Справа № 577/115/23
Провадження № 2-а/577/7/23
15 лютого 2023 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
у складі:
головуючого судді Рідзевської І.О.,
за участю секретаря Олійник В.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про спонукання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Конотопського РВП ГУНП в Сумській області та просить суд визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Конотопського ВП ГУНП в Сумській області, яка виразилися у відмові вжити заходів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та зобов'язати уповноважену особу Конотопського ВП ГУНП в Сумській області скласти відповідний протокол про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги мотивує тим, що 06.10.2022 року він звернувся до Конотопського відділу поліції з письмовою заявою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,2004 року народження за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказане правопорушення вчинено21.04.2022 року у м. Конотоп, коли зіткнулись автомобіль «Опель Астра» під його керуванням та мотоцикл «Вайпер» під керуванням ОСОБА_2 . У зв'язку з вищевказаним постановою суду від 30.08.2022 року його було притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки проведена по адміністративній справі авто технічна експертиза встановила у його діях порушення п.п 2.3, 9.2, 9.4 Правил дорожнього руху. Однак вказана експертиза встановила також порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху і у діях ОСОБА_2 . Незважаючи на вказане, замість притягнути ОСОБА_2 до відповідальності Конотопський відділ поліції повідомив його 20.11.2022, що ОСОБА_2 навчається у м. Одеса, тому притягнути його до відповідальності неможливо. Вважає, що працівники поліції проявили бездіяльність, не прийнявши заходи по складанню відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, просить задовольнити позов та визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Конотопського РВП ГУНП в Сумській області та зобов'язати вчинити певні дії.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 січня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30.08.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження в справі у зв'язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладенням адміністративного стягнення (а.с.7-9).
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/119-22/5656-ІТ від 01 серпня 2022 року у даній ситуації водій автомобіля «OPEL ASTRA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 мав діяти у відповідності з вимогами п.п. 2.3 «б», 9.2 «б», 9.4, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху. В діях водія автомобіля «OPEL ASTRA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з вказаною дорожньо-транспортною пригодою і подією. Дії водія мотоцикла «Вайпер» д.н.з. НОМЕР_2 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України (а.с.4-6).
Відповідно до листа Конотопського РВП ГУНП в Сумській області № 2917/61 від 20.10.2022 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що ОСОБА_2 навчається у м. Одеса, тому притягнути його до відповідальності неможливо. В подальшому в разі присутності за місцем реєстрації, останнього буде притягнуто за ст. 124 КУпАП (а.с.3).
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності
Згідно з п.1 частини першої ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Відповідно до частини першої ст.221 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 5 Розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 (надалі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення; поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені, зокрема статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.1 Розділу VIII Інструкції, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 7), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Згідно статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Основного Закону України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
За змістом частини третьої статті 124 Основного Закону України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Стосовно поняття «охоронюваний законом інтерес» в тому ж Рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд зазначає, що в цій справі, обраний ОСОБА_1 спосіб захисту, як оскарження дій працівників поліції та зобов'язання їх скласти процесуальні документи з метою притягнення до адміністративної відповідальності іншу особу, не створить для скаржника жодних юридичних прав та/чи обов'язків.
Крім того, з огляду на завдання адміністративного провадження, факт притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності не може вплинути на особисті права та/або інтереси заявника.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (справа №826/3585/18, адміністративне провадження №К/9901/14504/19).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовної заяви із наведених підстав слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про спонукання до вчинення дій - залишити без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Рідзевська І. О.