Справа № 953/896/23
Провадження № 1-кс/953/1061/23
07 лютого 2023 року м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2
підозрюваної - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
поручителя - ОСОБА_5
секретар судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000003061 від 29 вересня 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Колодязне Дворічанського району Харківської області, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, розлученої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , у якому слідчий 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітан юстиції ОСОБА_7 просить застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 строком на 60 діб із визначенням місця відбування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 та покладенням додаткових обов'язків: не відлучатися із населеного пункту - м. Куп'янськ Харківської області , без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
I. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000003061 від 29.09.2022, в якому ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого
ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянки України ОСОБА_3 під час окупації м. Куп'янськ Харківської області, в червні місяці 2022 року, більш точний час вчинення кримінального правопорушення за об'єктивних причин встановити не виявилося можливим, виник злочинний умисел, направлений на здійснення дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв'язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
У зв'язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.11.2022 № 757/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб.
Законом України від 16.11.2022 р. №2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» Російська Федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).
З початку військової агресії РФ, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було і м. Куп'янськ Харківської області, представники держави-агресора, створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти РФ.
03.06.2022 на території м. Куп'янськ Харківської області групою осіб з числа громадян України було здійснено підписання протоколу засідання щодо створення окупаційної адміністрації держави-агресора на території Харківської області під назвою «тимчасова цивільна адміністрація Харківської області», що створена та функціонує в інтересах Російської Федерації, та обрання її керівника - громадянина України ОСОБА_9 . Надалі вказаний незаконний орган був перейменований в «тимчасову військово-цивільну адміністрацію Харківської області».
10.06.2022 головою т.зв «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_9 видано наказ № 9/22 від 10.06.2022, згідно якого затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т.зв. «временной гражданской администрацией Волчанского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т.зв. «временной гражданской администрацией Ізюмского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Ізюм), т.зв. «временной гражданской администрацией Купянського района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Куп'янськ), т.зв. «временной гражданской администрацией Харьковського района Харьковской области» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).
18.07.2022 головою т.зв «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_9 видано наказ № УГ-55/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу в «военно-гражданскую администрацию Харьковской области», згідно п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т.зв. «военно-гражданскиеадминистрации». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.
Так, керівником т.зв. «военно-гражданской администрацией Купянского района Харьковской области» призначено громадянина України ОСОБА_10 , яким у складі вказаного незаконного органу створено структурний підрозділ - відділ освіти Куп'янського району, керівником якого призначено громадянина ОСОБА_11 . До завдань вказаного підрозділу входило створення закладів освіти на території Куп'янського району Харківської області, підбір та призначення на посаду їх директорів, загальна організаційна, матеріально-технічна, інформаційна підготовка новостворених закладів освіти до навчального процесу відповідно до стандартів Російської Федерації та надання відповідних консультацій та методично-рекомендаційних матеріалів їх керівникам.
Надалі, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше серпня 2022 року, більш точний час не встановлено, представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти під назвою «Государственноебюджетноеобразовательноеучреждение « ІНФОРМАЦІЯ_2 » г. Купянска»»,розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на основі приміщень та матеріальних цінностей державного навчального закладу «Куп'янський ліцей №5 Куп'янської міської ради Харківської області».
У період тимчасової окупації м. Куп'янськ Харківської області окупаційною адміністрацією російської федерації всупереч законам України прийнято рішення про впровадження стандартів освіти російської федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 «Федерального закона "Об образовании в РоссийскойФедерации"» від 29.12.2012 № 273-ФЗ (далі - закон № 273-ФЗ) в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється на державній мові Російської Федерації, якщо цією статтею не встановлено інше. Викладання та вивчення державної мови Російської Федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів, освітніх стандартів (мовою оригіналу: в образовательных организациях образовательная деятельность осуществляется на государственном языке Российской Федерации, если настоящей статьей не установлено иное. Преподавание и изучение государственного язика Российской Федерации в рамках имеющих государственную аккредитацию образовательных программ осуществляются в соответствии с федеральними государственными образовательными стандартами, образовательными стандартами).
