Справа № 953/887/23
н/п 1-кп/953/664/23
"09" лютого 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №22022220000002898 від 15.09.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ізюм Харківської області, громадянина України, із вищою освітою, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,-
встановив:
До суду надійшов обвинувальний акті із додатками по кримінальному провадженню №22022220000002898 від 15.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу з підстав наявності ризиків передбачених п.1,п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, подавши клопотання .
Обвинувачений та захисник проти продовження строку запобіжного заходу не заперечували, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
При розгляді клопотання судом враховується, що обвинувачений має постійне місце проживання, працездатний , однак ніде не працює, раніше не судимий, не має міцних соціальних звя'зків.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого , в тому числі особливо тяжкого злочину може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого , свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, суд вважає доведеним існування ризиків передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема - можливість обвинуваченого переховатися від суду, незаконно впливати на свідків, які на теперішній час не зменшились.
Ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час є недоведеним.
Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, наявність ризиків передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу. Однак, враховуючи існування зазначених ризиків та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків , оцінюючи сукупність наведених обставин, з урахуванням положення ч.6 ст. 176 КПК України, а також наявність на території України воєнних дій, застосування більш м'яких запобіжних заходів, є неможливим.
Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.111-1 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину проти основ національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану, відтак, визначення розміру застави, на думку слідчого судді, є недостатнім засобом для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
На підставі вищезазначеного та враховуючи, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами чинного КПК України, суд вважає за можливе призначити справу за обвинуваченням ОСОБА_5 до судового розгляду на узгоджену між сторонами дату .
Розгляд справи проводити суддею одноособово, враховуючи позицію обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 32, 34, 176, 177, 178, 194, 315 КПК України, суд, -
постановив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №22022220000002898 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України на 12:00 годину 28 лютого 2023 року у приміщенні Київського району суду м. Харкова,.
Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово .
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 09.04.2023 року включно, без визначення застави.
Ухвала підлягає оскарженню в частині продовження запобіжного заходу, протягом п'яти днів, з моменту проголошення, а особі яка перебуває під вартою з моменту вручення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи .
Встановити строк дії ухвали з 09.02.2023р. по 09.04.2023р.
Суддя ОСОБА_1