Провадження № 21-з/803/27/23 Справа № 205/6666/20 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
08 лютого 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2023 року,
встановила:
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.01.2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2022 року - залишено без задоволення, а ухвалу суду від 31.10.2022 року - залишено без змін.
До Дніпровського апеляційного суду надійшла заява захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про роз'яснення судового рішення, в якому просить роз'яснити, якими саме нормами КПК України чи якою практикою ЄСПЛ керувався суд апеляційної інстанції, постановлюючи ухвалу від 18.01.2023 року, а саме:
- Чи є це нормальною практикою для суддів Дніпровського апеляційного суду виносити ухвали без фактичного дослідження доводів скаржника та матеріалів провадження?
- Яким чином суддями Дніпровського апеляційного суду було перевірено дотримання Бангалорських принципів поведінки суддями Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .?
- Чи є нормальною практикою Дніпровського апеляційного суду допускати явне нехтування своєчасним забезпеченням захисту та охорони прав і свобод ОСОБА_10 , під час здійснення судового контролю?
- Чи нормальною практикою є для Дніпровського апеляційного суду не дослідження та навіть не ознайомлення із доказами скаржника?
- Яким чином при прийнятті рішення судді Дніпровського апеляційного суду перевірили та впевнилися, що суддя ОСОБА_8 дотрималась вимог ст. 372 КПК України, адже такі відомості суддею взагалі проігноровані в ухвалі від 01.09.2022?
З матеріалів провадження вбачається, що захисник ОСОБА_6 була належним чином повідомлена про дату та час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення в суді апеляційної інстанції, шляхом направлення смс-повідомлення, однак захисник в судове засідання не з'явилась та на підтвердження неможливості явки до суду відповідних документів не надала, у зв'язку з чим відповідно до ч.4 ст.405 КПК України розгляд апеляційної скарги проведено у відсутність захисника ОСОБА_6 , проти чого не заперечував захисник ОСОБА_5 .
Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав доводи заяви про роз'яснення судового рішення, дослідивши подану заяву про роз'яснення судового рішення, обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Згідно із ч. 4 ст.380 КПК України, за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.
Тому механізм, визначений у ст. 380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення.
При розгляді заяви про роз'яснення судового рішення колегія суддів дійшла висновку, що мотивувальна та резолютивна частини ухвали від 18 січня 2023 року викладені зрозумілими реченнями і не містять у собі труднощів для розуміння її точного змісту. В рішенні чітко зазначено мотиви, з яких виходив Дніпровський апеляційний суд при його прийнятті, а також положення закону, якими він керувався: ст. 370, 380, 405, 407 КПК України, чому апеляційна скарга була розглянута у відсутність сторони захисту та те, що порушені захисником питання стосувалися незгоди з прийнятим судовим рішенням, при цьому в ухвалі суду зазначено, що внесення до судового рішення нових даних або роз'яснення мотивів не є підставою для роз'яснення рішення.
У своїй заяві захисник ОСОБА_6 не вказує, в чому полягає незрозумілість судового рішення та не посилається на конкретні обставини, а виходить за межі ст.380 КПК України та по суті заперечує законність ухвали суду апеляційної інстанції, та фактично порушує питання про роз'яснення мотивів її ухвалення, що є підставою для відмови у роз'ясненні судового рішення.
Вимоги захисника щодо роз'яснення судового рішення, в якому відсутнє обгрунтування та посилання на норми КПК України, докази, а також вимоги щодо перевірки надання переваги стороні обвинувачення та ігнорування доводів сторони захисту, порушення принципу рівності перед законом і судом, не дотримання Бангалорських принципів поведінки суддями Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , та вимог ст.372 КПК України в ухвалі від 01.09.2022 року, є такими, що стосуються мотивів ухвалення судового рішення та перевірки щодо законності його прийняття, а також непогодження з його змістом, обгрунтуванням та ст.380 КПК України, на яку є посилання в ухвалі від 31.10.2022 року та відповідно до якої вказані захисником питання не підлягають вирішенню в порядку, передбаченому щодо роз'яснення судового рішення.
За таких обставин ухвала Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2023 року не підлягає роз'ясненню, оскільки є зрозумілою, не містить будь-яких положень щодо яких можуть виникнути суперечності стосовно їх розуміння або неоднозначне тлумачення при виконанні. Мотиви прийнятого рішення і тим більше незгода з судовим рішенням учасника судового провадження не є підставою для його роз'яснення в порядку ст. 380 КПК України або внесення до його змісту будь-яких змін, зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 року (справа № 756/14973/19) та від 10.03.2021 року (справа № 644/5622/18).
Окрім того, відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 року визначено, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія А, № 303-А, п. 29).
Також слід зазначити, що захисником до суду першої інстанції було подано заяву про роз'яснення ухвали від 01.09.2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про відвід судді, та яке апеляційному оскарженню відповідно до ч.2 ст.392 КПК України не підлягає, разом з цим, заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Перевірка дій та процесуальних рішень судді ОСОБА_8 про відмову у задоволенні клопотань, відводу прокурора на предмет дотримання вимог ст.372 КПК України, Бангалорських принципів, а також дослідження доказів не є повноваженням суду апеляційної інстанції на вказаній стадії, оскільки постановлені судові рішення не підлягають окремому апеляційному оскарженню, відповідно до ч.2 ст.392 КПК України.
Таким чином, оскільки захисник просить роз'яснити мотиви постановленого судом апеляційної інстанції ухвали, порушує питання про зміну рішення шляхом доповнення мотивів, що свідчить про незгоду з судовим рішенням, тому відсутні підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення в порядку ст. 380 КПК України.
Керуючись ст.ст. 380, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Заяву захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2023 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3