майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"09" лютого 2023 р. м. Житомир Справа № 906/288/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.,
секретаря судового засідання: Стретович Н.К.
без участі представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Дочірнього підприємства "Романівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс"
до Фізичної особи - підприємця Падалка Віктора Валерійовича
про стягнення 47324,30 грн
Дочірнє підприємство "Романівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до ФОП Падалка Віктора Валерійовича про стягнення 73503,11 грн, з яких 48286,32 основного боргу, 12164,92 грн пені, 2356,29 грн 3% річних, 10695,58 грн інфляційних втрат та судового збору.
Позовні вимоги обгрунтовані не виконанням відповідачем обов'язку з оплати за поставлену продукцію згідно з договором купівлі-продажу №69 від 11.02.2020.
Ухвалою від 07.06.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду (а. с. 93).
28.06.2022 та 29.06.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 27.06.2022 із запереченнями щодо заявлених позовних вимог (а. с. 96-101).
Ухвалою від 03.08.2022 господарський суд продовжив підготовче провадження; відклав підготовче засідання; витребував у позивача додаткові докази (а. с. 113).
11.10.2022 до суду від позивача надійшла заява від 07.10.2022 в порядку ч. 3 ст. 46 ГПК України про стягнення з відповідача 30334,12 грн боргу, 7642,17 грн пені, 1480,25 грн 3% річних, 7867,76 грн інфляційних втрат, 2481,00 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 158 - 164), яку ухвалою від 12.10.2022 господарський суд призначив до розгляду в тому ж засіданні (а. с. 166).
28.10.2022 до суду від відповідача надійшов відзив від 20.10.2022 на заяву позивача від 07.10.2022 в порядку ч. 3 ст. 46 ГПК України із запереченнями проти уточнених позовних вимог з підстав, у ньому викладених (а. с. 177, 178).
Відповідними ухвалами від 28.10.2022 господарський суд постановив:
- прийняти до розгляду заяву позивача від 07.10.2022 та вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 47324,30 грн, з яких, 30334,12 грн боргу, 7642,17 грн пені, 1480,25 грн 3% річних, 7867,76 грн інфляційних втрат, а також судових витрат (а. с. 182).
- закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті (а. с. 183).
Ухвалою від 01.12.2022 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 22.12.2022 о 10:30 (а. с. 192, 193).
Ухвалою від 22.12.2022 господарський суд розгляд справи по суті відклав на 24.01.2023 р. о 11:30; зобов'язав позивача, серед іншого, забезпечити участь свідка ОСОБА_1. в засіданні суду в режимі відеоконференції та надіслати на електронну адресу суду заповнену та підписану присягу свідка ОСОБА_1 (за наявності) (а. с. 197-198).
Ухвалою від 24.01.2023 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 09.02.2023 о 14:30 повторно зобов'язав позивача забезпечити участь свідка ОСОБА_1 в засіданні суду в режимі відеоконференції та надіслати на електронну адресу суду заповнену та підписану присягу свідка ОСОБА_1 (за наявності); надіслати належні докази щодо тимчасової непрацездатності представника Крижанівського О.А. , а також щодо причин не прибуття представника в судове засідання 24.01.2023; попередив про право суду на застосування заходів процесуального примусу у випадку, зокрема, невиконання процесуальних обов'язків без поважних причин (а. с. 202).
Ухвалою від 09.02.2023 господарський суд застосував до позивача заходи процесуального примусу у вигляді 2684,00 грн штрафу за зловживання процесуальними правами, а саме за невиконання ухвал Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022, від 22.12.2022 та від 24.01.2023.
Представники сторін у судове засідання не прибули.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
11.02.2020 між ДП "Романівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" (продавець, позивач) та ФОП Падалка В. В. (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №69 (далі - договір) (а. с. 82, 83), за п. 1.1 якого продавець передає у власність лісопродукцію, яка визначена у специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти лісопродукцію і сплатити за неї ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.
Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна кількість лісопродукції зазначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Перелік, кількість та ціна лісопродукції, яка поставляється, вказується в специфікаціях та протоколах погодження ціни, які є невід'ємною частиною договору (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору покупець здійснює попередню оплату за лісопродукцію з моменту підписання договору в розмірі 100% вартості згідно специфікації або 100% вартості кожної окремої партії лісопродукції, але не пізніше 2 календарних днів.
Згідно п. 6.1 договору продавець зобов'язується передати лісопродукцію покупцю на умовах франко-проміжний склад.
Право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості лісопродукції та підписання товаро-транспортних накладних (п. 6.2 договору).
За п. 10.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами; термін дії договору - до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до їх повного завершення.
У разі невиконання покупцем п. 5.1 цього договору покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми оплати лісопродукції за кожен день прострочення (п. 10.2 договору).
У специфікації №1 від 13.02.2020 до договору сторони узгодили поставку тирси у кількості 200 куб. м. на загальну суму 30000,00 грн з ПДВ (а. с. 7).
У специфікації №2 від 13.02.2020 до договору сторони домовились про поставку тирси у кількості 200 куб. м. на загальну суму 20400,00 грн з ПДВ (а. с. 8).
У специфікації №3 від 21.02.2020 до договору сторони узгодили поставку обаполи у кількості 500 куб. м. на загальну суму 54000,00 грн з ПДВ (а. с. 8 на зв.).
У специфікації №4 від 21.02.2020 до договору сторони домовились про поставку обаполи у кількості 500 куб. м. на загальну суму 78000,00 грн з ПДВ (а. с. 9).
В уточненій позовній заяві ДП "Романівський лісгосп АПК" зазначає, що ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 135935,40 грн (а. с. 158 - 164).
На підтвердження здійснення поставки позивач до позовної заяви додав копії таких товарно-транспортних накладних: №023836 від 14.02.2020 на суму 4725,00 грн; № 023837 від 14.02.2020 на суму 5814,00грн; №024271 від 20.02.2020 на суму 4680,00грн; №024272 від 25.02.2020 на суму 4414,80 грн; №024274 від 25.02.2020 на суму 3164,40 грн; №024277 від 25.02.2020 на суму 4710,00 грн; №024276 від 26.02.2020 на суму 4539,60 грн; №024287 від 02.03.2020 на суму 3153,60 грн; №024288 від 03.03.2020 на суму 4633,20 грн; №024290 від 04.03.2020 на суму 3164,40грн; №024289 від 04.03.2020 на суму 4620,00 грн; №024291 від 05.03.2020 на суму 4680,00 грн; №024294 від 06.03.2020 на суму 4695,00 грн; №024299 від 13.03.2020 на суму 3759,60 грн; №024300 від 13.03.2020 на суму 2656,80 грн; №024298 від 13.03.2020 на суму 4575,00 грн; №024301 від 17.03.2020 на суму 3825,00грн; №024304 від 20.03.2020 на суму 3375,00 грн; №024307 від 01.04.2020 на суму 3375,00 грн; №024321 від 21.04.2020 на суму 3375,00 грн; №024322 від 22.04.2020 на суму 3375,00 грн; №024327 від 24.04.2020 на суму 3375,00 грн; №024328 від 27.04.2020 на суму 3375,00 грн; №024329 від 28.04.2020 на суму 3375,00грн; №024330 від 29.04.2020 на суму 3375,00 грн; №024331 від 30.04.2020 на суму 3375,00 грн; №024345 від 07.05.2020 на суму 3375,00 грн; №024348 від 12.05.2020 на суму 3375,00 грн; №024367 від 18.05.2020 на суму 3375,00 грн; №024370 від 21.05.2020 на суму 3375,00 грн; №024396 від 29.05.2020 на суму 3375,00грн; №024400 від 03.06.2020 на суму 3375,00 грн; №024410 від 12.06.2020 на суму 3375,00 грн; №024415 від 16.06.2020 на суму 3375,00 грн; №024424 від 26.06.2020 на суму 3375,00 грн; №024308 від 01.07.2020 на суму 3375,00 грн (а. с. 10 - 45).
