з поданих до справи доказів, на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у період з січня 2022 року по жовтень 2022 року, виписав та виставив відповідачу рахунки на проведення оплати на загальну суму 46 948,43грн, а саме: №1819 від 31.01.2022 за січень 2022 на суму 17 518,91грн, №1819 від 28.02.2022 за лютий 2022 на суму 13 407,68грн, №1819 від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 11 706,42грн, №1819 від 30.04.2022 за квітень 2022 на суму 3 757,56грн, №1819 від 31.10.2022 за жовтень 2022 на суму 557,86грн (а.с.17-21), однак відповідач не виконувала зобов'язання щодо оплати за надані послуги з постачання теплової енергії.
Водночас, судом також враховується, що станом на січень 2022 року у відповідача перед позивачем була заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за грудень 2021 у сумі 8 492,79грн, що вбачається з розрахунку нарахувань і оплат по ФОП Чумаченко М.А. (а.с.13).
Таким чином, загальна сума заборгованості за період з грудня 2021 по жовтень 2022 становила 55 441,22грн.
У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно п.3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
1) споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до умов договору в частині узгоджених сторонами строків оплати та положень ч.1 ст.530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був оплатити за надану теплову енергію до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідачем було оплачено послуги за надану теплову енергію позивачем лише частково в загальній сумі 13 000,00грн, що підтверджується банківськими виписками: 21.02.2022 на суму 3 000,00грн та 07.06.2022 на суму 10 000,00грн (а.с.48-52).
В порушення умов договору, відповідач не здійснив розрахунків за надану теплову енергію у сумі 42 441,22грн (46948,43+8492,79-13000,00) у визначений сторонами у договорі строк.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Станом на час розгляду справи, відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків з позивачем за надані послуги теплової енергії у встановлений строк не виконав, доказів сплати заборгованості в загальній сумі 42 441,22грн суду не надав.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 42 441,22грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.
Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд враховує наступне.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення оплат, відповідно до зазначеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 937,98грн та 7 451,95грн інфляційних втрат (розрахунок а.с.41-42).
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон" розрахунок проведених позивачем нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 937,98грн та інфляційних втрат в сумі 7 451,95грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 42 441,22грн заборгованості, 937,98грн 3% річних та 7 451,95грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чумаченко Марини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 48; ідентифікаційний код 35343771):
- 42 441,22грн заборгованості,
- 937,98 грн 3% річних,
- 7 451,95грн інфляційних втрат,
- 2 481,00грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 16.02.23
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - до справи,
2 - позивачу (рек.),
3 - відповідачу (рек.),
та на електронну пошту: - teplo@teplo.net.zt.ua