Справа № 953/2339/22
н/п 2/953/1449/23
31 січня 2023 року Київський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого судді Бородіної Н.М.
за участю секретаря Кривенко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитини,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась у суд із позовом до відповідача, ОСОБА_2 , про стягнення частини понесених додаткових витрат на дитину в сумі 2046,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сторони мають спільну дитину ОСОБА_2 , мешкають окремо, із нею проживає син, з відповідача стягнуті аліменти. Вона понесла витрати на ортодоксичні пласти та щомісячне їх коригування для сина в загальній сумі 4092 грн, половину яких просить стягнути з відповідача з посиланням на положення ст. 185 СК України
Відповідач- ОСОБА_2 у відзиві на позов та у судовому засіданні, проти позовних вимог заперечував. При цьому зазначив, що він на теперішній час не працює, отримує пенсію по інвалідності, у нього на утриманні ще перебуває неповнолітній син та матір. Також позивачка разом із сином ОСОБА_2 та іншим сином ОСОБА_3 зареєстровані у його квартирі, комунальні послуги за них сплачує він . На теперішній час він не має можливості сплачувати додаткові витрати на сина ОСОБА_2 .
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Так, судом встановлено, що сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкають окремо, разом із позивачкою проживає син ОСОБА_5 .
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 12.06.2020р. з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в сумі 10362,50 грн. щомісяця.
У відповідності з вимогами ч.1, ч.2 ст.185 Сімейного Кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Аналіз положень ст.185 СК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину, суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат.
До суду надана довідка лікаря ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_7 , 2010р.н. встановлений діагноз: прогностичний прикус, скрученість фронтальної ділянки верхньої щелепи, сагітальна щілина, мікрогнатія нижньої щелепи. Рекомендована ортодоктична пластинка на верхню та нижню щелепу.
З наданих фіскальних чеків КНП «Міська стоматологічна поліклініка№7» вбачається сплата за зняття відбитків та виготовлення моделі, активацію ортодонт апарату за період з 30.10.2020р. по 08.10.2021р. на загальну суму 3946 грн.
Таким чином, доведені витрати позивачки, що викликані особливими обставинам - хворобою дитини, складають 3946 грн.
Враховуючи обоюдний обов'язок батьків щодо несення додаткових витрат на дитину, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені додаткові витрати на дитину в сумі 1973 грн., що є половиною від вартості лікування прикусу у сина.
Наданий позивачем чек на суму 147 грн. від 10.10.2020р. судом не приймається як належний доказ, оскільки із вказаного чеку не можливо встановити призначення сплачених коштів.
Посилання відповідача на наявність на утриманні ще однієї неповнолітньої дитини, відсутності роботи, не звільняє його від сплати додаткових витрат на лікування сина ОСОБА_5 , які в даному випадку складають 1973 грн.
За довідкою МСЕК відповідач є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням, за висновком комісії він може працювати лікарем без додаткових навантажень. Тобто наявність інвалідності та рекомендації комісії свідчать про можливість праці відповідача. За записом в трудовій книжці відповідач звільнився за власним бажанням, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, тобто в даному випадку відсутність у відповідача офіційного працевлаштування та отримання заробітної плати обумовлено його власним рішенням, а не об'єктивними причинами.
Доказів утримання своїх батьків відповідачем суду не надано.
Також судом не приймається як належний доказ довідка про реєстрації позивачки, її сина ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки доказів сплати відповідачем комунальних послуг за позивачку та її сина, суду не надано.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.
Судові витрати суд стягує відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно задавленим вимогам.
Керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення додаткових витрат на дитини- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1973 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 956 грн. 68 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
Повний текст виготовлений 06.02.2023р.
Суддя Н.М. Бородіна