Справа № 635/771/23
Провадження № 2/635/303/2023
13 лютого 2023 року селище Покотилівка Харківського району
Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючий суддя О.М. Пілюгіна
секретар судового засідання Зуєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Харківської окружної прокуратури Харківської області, яка діє в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (Харківська обласна державна адміністрація) про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Харківської окружної прокуратури Харківської області, яка діє в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (Харківська обласна державна адміністрація) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду, третя особа: Державне підприємство «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України,
керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (Харківська обласна державна адміністрація) подав до суду позовну заяву та просить усунути перешкоди Харківській обласній військовій (державній) адміністрації у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га, яка розташована на території Харківського району Харківської області, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути вказану земельну ділянку державі в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації з правом постійного користування Державного підприємства «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України»; крім того вимоги містять: «встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого, після набрання рішенням про задоволення позову законної сили, воно є підставою для: скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га; державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га за Харківською обласною військовою (державною) адміністрацією та права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га за Державним підприємством «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України».
Також керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області подав суду заяву та просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га; заборони ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га, що можуть призвести до погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки; заборони державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га, у тому числі, внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про право власності на вказану земельну ділянку, вчинення дій щодо її поділу, об'єднання або інших дій, які можуть призвести до зміни об'єкта цивільних прав.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на наступне. Прокурором встановлено, що біля села Бобрівка Харківського району Харківської області розташований ботанічний заказник місцевого значення «Альошкина балка» площею 6 га, створений на підставі рішення облвиконкому № 144 від 20 травня 1991 року. Відповідно до охоронного зобов'язання відповідальним за збереження зазначеного заповідного об'єкту визначено Державне підприємство «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України». Відповідно до державного акту на постійне користування І-ХР 002291 від 22 серпня 2000 року землі загальною площею 3574 га в т.ч. землі ботанічного заказника місцевого значення «Альошкина балка» надано в постійне користування ДП «Кутузівка». 28 липня 2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право постійного користування ДП «Кутузівка» на земельну ділянку кадастровий номер: 6325157300:01:001:0354, яка складає більшу частину ботанічного заказника місцевого значення «Альошкина балка». Відповідно до п. 2.1 Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Альошкина балка» заказник оголошений з метою збереження і відтворення природного комплексу рідкісних та зникаючих видів рослин. Згідно з вказаного положення на території заказника забороняється знищення та зміна видового складу рослинності без відповідних обґрунтувань наукових закладів. Незважаючи на це, розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації №3926 від 02 квітня 2010 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » передану у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 на підставі якого в подальшому ОСОБА_2 видано державний акт про право власності на земельну ділянку ЯЛ №180042 від 28 липня 2010 року. В подальшому, 26 грудня 2016 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083. Право власності ОСОБА_1 зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 грудня 2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 33166971. Відповідно до висновку викладеного у листі директора інституту географії НАН № 01-03/166 від 15 грудня 2022 року, складеного завідувачем сектору геоморфології Інституту географії НАН України кандидатом географічних наук Спицею P. O., земельна ділянка з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 повністю знаходиться в межах ботанічного заказника «Альошкина балка». Реєстрація за відповідачем права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 6325157300:01:001:0083, що належить до земель державної власності природно-заповідного фонду та перебуває у постійному користуванні державного підприємства суперечить діючому законодавству. Факт державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку із визначенням цільового призначення - для колективного садівництва формально наділяє його передбаченими законодавством правомочностями щодо цієї ділянки. Оскільки зареєстрована за ОСОБА_1 на праві приватної власності земельна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду права її законного власника - держави, вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо ця ділянка повернеться до державної власності у первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні характеристики. У зв'язку з цим виникла необхідність в забезпеченні поданого позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони відповідачу вчиняти певні дії щодо даної земельної ділянки, що можуть призвести до погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки, а також заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки. Отже, оскільки предметом позову у даній справі є повернення державі земельної ділянки з кадастровим номером: 6325157300:01:001:0083, то існує досить висока ймовірність того, що відповідач ОСОБА_1 може в будь-який момент здійснити її відчуження на користь інших осіб, що може значно ускладнити або зробити взагалі неможливим виконання рішення суду. У цьому випадку, забезпечення позову є ефективним захистом прав сторони позивача по справі. Спосіб забезпечення позову є співмірним та буде носити тимчасовий характер.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу кожного відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками вказаного судового процесу.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером: 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га, яка розташована на території Харківського району Харківської області, відповідач ОСОБА_1 є власником вказаної земельної ділянки та може на власний розсуд розпорядитися належним йому майном, внаслідок чого виконання рішення суду може бути істотно ускладнено або неможливим, тому суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову та заборонити відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га, яка розташована на території Харківського району Харківської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2016 року при цьому, на думку суду вказана міра є співмірною із заявленими позивачем вимогами та не порушує права осіб, які на законній підставі мають право користуватись вказаним майном.
Таким чином, суд частково задовольняє вимоги позивача про забезпечення позову та відмовляє в задоволенні частини вимог про накладення арешту на земельну ділянку та вимог про заборону відповідачу здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га, що можуть призвести до погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження необхідності застосування арешту та не надано будь-яких об'єктивних даних, що з боку відповідача мають місце дії, які можуть призвести до погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей, належної йому земельної ділянки.
Також, відмовляє в задоволені вимог про заборону державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га, у тому числі, внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про право власності на вказану земельну ділянку, вчинення дій щодо її поділу, об'єднання або інших дій, які можуть призвести до зміни об'єкта цивільних прав, оскільки вказаний захід забезпечення позову є похідним від накладення заборони на відчуження земельної ділянки, який вже задоволений судом.
Таким чином, суд частково задовольняє вимоги позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149,150 ЦПК України, суд:
заяву Харківської окружної прокуратури Харківської області, яка діє в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (Харківська обласна державна адміністрація) про забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження земельної ділянки кадастровим номером 6325157300:01:001:0083 площею 0,12 га, яка розташована на території Харківського району Харківської області, та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2016 року.
В задоволенні іншої частини вимог Харківської окружної прокуратури Харківської області - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повне судове рішення складено 13 лютого 2023 року.
Суддя О.М. Пілюгіна