Відповідно до п. 6 ст. 2 закону № 273-ФЗ федеральний державний освітній стандарт - сукупність обов'язкових вимог до освіти певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених залежно від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері вищої освіти (мовою оригіналу: федеральный государственный образовательный стандарт - совокупность обязательных требований к образованию определенного уровня и (или) к профессии, специальности и направлениюподготовки, утвержденных в зависимости от уровня образования федеральным органом исполнительной власти, осуществляющим функции по выработке и реализации государственной политики и нормативно-правовому регулированию в сфере общего образования, или федеральным органом исполнительной власти, осуществляющим функции по выработке и реализации государственной политики и нормативно-правовому регулированию в сфере высшего образования).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 закону № 273-ФЗ федеральні державні освітні стандарти загальної освіти розробляються за рівнем освіти (мовою оригіналу: федеральне государственные образовательные стандарты общего образования разрабатываются по уровням образования).
Стандарти початкової загальної освіти (1-4 класи) у системі освіти Російської Федерації затверджено Наказом Міністерства освіти Російської Федерації (Министерства просвещения Российской Федерации) від 31.05.2021 № 286 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта начального общего образования» (далі - ФГОС № 286). Згідно з п. 32.1 цього стандарту, до навчального плану входять наступні обов'язкові для вивчення учбові предмети (учбові модулі): Російська мова, Літературне читання, Рідна мова та (або) державна мова республіки Російської Федерації, Літературне читання рідною мовою, Іноземна мова, Математика, Навколишній світ, Основи релігійних культур та світської етики: навчальний модуль: "Основи православної культури"; навчальний модуль: "Основи іудейської культури"; навчальний модуль: "Основи буддійської культури"; навчальний модуль: "Основи ісламської культури"; навчальний модуль: "Основи релігійних культур народів Росії"; навчальний модуль: "Основи світської етики", Образотворче мистецтво, Музика, Технологія, Фізична культура (мовою оригіналу - Русскийязык, Литературноечтение, Роднойязык и (или) государственныйязыкреспубликиРоссийскойФедерации, Литературноечтение на родномязыке, Иностранныйязык, Математика, Окружающий мир, Основырелигиозных культур и светскойэтики: учебный модуль: "Основы православной культуры"; учебный модуль: "Основы иудейской культуры"; учебный модуль: "Основы буддийской культуры"; учебный модуль: "Основы исламской культуры"; учебный модуль: "Основы религиозных культур народов России"; учебный модуль: "Основы светской этики", Изобразительное искусство, Музыка, Технология, Физическая культура.
Відповідно до п. 15 цього стандарту програма початкової загальної освіти реалізується державною мовою Російської Федерації.
Стандарти основної загальної освіти (5-9 класи) у системі освіти Російської Федерації затверджено Наказом Міністерства освіти Російської Федерації (Министерства просвещения Российской Федерации) від 31.05.2021 № 287 "Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта основного общегообразования" (зареєстрований в Міністерстві юстиції РФ 05.07.2021 № 64101) (далі - ФГОС № 287). Згідно з п. 32.1 цього стандарту, до навчального плану входять наступні обов'язкові для вивчення учбові предмети: Російська мова, Література, Рідна мова та (або) державна мова республіки Російської Федерації, Рідна література, Іноземна мова, Друга іноземна мова, Математика, Інформатика, Історія, Суспільствознавство, Географія, Фізика, Хімія, Біологія, Образотворче мистецтво, Музика, Технологія, Фізична культура Основи безпеки життєдіяльності. Навчальний предмет «Математика» предметної галузі «Математика та інформатика» включає навчальні курси «Алгебра», «Геометрія», «Вірогідність і статистика» (мовою оригіналу: Русский язык, Литература, Родной язык и (или) государственный язик республіки Российской Федерации, Родная литература, Иностранный язык, Второй иностранный язык, Математика, Информатика, История, Обществознание, География, Физика, Химия, Биология, Изобразительное искусство, Музыка, Технология, Физическая культура, Основы безопасности жизнедеятельности. Учебный предмет «Математика» предметнойобласти «Математика и информатика» включает в себя учебные курсы «Алгебра», «Геометрия», «Вероятность и статистика»).
