03 липня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої-судді Варвус Ю.Д. суддів: Баса О.Г., Гуменюк Н.І. при секретарі Курдзіль М.В. з участю: адвоката ОСОБА_5
позивачки ОСОБА_1, представника
відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1271
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Старокостянтинівського районного суду від 05 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, виступ адвоката, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 01 жовтня 1983 року по 29 квітня 2005 року працювала технічкою Пеньківської сільської ради. 29 червня 2005 року їй видали трудову книжку, із записів якої вона дізналась, що звільнена з роботи за прогул. Вважає звільнення незаконним, просила суд поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 1700 грн.
Рішенням Старокостянтинівського міськрайонного суду від 05 травня 2006 року в
позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неврахування судом поважності причин пропуску нею строку звернення до суду з зазначеним позовом.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити з наступних підстав.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм належна оцінка, його висновки підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 01 жовтня 1983 року працювала технічним працівником Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району. Розпорядженням №28 від 29 квітня 2005 року звільнена з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України - прогул без поважних причин. 29 червня 2005 року їй було видано трудову книжку.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про
вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він
дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення -
в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової
книжки.
Головуюча у першій інстанції -Завадська О.П. Справа №22- 1271
Доповідач - Варвус Ю.Д. Категорія 40
Звертаючись до суду з вказаним позовом 08 листопада 2005 року. ОСОБА_1 не надала суду доказів поважності пропуску строку позовної давності, не здобуті такі і в засіданні апеляційного суду.
При таких обставинах суд обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку звернення за захистом порушеного права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду грунтується на повно, всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог позову не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308. 315. 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Старокостянтинівського районного суду від 05 травня 2006 року залишити без
зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.