Справа № 534/234/23
Провадження № 1-кс/534/82/23
15 лютого 2023 року м. Горішні Плавні
Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023170520000095 від 07 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-1 КК України про арешт майна,
До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся начальник Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 із клопотанням, в якому порушує питання про накладення арешту на два металевих предмети із символікою СРСР. Та визначити місцем зберігання речових доказів камеру зберігання речових доказів відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 6.
Необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження вмотивована тим, що вилучене майно визнане речовими доказами по кримінальному провадженню №12023170520000095 від 07.02.2023.
Необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження вмотивована прокурором тим, що з метою повного, всебічного, неупередженого розслідування даного кримінального правопорушення, проведенням необхідних у даному кримінальному провадженню експертиз, запобігання знищенню речових доказів, є необхідність у накладенні арешту на два предмети із символікою СРСР, які мають значення речових доказів по даному кримінальному провадженню, оскільки є об'єктами вчинення кримінального правопорушення, зберігають та собі його сліди, а також містять інформацію яка підлягає встановленню та доказуванню по кримінальному провадженню.
Виходячи із змісту внесеного клопотання, досудовим розслідуванням установлено, що 11.02.2023 до слідчого відділення, із письмовою заявою про добровільну видачу, звернувся гр. ОСОБА_4 , який у присутності понятих, добровільно видав 2 предмети нерівної форми, виготовлені з металу срібного кольору, довжиною 24 см, шириною 8,5 см. Вказані предмети мають отвір з нижньої частини діаметром 3,2 см та довжиною 6,5 см, далі маються плоскі, витягнуті металеві, нерівної форми накінечник по одному на кожному предмет, в кожному накінечнику мається символіка СРСР, а саме серп та молот із зіркою зверху. Вказані предмети 11.02.2023 було тимчасово вилучено та поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору.
Відомості за даним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170520000095 від 07.02.2023та розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-1 КК України.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання про арешт майна, посилаючись на викладенні у ньому обставини.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Зі змісту поданого клопотання убачається, що вилучене під час огляду вищевказане майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні від 07.02.2023 за №12023170520000095 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.436-1 КК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З доданих до клопотання документів вбачається, що вилучене майно має значення речових доказів для кримінального провадження.
Метою застосування арешту у даному випадку є відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.
Слідчий суддя зауважує, що ст.41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.168 КПК України, вилучені речі є тимчасово вилученим майном, на яке, у відповідності до ч.5 ст.171 КПК України, може бути накладено арешт з метою його подальшого використання під час проведення експертних досліджень та слідчих дій, унеможливлення втрати слідів злочину.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання, враховує, приписи статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Дослідженням наявних матеріалів судом встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна відповідає вимогам ст.170, 171 КПК України.
Враховуючи наведені положення Закону та беручи до уваги, що віднесення до речових доказів вилучених в ході огляду місця події, відповідає критеріям ст.98 КПК України, згадані речі могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про арешт зазначеного майна є обґрунтованим.
Керуючись ст.98,170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання начальника Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити повністю.
Накласти арешт на два металевих предмети із символікою СРСР, з позбавленням права володіння, користування та розпорядження.
Речі на котрі накладено арешт помістити до камери зберігання речових доказів відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 6.
Арешт на майно накладається до його скасування у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Роз'яснити учасникам розгляду справи право на звернення із клопотанням про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено в судовому засіданні о 09 год 00 хв 16 лютого 2023 року в залі судових засідань Комсомольського міського суду Полтавської області.