Відповідно до п. 15 цього стандарту програма основної загальної освіти, у тому числі адаптована, реалізується державною мовою Російської Федерації.
Стандарти середньої освіти (10-11 класи) у системі освіти Російської Федерації затверджено Наказом Міністерства освіти та науки Російської Федерації (Министерстаобразования и науки РФ) від 17.05.2012 № 413 "Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта среднего общего образования" (зареєстрований в Міністерстві юстиції РФ 06.07.2012 № 24480) (далі - ФГОС № 413). Згідно з п. 18.3.1 цього стандарту, учбовий план середньої загальної освіти передбачає обов'язкове вивчення наступних учбових предметів на базовому та поглибленому рівні: Російська мова, Література, Рідна мова та (або) державна мова республіки Російської Федерації, Рідна література, Іноземна мова, Друга іноземна мова, Математика, Інформатика, Історія, Суспільствознавство, Географія, Фізика, Хімія, Біологія, Фізична культура, Основи безпеки життєдіяльності (мовою оригіналу - Русский язык, Литература, Родной язык и (или) государственный язик республіки Российской Федерации, Родная литература, Иностранный язык, Второй иностранный язык, Математика, Информатика, История, Обществознание, География, Физика, Химия, Биология, Физическая культура, Основы безопасности жизнедеятельности).
Слідством встановлено, що не пізніше серпня 2022 року, ОСОБА_3 призначено на посаду виконуючої обов'язки директора «Государственного бюджетного образовательного учреждения «Средняя общеобразовательная школа № 4 имени Героя Советского Союза ОСОБА_12 Хамушина» г. Купянска», яка у подальшому, усвідомлюючипротиправністьсвоїхдій, діючи з прямим умислом, у вищезазначеному навчальному закладі вчиняла дії спрямовані на запровадження російських стандартів навчання.
Так, ОСОБА_3 з метою реалізації свого кримінально-протиправного наміру, направленого на вчинення дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, визначених «Федеральным законом "Об образовании в РоссийскойФедерации"» від 29.12.2012 № 273-ФЗ, отримала у окупаційній адміністрації держави-агресора навчальні підручники російською мовою за освітньою програмою рф, які відповідно до змісту та довідкових відомостей, зазначених у них, відповідають стандартам освіти держави-агресора, зазначеним у ФГОС № 286, ФГОС № 287, ФГОС № 413.
Надалі, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у невстановлений період часу, але не пізніше 02 вересня 2022 року, організувала у закладі освіти «Государственное бюджетное образовательное учреждение «Средняя общеобразовательная школа № 4 имени Героя Советского Союза ОСОБА_12 Хамушина» г. Купянска» видачу учням отриманих підручників за російськими програмами навчання та надала вказівку підлеглому їй педагогічному колективу щодо здійснення навчального процесу з використанням вищевказаних підручників, а також, керуючись положеннями ст. 14 Федерального закону «Об образовании в Российской Федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ та на порушення вимог ст. 7 Закону України № 2145-VIII «Про освіту» від 05.09.2017, надала вказівку підлеглому йому педагогічному колективу щодо здійснення навчального процесу на російській мові.
Крім того, ОСОБА_3 організувала направлення викладачів навчального закладу до м. Курськ Курської області російської федерації для проходження перепідготовки за стандартами та програмами російської федерації з використанням російських підручників для подальшого впровадження стандартів освіти російської федерації у «Государственном бюджетном образовательном учреждении «Средняя общеобразовательная школа № 4 имени Героя Советского Союза ОСОБА_12 Хамушина» г. Купянска».
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_3 за вчинення колабораційної діяльності, а саме: проведення діяльності, спрямованої на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України
01.02.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Підозра стосовно ОСОБА_3 обґрунтовується наступними доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ; протоколом допиту ОСОБА_22 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_23 ; протоколом огляду документів від 04.01.2023; протоколом огляду підручників від 02.12.2022.
