Справа № 953/941/23
н/п 1-кс/953/1104/23
"09" лютого 2023 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000115 від 27 січня 2023 року, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, яким прокурор просить накласти арешт на автомобіль «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ( НОМЕР_2 ) шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження.
Зберігання автомобіля «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , здійснювати на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 27.01.2023 за № 12023220000000115 за попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 286 КК України.
26.01.2023, приблизно о 19.30 год., в районі буд. № 242/2 по пр-ту Героїв Харкова м. Харкова стався наїзд автомобілем «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 на невстановленого пішохода-жінку, внаслідок чого остання загинула на місці події.
27.01.2023 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , вилучений та поміщений на територію штрафного майданчика, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , власником автомобіля «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ( НОМЕР_2 ).
Прокурор наголошує, що під час огляду автомобіля «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , виявлені механічні пошкодження та відповідно до положення ст. 98 КІІК України, вказаний автомобіль може бути речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, зазначений транспортний засіб, як речовий доказ, необхідний судовому експерту для проведення судово-автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля та проведення інших автотехнічних експертиз.
2. Позиції учасників у судовому засіданні
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилась, надавши заяву про розгляд клопотання за її відсутності через службову зайнятість, яке підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
У судове засідання власник майна ОСОБА_4 , повідомлена належним чином про день та час розгляду клопотання, не прибула.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття у судове засідання власника майна та прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
З клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 27.01.2023 за № 12023220000000115 за попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 286 КК України.
26 січня 2023 року, під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, вилучено вказане у клопотанні сторони обвинувачення майно.
Згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , власником автомобіля «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Матеріали клопотання свідчать, що користувачем вказаного автомобіля є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів .
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, згідно якої, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 цього Кодексу слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173).
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
Матеріали кримінального провадження свідчать, що вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди майно має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
З огляду на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, клопотання підлягає задоволенню у частині накладення арешту на вилучене майно шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на автомобіль шляхом заборони його ремонтування слід відмовити як такому, що не ґрунтується на вимогах закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна- задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 26 січня 2023 року під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме: транспортний засіб «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , належить ОСОБА_4 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 - шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Визначити місцем зберігання транспортного засобу «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107, відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.
У задоволенні клопотання у іншій його частині - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала складена і підписана без проголошення 09 лютого 2023 року.
Слідчий суддя - ОСОБА_1