Справа № 953/3261/22
н/п 2/953/1833/23
14 лютого 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Півоваровій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 953/3261/22 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, -
02.06.2022 представник позивача КП «Харківські теплові мережі» Вірютіна О.В. звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідно до якого просить: стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за опалення та гарячу воду у сумі 71 274 грн. 78 коп., судовий збір у сумі 2 481 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 1 566 грн. 46 коп., інфляційні витрати у сумі 4 178 грн. 72 коп.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017 року та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630. Проте, обов'язку щодо повної та своєчасної сплати за надані послуги відповідачі не здійснюють, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.05.2015 по 31.01.2022 в розмірі 71 274,78 грн. У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань позивачем було нараховано 3 % річних у сумі 1 566,46 грн. та інфляційні витрати у сумі 4 278,72 грн. У зв'язку з викладеним представник позивача звернулась до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2022 справу передано для розгляду судді Колесник С.А
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Заочним рішенням Київського районного суду м.Харкова від 12.09.2022 позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.05.2015 по 31.01.2022 у розмірі 71 274,78 (сімдесят одна тисяча двісті сімдесят чотири) гривні 73 копійки. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі 3 % річних у сумі 1 566 (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість) гривень 46 копійок та інфляційні витрати у сумі 4 278 (чотири тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 72 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок в рівних частках, з кожного по 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.
31.10.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Київського районного суду м.Харкова від 12.09.2022 по цивільній справі №953/3261/22 н/п 2/953/2569/22.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.10.2022 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01.11.2022 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №953/3261/22 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду - прийнято до розгляду.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 29.11.2022 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №953/3261/22 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду - задоволено.
Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2022 року по цивільній справі № 953/3261/22 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду- скасовано.
Цивільну справу №953/3261/22 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу водупризначено до розгляду в поряду спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.11.2022 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
Відповідач ОСОБА_1 у поданій до суду 31.10.2022 заяві про перегляд заочного рішення просив застосувати строки позовної давності. Окрім цього, зазначив, що на його думку відповідачем по справі є виключно власник майна (а.с.32-35).
29.11.2022 представником КП «Харківські теплові мережі» - Вірютіною О.В. подано до суду відповідь на відзив відповідно до якої представник просить позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Також повідомила, що розрахунок заборгованості за період з 01.07.2019 по 31.01.2022 складає 34431,01 грн., інфляційні витрати - 3251,33 грн., 3% річних -1091,86 грн. (а.с.53-54).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у поданій до суду відповіді на відзив просила слухати справи за її відсутності (а.с. 53).
Відповідачі у судове засідання повторно не з'явились, про дату, час і місце судових засідань повідомлялись своєчасно та належним чином (а.с. 59-60,63,65), проте в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, подальше відкладення розгляду даної справи буде порушувати права позивача на своєчасний судовий розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з централізованою системою теплопостачання, яке здійснює КП "Харківські теплові мережі" (а.с. 5, 8).
Відповідачі є споживачами послуг теплової енергії шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
В матеріалах справи міститься Відомость нарахувань та сплати за теплову енергію з урахуванням періоду платежу, з якої вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 , мається заборгованість, що виникла за період з 01.05.2015 по 31.01.2022 в розмірі 71 274,78 грн. (а.с. 3). Також підприємством нараховано 3% річних у сумі 1 566,46 грн. та інфляційні витрати - 4 278,72 грн. (а.с.4).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно матеріалів справи, КП «ХТМ» надаються послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідачі, в свою чергу, споживають зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов'язань.
У частині першій статті 19 Закону №1875-ІV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, разом з тим відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІV обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону №1875-ІV споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону №1875-ІV виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Враховуючи наведене, обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18).
Приписами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.68 ЖК України, плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами, у строки, визначені угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Згідно з пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води або до затверджених нормативів (норм) споживання.
Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.
Згідно з п. 8 «Правил надання населенню послуг по водо-теплопостачанню і водовідводу», послуги надаються відповідно до умов договору. Але це не означає, що під час відсутності такого договору, відповідачі мають право користуватися послугами, що фактично надаються і не оплачувати їх.
Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Це випливає з положення ст. 11 ЦК України відповідно до якої, цивільні права і зобов'язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян.
Такими діями відповідачів є фактичне користування послугами, що надаються позивачем.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписамист. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов'язок сплатити ці послуги.
Відповідачі належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого опалення та підігріву холодно води для потреб гарячого водопостачання не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили.
Як вбачається з Відомості нарахувань та сплати за теплову енергію, відповідачі є споживачами послуг теплової енергії шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 . За період з 01.05.2015 по 31.01.2022 відповідачі мають заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в розмірі 71 274,78 грн. (а.с. 3).
Відповідачем було надано довідку про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання, з якої вбачається, що плата за спожиті послуги вносилась у 2017 році не в повному обсязі, після чого оплата не відбувалась (а.с.45-46).
Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
Відповідач вказує, що відповідачем по справі є виключно власник майна. Суд з цим не погоджується, оскільки обов'язок по сплаті житлово комунальних послуг покладається на осіб, які споживають такі послуги, проживають та/або зареєстровані у житлі споживача.
Так, на момент відкриття провадження у цивільній справі відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім'ї) від 04.02.2022 (а.с.5), яка була додана до позовної заяви та Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 03.06.2022 (а.с.8).
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обгрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.
Розрахунок боргу, наданий позивачем, сумніву не викликає та приймається судом.
Досліджуючи вимоги позивача в частині періоду виниклої заборгованості, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання і тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо втратили свою достовірність і повноту зі плином часу (пункт 51 рішення від 21 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Суд задовольняє клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності до даного позову, оскільки визначений законодавством трирічний строк позивачем було пропущено, клопотання про поновлення строків позовної давності представником позивача заявлено не було.
Правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані відповідачам послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.05.2015 по 30.01.2022 - є обґрунтованими та доведеними.
Проте наявні підстави для відмови позивачу у позові в частині стягнення заборгованості за період з 01.05.2015 по 30.06.2019 у зв'язку із пропуском позовної давності, а тому стягненню підлягає заборгованість, яка утворилась за період з 01.07.2019 по 31.01.2022.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за надані послуги за опалення та гарячу воду за період з 01.07.2019 по 31.01.2022 у розмірі 34 431 грн. 01 коп.
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. (ст. 26 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги). Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. За умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином пеня не нараховується.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Така ж відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за надання послуг з теплопостачання встановлена у п. 30 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У зв'язку із простроченням відповідачами сплати комунальних послуг, позивачем нараховано 3 251 грн. 33 коп. - індексу інфляції за час прострочення та 1 091 грн. 86 коп. - 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних не є штрафними санкціями та в даному випадку не застосовується положення ст. 258 ЦК України, суд приходить до висновку, що суми нарахувань проведено в межах позовної давності та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з опалення та постачання гарячої води в розмірі 34 431, 01 грн., 3 251,33 грн. - індексу інфляції за час прострочення та 1 091,86 грн. - 3 % річних від простроченої суми, а у задоволенні решти заявлених позовних вимог слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідачів на користь КП «ХТМ» підлягає стягненню в частковому порядку судовий збір в розмірі 1247,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..2, 13, 15, 16, 76-78, 81, 141, 223, 263, 265, 280, 282 ЦПК України, ст. 526, 625 ЦК України, ст..68 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_4 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України») заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.07.2019 по 31.01.2022 у розмірі 34 431 (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять одна) гривні 01 копійки.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (місцезнаходження м. Харків, вул. Мефодіївська буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_4 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України») 3 % річних у сумі 1 091 (одна тисяча дев'яносто одна) гривень 86 копійок та інфляційні витрати у сумі 3 251 (три тисяча двісті п'ятдесят одна) гривень 33 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (місцезнаходження м. Харків, вул. Мефодіївська буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_4 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України») витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 247 (одна тисяча двісті сорок сім) гривня 40 копійок в рівних частках, з кожного по623 (шістсот двадцять три) гривні 70 копійок.
У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud
Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119.
Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 14.02.2023.
Суддя Колесник С.А.