Справа № 201/6160/22
Провадження 8/201/4/2023
10 лютого 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
секретаря - Ковтун К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини, -
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпра перебувала цивільна справа № 201/6160/22 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.
Судовим наказом від 03.10.2022р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було стягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Ташкента Узбекистану, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 31.08.2022 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд зазначеного судового наказу за нововиявленими обставинами.
Зазначив, що з вересня 2019 по серпень 2022р.р., в тому числі безпосередньо беручи участь у лавах ЗСУ в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, він постійно пересилав гроші ОСОБА_2 на утримання дітей, а 03.09.2022р. отримав поранення, проходить стаціонарне лікування в Україні, відібраний для лікування за кордоном, оформлює інвалідність, через поранення не може продовжувати службу або іншим чином працевлаштуватись, а виплати по інвалідності ще не отримує. Також надає матеріальну допомогу старшій повнолітній дочці сторін ОСОБА_5 , яка продовжує навчання, співмешканці, інваліда 3 групи, та своїм батькам, аліменти на утримання молодшої неповнолітньої дочки сплачував добровільно. При розірванні шлюбу залишив ОСОБА_6 все нерухоме майно.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно копії свідоцтва про народження (а.с.6), ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно поданих копій банківських документів, ОСОБА_1 добровільно надавав кошти на утримання дітей, перерахувавши ОСОБА_6 від вересня 2019 по серпень 2022р.р. включно загалом 355 765грн (а.с.42-122-151).
ОСОБА_6 зазначене не спростувала.
Згідно довідки від 01.03.2022р. в/ч НОМЕР_3 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в зазначеній в/ч (а.с.27), 03.09.2022р. отримав наскрізне вибухово-осколкове поранення правого коліна з пошкодженням підколінної артерії за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини в районі виконання завдань за призначенням внаслідок обстрілів з боку ЗС РФ позицій 234 окремого батальону бригади територіальної оборони із застосуванням ствольної артилерії та 120мм мінометів, танків, а також веденню контактного бою (а.с.28).
З 04.09.2022 по 18.10.2022р.р. ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування в МКЛ-16 м. Дніпра з діагнозами: мінно-вибухова травма, акубаротравма, забій м'яких тканин голови, посттравматичний неврит правого малогомілкового нерву з вираженим больовим та м'язовотонічним синдромами, перелом проксимального відділу великогомілкової кістки (будь-якої частини) S 82.11: перелом проксимального відділу великогомілкової кістки з переломом малогомілкової кістки (будь-якої частини) МВП правої гомілки з пошкодженням підколінної артерії. Відкритий перелом верхньої третини великогомілкової (кортикальний шар) та малогомілкової кістки. Стан після пластики підколінної артерії. Рекомендовано продовжити лікування (а.с.161-162).
Судовим наказом від 03.10.2022р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було стягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Ташкента Узбекистану, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 31.08.2022 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та вирішено питання про судові витрати (а.с.15).
З 28.11.2022 по 07.12.2022р.р. ОСОБА_1 проходив лікування в КП «Дніпропетровська обласна лікарні ім. Мечникова» ДОР, з клінічнім діагнозом: наслідки мінно-вибухового поранення правої гомілки; консолідований перелом правої великогомілкової кістки у верхній третині з наявністю стороннього тіла, згинальна контрактура лівого колінного суглоба (травматолог), посттравматична нейропатія правого малогомілкового та правого великогомілкового нерву, виражений больовий синдром (невропатолог); надані лікувальні рекомендації, рекомендовано продовжити лікування та спостереження у хірурга (а.с.159-160).
Наразі ОСОБА_1 включено у список військовослужбовців, відібраних для лікування за кордоном (а.с.170).
Згідно зі статтею 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно із частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пункти 27-34; рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46).
Щодо норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, то обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках і своїх повнолітніх дітей. Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного. Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Як встановлено ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 4, 5 ст. 423 ЦПК України).
Отже, перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
Відповідно до роз'яснень, що викладені у п. 3, п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», судам роз'яснено, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові № 766/14447/18 (провадження № 61-2953ск20) від 10 квітня 2020 року.
У пункті 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», роз'яснено, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Слід зазначити, що в порядку наказного провадження вирішуються безспірні вимоги, передбачені статтею 161 ЦПК України, без перевірки обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 168 ЦПК України).
За положеннями ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини отримання 03.09.2022р. поранення, на які посилається заявник, а відтак погіршення його стану здоров'я, яке призвело до подальшого тривалого стаціонарного лікування та зумовило включення його до списків лікування за кордоном, існували на час ухвалення судового рішення 03.10.2022р., але залишилися невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки ці обставини беззаперечно не були відомі на час розгляду справи, вони не підлягають дослідженню під час вирішення питання стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а тому можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відтак судовий наказ слід скасувати у зв'язку з нововиявленими обставинами, відмовити ОСОБА_2 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , роз'яснити ОСОБА_2 її право на звернення до суду на загальних підставах в порядку позовного провадження.
Інші обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не є нововиявленими в розумінні ст. 423 ЦПК України.
Інтереси неповнолітньої дитини при цьому не порушуються, оскільки за ч. 2 ст. 445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160,171,423,429 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Скасувати у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий наказ № 201/6160/22, виданий Жовтневий районним судом м. Дніпропетровська 03 жовтня 2022 року за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Ташкента Узбекистану, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 31.08.2022 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на користь держави судовий збір у розмірі 248 гривень 10 копій.
Відмовити ОСОБА_2 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Роз'яснити ОСОБА_2 її право на звернення до суду на загальних підставах в порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Суддя: Покопцева Д.О.