В уточненій позовній заяві позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар на суму 87649,08 грн згідно з наданими копіями прибуткових касових ордерів та бухгалтерської довідки 3108 від 01.06.2022 (а. с. 45-58, 85-86).
До матеріалів позовної заяви ДП "Романівський лісгосп АПК" додано копію претензії про сплату заборгованості із доказами її надіслання відповідачу (а. с. 59-64).
Враховуючи уточнену позовну заяву та п. 1, 2 резолютивної частини ухвали господарського суду від 28.10.2022, заявленим до вважається спір про стягнення з відповідача 30334,12 грн основного боргу, 7642,17 грн пені, 1480,25 грн 3% річних, 7867,76 грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
У відзиві від 20.10.2022 відповідач визнає факт укладення між сторонами спору договору купівлі-продажу №69 від 11.02.2020, однак зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження здійснення господарських операцій між сторонами та виникнення у відповідача заборгованості за договором.
2. Щодо клопотання позивача про витребування доказів (а. с. 118).
У матеріалах справи є клопотання позивача про витребування у відповідача інформації про відповідальних осіб від імені вантажоодержувача, які здійснювали прийом товару за договором купівлі-продажу №69 від 11.02.2020.
Як вбачається із ухвали господарського суду від 06.09.2022 присутній в судовому засіданні відповідач повідомив, що він нікого не уповноважував на отримання товару у зв'язку з відсутністю найманих працівників (а. с. 126).
Додатково відповідач підтвердив це в листі від 28.09.2022 (а. с. 131).
З огляду на викладене, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.
3. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч.1 ст.175 ГК України майново - господарськими визнаються цивільно -правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
4. Щодо позовних вимог позивача про стягнення 30334,12 грн основного боргу, 7642,17 грн пені, 1480,25 грн 3% річних, 7867,76 грн інфляційних втрат.
У даних спірних відносинах сторони договором передбачили, що продавець зобов'язується передати лісопродукцію покупцю на умовах франко-проміжний склад. Право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості лісопродукції та підписання товаро-транспортних накладних (п. 6.1-6.2 договору).
Позивач, наполягаючи на задоволенні позовних вимог, посилається на те, що ним виконано зобов'язання з поставки, оскільки відповідачеві у період з лютого по липень 2020 року передано за товарно-транспортними накладними тирси та обаполи на загальну суму 135935,40 грн, однак відповідач за поставлений товар розрахувався частково.
У свою чергу, ФОП Падалка В. В. у судових засіданнях 05.07.2022 та 06.09.2022 зазначив, що додані до позовної заяви ТТН не підписував, оплату за поставлений товар здійснював безготівково відповідно до наданих позивачем рахунків. Крім того, повідомив суд, що готівкою, відповідно до поданих прибуткових касових ордерів, не розраховувався та не уповноважував нікого на отримання товару за договором у зв'язку із відсутністю найманих працівників (а. с. 105, 126).
Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. За ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі - Положення №88), затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення.
Згідно з п. 2.4 Положення №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Вказане свідчить про те, що накладна як належний доказ здійснення господарської операції - передачі товару, може прийматися судом лише в тому випадку, коли вона містить всі необхідні реквізити (обов'язкові).
При цьому, одними з необхідних реквізитів є посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, створює відповідні права і обов'язки особам, які його підписали, підтверджують правдивість та реальність господарської операції.
Подані позивачем на підтвердження здійснення поставки відповідачу товарно-транспортні накладні у графі "прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" містять прізвища тих осіб, що значаться у графах "прийняв водій/експедитор" та "здав водій/експедитор", та не містять таких обов'язкових реквізитів первинного документу: посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції від імені вантажоодержувача; таким чином не можливо ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.
