Справа № 369/2203/23
Провадження №1-кс/369/488/23
14.02.2023 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111050000477 від 10.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 263 КК України, -
До Києво-Святошинського районного суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111050000477 від 10.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 263 КК України.
Свої вимоги слідчий мотивує тим, що слідчим відділом Бучанського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12023111050000477 від 10.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 10.02.2023 близько 15 год. 30 хв. незаконно придбані за вищевказаних обставин боєприпаси, а саме тридцять три патрони поклав до чорної тряпчаної сумки-мішка та поклавши її до лівої кишені куртки вийшов з дому за вищевказаною адресою та попрямував у власних справах. Цього ж дня, близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_4 , виходячи з свого домоволодінння за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно утримуючи при собі вищевказані боєприпаси, був зупинений працівниками поліції, в порядку Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з підозрілою поведінкою. На запитання працівників поліції чи наявні ОСОБА_4 при собі заборонені обігом в Україні предмети чи речовини, останній повідомив, що у його сумці наявні боєприпаси. Після чого, на місце події було викликано слідчо-оперативну групу відділення поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області і в ході проведення огляду, 10.02.2023 о 15 год. 40 хв. у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та вилучено вищевказані тридцять три патрони.
11.02.2023 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 пояснив, що окрім вилученого в нього вдома в гаражному приміщенні ще залишились патрони 7,62х39 та мисливські патрони.
У зв'язку з чим 11.02.2023 року було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено: речовину, схожу на канабіс; 23 патрони різного калібру; запал УЗРГМ та корпус гранати.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що зазначене вище майно являється предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій та були набуті кримінально протиправним шляхом.
Таким чином, у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене вище майно відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на таке майно може призвести до його відчуження, знищення, перетворення та зміни.
На підставі вищевикладеного, слідчий просив накласти арешт на майно вилучене 11.02.2023 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: буд АДРЕСА_1 , а саме: речовину, схожу на канабіс; 23 патрони різного калібру; запал УЗРГМ та корпус гранати.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явились.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111050000477 від 10.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене 11.02.2023 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: буд АДРЕСА_1 , а саме: речовину, схожу на канабіс; 23 патрони різного калібру; запал УЗРГМ та корпус гранати.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1