" 05 " липня 2006 року м. Хмельницький
Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Гуменюк Н.І.
суддів: Варвус Ю.Д., Баса О.Г.
при секретарі Курдзіль М.В. з участю: ОСОБА_1, представників сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц-1208 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 17 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Шепетівська ПМК-181" про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням і стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ВАТ «Шепетівська ПМК-181" до ОСОБА_1 про визнання втратившою право на користування житловим приміщенням.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
встановила:
В липні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду і просила зобов'язати ВАТ «Шепетівська ПМК-181" усунути перешкоди в користуванні кімнатою №НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1 в м. Шепетівка, зобов'язати адміністрацію провести перерахунок оплати за користування гуртожитком і стягнути на її користь 5000 грн. моральної шкоди.
В травні 2005 року ВАТ «Шепетівська ПМК-181" пред'явило зустрічний позов і просило визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. В ході вирішення спору товариство доповнило вимоги і просило виселити ОСОБА_1 з гуртожитку.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 17 травня 2006 року позови ОСОБА_1 і ВАТ «Шепетівська ПМК-181" задоволено частково.
Зобов'язано ВАТ «Шепетівська ПМК-181" провести перерахунок оплати за користування ОСОБА_1 гуртожитком, виключивши період, починаючи з вересня 2002 року, в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування кімнатоюНОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1 в м. Шепетівка. В задоволенні позову про її виселення відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення суду вважає невірним, просить його скасувати, посилаючись на те, що адміністрація самоправно переселила її в 2002 році з кімнати №НОМЕР_2 в кімнату №НОМЕР_1, а в березні 2006 року ще й винесла речі з цієї кімнати. Такі неправомірні дії залишились поза увагою суду, який неправомірно відмовив у задоволенні її
Головуючий у першій інстанції - Борисов О А. Справа № 22ц-1208
Доповідач - Гуменюк Н.І. Категорія № 29, 32
вимог, не застосувавши норми права, які регулюють виселення і надання іншого житла.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за спільним рішенням адміністрації та профкому ВАТ «Шепетівська ПМК-181" від 01 березня 1996 року ОСОБА_1 була вселена в кімнату НОМЕР_2, площею 12 кв.м, в гуртожитку по АДРЕСА_1 в м. Шепетівка, в якій проживала до вересня 2002 року, однак коштів за це не вносила. 19 вересня 2002 року цей же орган прийняв рішення про покращення житлових умов працівника ПМК ОСОБА_3, шляхом надання їй кімнати НОМЕР_2, а ОСОБА_1 видав ордер на вселення в кімнату №НОМЕР_1 цього ж гуртожитку і попередив, що в разі непогашення заборгованості вона буде виселена. Отримавши ключі від кімнати №НОМЕР_1, ОСОБА_1 в ній фактично не проживала, посилаючись на відсутність зручностей, хоча в ній до цього мешкав ОСОБА_4 і у нього вона була прийнята в задовільному стані. Як пояснили суду свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 позивачка з'являлась для того, щоб влаштувати сварку з сусідами, і у виділеній їй кімнаті розбила умивальник та унітаз. Склавши декілька актів про це, комендант 16.03.2006 року дав розпорядження про звільнення кімнати №НОМЕР_1 від речей ОСОБА_1 і в даний час вони знаходяться на відповідному зберіганні.
Давши належну оцінку цим обставинам, суд вірно відхилив вимоги ОСОБА_1 про вселення в кімнату №НОМЕР_2 та відшкодування моральної шкоди і правильно зобов'язав власника гуртожитку зробити перерахунок боргу за проживання, виключивши час, протягом якого вона не користувалась послугами.
Слід погодитись із позицією суду в частині вирішення позовних вимог про визнання ОСОБА_1 втратившою право на користування кімнатою №НОМЕР_1. З матеріалів справи і показів самої ОСОБА_1 вбачається, що вона з вересня 2002 року в гуртожитку не проживала, доказів, які б свідчили про неможливість цього або поважних причин її відсутності вона не подала, не здобуті вони і судом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і містять посилання на обставини, які з достатньою повнотою досліджені судом. Безпідставним являється її твердження про незастосування судом належних правових норм, оскільки спір вирішено у відповідності до норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
За наведених обставин апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 17 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: підпис
Судді: підписи