Справа№ 953/788/23
н/п 1-кп/953/642/23
"10" лютого 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221130001713 від 16.08.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Петрове Петрівського району Кіровоградської області, з вищою освітою, заміжньої, тимчасово непрацюючої, яка має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,
Приблизно 17 червня 2022 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебувала на робочому місці за адресою: м. Харків, вул. Амурська, 1, магазин тканин «Мастер текстиль». У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону Redmi s2, 2020 року випуску, 64 Гб, який належить ОСОБА_5 та який ОСОБА_4 використовувала у своїй діяльності для оформлення замовлень тканини у інтернет магазині «Мастер текстиль» та який належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Мастер текстиль», торгове місце С001-21-0341, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_6 № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України, строк дії якого було продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб Указом Президента України ОСОБА_6 № 757/2022 від 07.11.2022 на всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і свідомо бажаючи їх настання, маючи на меті незаконне збагачення, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає , шляхом вільного доступу, заволоділа мобільним телефоном Redmi s2, 2020 року випуску, 64 Гб який належить потерпілій ОСОБА_5 , вартість якого складає 3350,00 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 , покинула місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, обернувши його на свою користь та розпорядилась ним у подальшому на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вище вказану суму.
Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Крім того, 15.06.2022, точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 знаходячись на території Київського району м. Харкова діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання злочинних наслідків, маючи корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, який виразився у проханні здійснити оплату за товар, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, використовуючи раніше викрадений мобільний телефон Redmi s2, 2020 року випуску, 64 Гб, через мобільний додаток «Вайбер», маючи доступ у якості адміністратора до інтернет сайту магазину «Мастер текстиль» повідомила покупцю ОСОБА_7 , що необхідно зробити плату в сумі 330 грн. 00 коп. для здійснення замовлення тканини на банківську картку АТ «Універсал банк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , яка перебувала у користуванні останньої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що замовлений ОСОБА_7 товар вона передавати не буде, запевнила останню у правильності та сумлінності своїх дій. В свою чергу, ОСОБА_7 , будучи введена в оману з боку ОСОБА_4 , добровільно здійснила переказ останній грошових коштів в сумі 330 грн. на вищевказану банківську картку. Таким чином ОСОБА_4 шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_7 та розпорядилась ними у подальшому на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.
Крім того, 15.06.2022, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 знаходячись на території Київського району м. Харкова діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання злочинних наслідків, маючи корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, який виразився у проханні здійснити оплату за товар, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, використовуючи раніше викрадений мобільний телефон Redmi s2, 2020 року випуску, 64 Гб, через мобільний додаток «Вайбер», маючи доступ у якості адміністратора до інтернет сайту магазину «Мастер текстиль» повідомила покупцю ОСОБА_8 , що необхідно зробити плату в сумі 2750 грн. 00 коп. для здійснення замовлення тканини на банківську картку АТ «Універсал банк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , яка перебувала у користуванні останньої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що замовлений ОСОБА_8 товар вона передавати не буде, запевнила останню у правильності та сумлінності своїх дій. В свою чергу, ОСОБА_8 , будучи введена в оману з боку ОСОБА_4 , добровільно здійснила переказ останній грошових коштів в сумі 2750 грн. на вищевказану банківську картку. Таким чином ОСОБА_4 шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 та розпорядилась ними у подальшому на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, які їй інкриміновані, в повному обсязі, щиро розкаялася. Надала суду показання про обставини вчинення нею кримінального правопорушення, а саме зазначила, що в червні 2022, точної дати та часу не пам'ятає, перебувала за місцем своєї роботи за адресою: м. Харків, вул. Амурська, 1, в магазині тканин « Мастер текстиль ». В роботі використовувала мобільний телефон Redmi для оформлення замовлень тканин у інтернет магазині, який належить ОСОБА_5 . Після закінчення робочого часу, вона взяла мобільним телефоном для власного користування та врахунок невиплаченої їй заробітної плати. Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що 15.06.2022, точного часу вона також не пам'ятає, використовуючи мобільний телефон Redmi, який вона взяла з магазину тканин «Мастер текстиль», через мобільний додаток «Вайбер», в якості адміністратора інтернет сайту магазину повідомила ОСОБА_7 про необхідність здійснити оплату у розмірі близько 300,00 грн., точну суму не пам'ятає, за замовлення тканини на банківську картку, яка відкрита на її ім"я. Розуміла, що вона замовлений товар передавати ОСОБА_7 не буде. Після отримання грошових коштів на свою картку, розпорядилась ними на власний розсуд. Також, обвинувачена ОСОБА_4 вказала, що 15.06.2022, точного часу вона також не пам'ятає, використовуючи мобільний телефон Redmi, який вона взяла з магазину тканин «Мастер текстиль», через мобільний додаток «Вайбер», в якості адміністратора інтернет сайту магазину повідомила ОСОБА_8 про необхідність здійснити оплату у розмірі близько 2750,00 грн., точну суму не пам'ятає, за замовлення тканини на банківську картку, яка належить обвинуваченій ОСОБА_4 , при цьому усвідомлювала, що вона замовлений товар передавати ОСОБА_8 не буде. Після отримання грошових коштів на свою картку, також розпорядилась ними на власний розсуд.
Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченої про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.
Обвинувачена ОСОБА_4 та сторона обвинувачення не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, наслідки, визначені ст.349 КПК України, зрозумілі.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, про час, день та місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку, подала заяву про розгляд справи за її відсутністю у зв'язку із завантаженістю на роботі та дією воєнного стану на території України. Проти розгляду справи без її участі та в порядку ч.3 ст.349 КПК України не заперечує.
Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, про час, день та місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку, подала заяву про розгляд справи за її відсутністю у зв'язку із завантаженістю на роботі та дією воєнного стану на території України. Проти розгляду справи без її участі та в порядку ч.3 ст.349 КПК України не заперечує.
Потерпіла ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилася, про час, день та місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку, подала заяву про розгляд справи за її відсутністю у зв'язку із завантаженістю на роботі та дією воєнного стану на території України. Проти розгляду справи без її участі та в порядку ч.3 ст.349 КПК України не заперечує.
З'ясувавши правильність розуміння обвинуваченою суті пред'явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності її позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинуваченої та вивченням матеріалів, що характеризують її особу, оскільки показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження в межах пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої в умовах воєнного стану, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно.
Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 , а так само обставин, які б виключали злочинність діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд керується ст. 50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеної ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_4 , передбачені: ч.4 ст.185 КК України є тяжким злочином; ч.2 ст.190 КК України є нетяжким злочином.
Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона: має зареєстроване місце проживання, заміжня, офіційно не працює, має вищу освіту, має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непрацездатних осіб на утриманні не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не є інвалідом, раніше не судима.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченою, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що зазначено стороною обвинувачення в ході судового розгляду, виходячи з поведінки обвинуваченої під час досудового розслідування, та добровільне відшкодування потерпілим завдного збитку, про що свідчать заяви потерпілих, надані суду стороною обвинувачення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст.69-1 КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір найбільш суворого покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має на утриманні неповнолітню дитину, її вік, стан здоров'я та поведінку до вчинених кримінальних правопорушень, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, та відсутність обставин, які б його обтяжували, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання, у вигляді позбавлення волі, в межах санкцїї ч.4 ст.185, ч.2 190 КК України, з урахуванням положень ст.69-1 КК України та положень ч.1 ст.70 КК України щодо визначення остаточного покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
З огляду на зазначене, а також з урахуванням принципів законності, розумності і справедливості, індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі ч.1 ст.75 КК України з іспитовим строком з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства та відбування покарання, але в умовах контролю за її поведінкою під час іспитового строку.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових злочинів, що відповідає вимогам ч.2 ст.50 КК України стосовно дотримання мети.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
У зв'язку із не застосуванням до обвинуваченої покарання у виді конфіскації майна, а також те, що арештоване майно майно не підлягає спеціальній конфіскації, суд вважає за необхідне скасувати арешт майна, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2022 у справі №953/6875/22 н/п 1кс/953/4979/22 та ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06.12.2022 у справі №953/6875/22 н/п 1кс/953/4978/22.
Керуючись ст.100, 124, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України та призначити їй покарання:
- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
- за ч.2 ст.190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов'язки.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 10.02.2023.
Згідно з п.п.1,2 ч.1 та п. 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їм про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме:
-мобільний телефон «MEIZU» U 20, IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 ; банківська картка банку «Сбербанк» № НОМЕР_4 ; банківська картка банку «Сбербанк» № НОМЕР_5 ; банківська картка банку «Сбербанк» № НОМЕР_6 ; банківська картка банку «Сбербанк» № НОМЕР_7 ; банківська картка банку «Сбербанк» № НОМЕР_8 ; банківська картка банку «ПриватБанк» № НОМЕР_9 ; банківська картка банку «Монобанк» № НОМЕР_1 ; анкета заява до договору про надання банківських послуг на ім'я ОСОБА_4 ; мобільний телефон ТМ «MEIZU 16» модель «M8824» IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 з сім картками оператору стільникового зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_12 та оператору стільникового зв'язку «лайфселл» з номером НОМЕР_13 ; ноутбук чорного кольору ТМ «Сompac HP CQ 56» с/н CNF036C5KR з зарядним пристроєм - повернути власнику майна.
- мобільний телефон Redmi S2, ІМЕІ 1: НОМЕР_14 , ІМЕІ 2: НОМЕР_15 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_16 - повернути власнику майна.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 31 коп. витрати на залучення експерта за проведення товарознавчої експертизи №618М від 05.12.2022.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06.12.2022 у справі №953/6875/22 н/п 1кс/953/4979/22 на мобільний телефон Redmi S2, ІМЕІ 1: НОМЕР_14 , ІМЕІ 2: НОМЕР_15 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_16 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06.12.2022 у справі у справі №953/6875/22 н/п 1кс/953/4978/22 на майно: мобільний телефон «MEIZU» U 20, IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 ; банківську картку банку «Сбербанк» № НОМЕР_4 ; банківську картку банку «Сбербанк» № НОМЕР_5 ; банківську картку банку «Сбербанк» № НОМЕР_6 ; банківську картку банку «Сбербанк» № НОМЕР_7 ; банківську картку банку «Сбербанк» № НОМЕР_8 ; банківську картку банку «ПриватБанк» № НОМЕР_9 ; банківську картку банку «Монобанк» № НОМЕР_1 ; анкету заяву до договору про надання банківських послуг на ім'я ОСОБА_4 ; мобільний телефон ТМ «MEIZU 16» модель «M8824» IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 з сім картками оператору стільникового зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_12 та оператору стільникового зв'язку «лайфселл» з номером НОМЕР_13 ; ноутбук чорного кольору ТМ «Сompac HP CQ 56» с/н CNF036C5KR з зарядним пристроєм.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1