Слідчий зазаначажє, що під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрювана одержавши відомості про звернення слідчого до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та розпочати їх вчинення.
Зазначені дані вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_3 через особливості вчиненого нею кримінального правопорушення проти основ національної безпеки та в умовах воєнного стану, розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території Російської Федерації чи тимчасово окупованих частинах території України.; ОСОБА_3 своїми діями публічно демонструвала підтримку прийняття рішення Російською Федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримала дії РФ спрямовані на захоплення території України та встановлення окупаційної адміністрації. Таким чином, у разі необрання запобіжного заходу та наявності у ОСОБА_3 можливості виїхати на територію РФ або тимчасово окуповану територію України, остання може продовжити вчинюваний нею злочин, або вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки.
II. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_3 та її захисник у судовому засіданні заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло цілодобово, та просили обрати домашній арешт із заборною залишати житло у певний період доби, а саме: з 18:00 год. по 06:00 год.
У судовому засіданні поручитель ОСОБА_5 просила обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
III. Мотиви та оцінка слідчого судді
1. Підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашьного арешту
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
1.1. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, складено і підписано 01 лютого 2023 року та вручено останній 01 лютого 2023 року о 15 годині 20 хвилин.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_3 набула статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
1.2. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 могла вчинити інкримінований їй злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000003061 від 29 вересня 2022 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого
ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 інкримінованого їй злочину підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ; протоколом допиту ОСОБА_22 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_23 ; протоколом огляду документів від 04.01.2023; протоколом огляду підручників від 02.12.2022.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_3 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною злочину за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_3 до інкримінованого їй кримінального правопорушення.
1.3. Наявність ризиків
Ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона схильна і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчий вказує на ризик того, що підозрювана ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
1.3.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Водночас, не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз'яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
1.3.2. Ризик вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється
Слідчий суддя не погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрювана ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вказаний ризик не доведено ані слідчим у клопотанні, ані прокурором під час судового розгляду.
1.4. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановленого ризику кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, у разі визнання винуватою у вчиненні якого їй може загрожувати покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
1.5. Можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме домашній арешт, оскільки застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливість для вчинення нею позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Так, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов'язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_3 та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Разом із цим, відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України , особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною, обвинуваченою покладених на неї обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру (ч. 2 ст. 180 КПК України).
Оцінивши доводи клопотання поручителя ОСОБА_5 про взяття під особисту поруку підозрюваної ОСОБА_3 (фактично про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки), слідчий суддя приходить до висновку, про їх недостатність для висновку про те, що більш м'який запобіжний захід здатен забезпечити належну поведінку підозрюваної. Слідчому судді не надано обґрунтованих даних про те, що заявлений поручитель в силу своєї діяльності може поручитися за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і матиме об'єктивну можливість за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, так само як і не доведено, що поручитель ОСОБА_5 відповідає вимогам, викладеним у ч. 2 ст. 180 КПК України.
При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваної вказаного запобіжного заходу, оскільки частиною другою статті 181 КПК України передбачено, що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановленого ризику, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме - по 01 квітня 2023 року (включно).
За наведених обставин, клопотання слідчого про застосування до підозрюваної запобіжного заходу строком на шістдесят діб підлягає частковому задоволенню, оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців, та застосовується у межах строку досудового розслідування.
III. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останньою інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик вчинення нею дій, передбачених п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого у частині застосування відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідуваннявиправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваної з метою забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у межах строку досудового розслідування по 01 квітня 2023 року (включно), який полягає в забороні підозрюваній залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язавши прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрювану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Куп'янськ Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
У задоволенні клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_7 у іншій його частині - відмовити.
У задоволенні клопотання підозрюваної ОСОБА_3 та її захисника - відмовити.
У задоволенні клопотання поручителя ОСОБА_5 - відмовити.
Встановити строк дії ухвали по 01 квітня 2023 року (включно).
Копію ухвали надіслати для виконання до Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області за місцем проживання підозрюваної.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений і підписаний без проголошення 13 лютого 2023 року.
Слідчий суддя - ОСОБА_1