Виходячи зі змісту п. 11 наказу № 4 від 12.01.2012 "Про порядок оформлення, рух та облік первинних документів", відвантаження товару без належного оформлення необхідних товаророзпорядчих документів не вважається поставкою товару, а матеріально-правова відповідальність при цьому покладається на представника продавця, тобто представника позивача.
Отже наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні не можуть вважатися доказом поставки товару за договором, оскільки надані накладні не відповідають обов'язковим вимогам до первинних бухгалтерських документів.
29.09.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи заяв свідків, водіїв позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , викладених у формі письмових пояснень, у яких вони вказали, що здійснювали перевезення лісопродукції відповідачу за договором купівлі-продажу №69 від 11.02.2020 на підставі частини товарно-транспортних накладних, поданих до позовної заяви, а саме, №024271 від 20.02.2020; №024321 від 21.04.2020; №024322 від 22.04.2020; №024327 від 24.04.2020; №024328 від 27.04.2020; №024329 від 28.04.2020; №024330 від 29.04.2020; №024331 від 30.04.2020; №024348 від 12.05.2020; №024345 від 07.05.2020; №024367 від 18.05.2020; №024370 від 21.05.2020; №024396 від 29.05.2020; №024400 від 03.06.2020; №024410 від 12.06.2020; №024415 від 16.06.2020; №023836 від 14.02.2020; №024272 від 25.02.2020; №024277 від 25.02.2020; №024276 від 26.02.2020; №024288 від 03.03.2020; №024289 від 04.03.2020; №024291 від 05.03.2020; №024294 від 06.03.2020; №024299 від 13.03.2020; №024298 від 13.03.2020; №024301 від 17.03.2020; №024304 від 20.03.2020; №024307 від 01.04.2020; №024308 від 01.07.2020; крім того зазначили, що приймання лісопродукції згідно з цими ТТН здійснювалось ФОП Падалка В. В. та його уповноваженими особами (а. с. 133,134).
До вказаного клопотання позивач також надав копії наказів про прийняття на роботу вказаних громадян водіями вантажного автомобіля, відповідно, щодо ОСОБА_1 - від 24.02.2017 №156-П та щодо ОСОБА_3 - від 28.01.2020 №32-П, а також наказу від 17.06.2020 №226-П про звільнення водія вантажного автомобіля ОСОБА_3 за угодою сторін (а. с. 135 - 137).
Ухвалами від 01.12.2022, 22.12.2022 та 24.01.2023 господарський суд постановляв викликати для допиту та надання пояснень свідка ОСОБА_1 , зобов'язував позивача забезпечити його участь в засіданні суду в режимі відеоконференції та надіслати на електронну адресу суду заповнену та підписану ним присягу свідка (а. с. 192, 197, 202).
Однак, станом на 09.02.2023 позивачем вимоги вищезазначених ухвал не виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ГПК України якщо свідок без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.
Крім того суд зазначає, що покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо фактів перевезення та отримання відповідачем лісопродукції за договором купівлі - продажу №69 від 11.02.2020 не беруться судом до уваги і з тих підстав, що свідок ОСОБА_1 є працівником позивача, а ОСОБА_3 був його працівником, тому наявні обгрунтовані причини ставити під сумнів об'єктивність поданих показів.
За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Оцінюючи подані докази в сукупності за правилами ст. 86 ГПК України та виходячи із встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП "Романівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" щодо стягнення 30334,12 грн основного боргу необґрунтовані, не підтверджені належними та допустимими доказам та не підлягають задоволенню.
У свою чергу позовні вимоги про стягнення 7642,17 грн пені, 1480,25 грн 3% річних, 7867,76 грн інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення боргу за поставлену лісопродукцію за договором купівлі-продажу №69 від 11.02.2020, не підлягають задоволенню, оскільки у задоволенні основної вимоги відмовлено.
5. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У зв'язку з відмовою у позові, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 123, 129, 131, 135, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 16.02.23
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - до справи
2 - позивачу на ел. адреси: lisgosp_apk1@ukr.net та Kizi2529@gmail.com
3 - відповідачу на ел. пошту: 0937142304@ukr.net