Справа № 953/978/23
н/п 1-кс/953/1133/23
"10" лютого 2023 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12023220000000161 від 08.02.2023 року, про арешт майна, -
До Київського районного суду м. Харкова надійшло вищевказане клопотання, відповідно до якого прокурор просить накласти арешт, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на наступне майно: автомобіль марки «ВАЗ 21150» державний номерний знак НОМЕР_1 , власником котрого є ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № № 12023220000000161 від 08.02.2023року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
07.02.2023 року близько 20 години 10 хвилин, в м. Харкові, водій автомобіля ВАЗ 21150 державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , рухаючись на пр. Новобоварському біля буд. 90, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який перетинав проїзну частину. Внаслідок ДТП пішоходу ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження, у вигляді перелому кісток правої гомілки.
Під час огляду місця події , 07.02.2023 року встановлено, що автомобіль ВАЗ 21150 державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди злочину та є знаряддям вчиненя кримінального правопорушення.
07.02.2023 року транспортний засіб було вилучено та поміщено на відповідальне зберігання на спеціальному майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів .
За доводами клопотання прокурор вважає, що автомобіль відповідає критеріям, переліченим у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом, може містити на собі відомості про обставини вчинення даного кримінального правопорушення. Окрім того, автомобіль має відповідні механічні пошкодження, тому його доцільно зберігати у незмінному вигляді для забезпечення можливості призначення і проведення відповідних експертиз.
Виходячи з цього, сторона обвинувачення просить накласти арешт на вказане майно із забороною відчуження, розпорядження та користування.
В судове засідання прокурор не з'явився. Надав заяву, відповідно до якої просив розглядати клопотання у його відсутність.
Власник майна в судове засідання не з'явився, повідомлений про дату та час засідання.
Неявка належним чином повідомлених учасників судового провадження не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого необхідно задовольнити з наступних підстав.
У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З наданих слідчому судді матеріалів убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12023220000000161 від 08.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.02.2023 року близько 20 години 10 хвилин, в м. Харкові, водій автомобіля ВАЗ 21150 державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , рухаючись на пр. Новобоварському біля буд. 90, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який перетинав проїзну частину. Внаслідок ДТП пішоходу ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження, у вигляді перелому кісток правої гомілки
Правова кваліфікація даної події - ч.1 ст.286 КК України.
Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Приймаючи до уваги, що - автомобіль ВАЗ 21150 державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідає критеріям, переліченим у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом, містить на собі відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що є підстави для накладення арешту на цей автомобіль.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Даний автомобіль зберіг на собі сліди кримінального правопорушення , є необхідним для проведення ряду експертиз.
Таким чином, приходжу до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на вилучене майно із забороною прав на відчуження, розпорядження та користування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 170-173, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - задовольнити .
Накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 21150 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та котрий перебуває на зберігання на спеціальному майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Харківській області, за адресою м. Харків вул. Пушкинська 106, шляхом заборони користування, розпорядження (відчуження, реалізації).
Копію ухвали суду надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1